Рішення № 80550695, 11.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9640/15-ц

Провадження № 2/711/14/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Уточнившись з позовними вимогами, позивач – АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 25.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № CSRKA079250313, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов’язався надати Позичальнику кредит у розмірі 15952,67 дол. США терміном до 24.09.2014 року, а Позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов’язань за кредитним договором Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказує, що ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав Позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору. Однак відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в Розрахунку заборгованості за договором № CSRKA079250313.

У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідачка ОСОБА_3 станом на 26.08.2015 року має заборгованість – 44432,56 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом – 8671,51 дол. США; заборгованості за відсотками за користування кредитом – 9392,56 дол. США; пені – 26368,49 дол. США.

Також вказує, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2013 року з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача – ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто 21000,41 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом – 8603,67 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 7515,10 дол. США; пеня – 4881,64 дол. США.

Таким чином заборгованість ОСОБА_3, яка підлягає до стягнення, становить – 23432,15 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом: 67,84 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 1877,46 дол. США; пеня – 21486,85 дол. США.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином та в термін передбачений договором. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.

А тому, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року в сумі 24683,71 дол. США та судовий збір. Також простить повернути ПАТ КБ «Приватбанк» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 424 грн. 66 коп.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року в сумі 24683,71 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом – 67,84 дол. США, заборгованості за відсотками за користування кредитом – 1877,46 дол. США, пені – 21486,85 дол. США. Також просив стягнути з відповідачки судовий збір та повернути АТ КБ «Приватбанк» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 424 грн. 66 коп. Крім того, пояснив, що заборгованість по відсотках та пені нарахована відповідачці ОСОБА_3 за період, який розпочинається після того періоду за який Індустріальним судом м. Дніпропетровська вже були стягнуті відсотки та пеня і по 26.08.2015 року. А заборгованість по кредиту – 67,84 дол. США, що в еквіваленті складає 554 грн. 23 коп., складається із страхового платежу здійсненого 24.09.2013 року Банком від імені відповідачки ОСОБА_3 на користь Страховика – ЗАТ «СК «Інгосстрах» за договором особистого страхування.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову та просила врахувати, що позивач звернувшись в 2010 році до суду з першим позовом до ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет застави змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором і відповідно строк його виконання є таким, що настав ще у 2010 році. Тому всі зобов’язання за вказаним кредитним договором припинилися, а тому відсотки та пеня нараховані відповідачці безпідставно, так як вони нараховані поза межами строку дії кредитного договору. Також просила врахувати, що підстав для перерахування позивачем страхового платежу на користь Страховика – ЗАТ «СК «Інгосстрах» у вересні 2013 року не було оскільки всі зобов’язання за кредитним договором припинилися, в тому числі і за договорами страхування. Крім того, просила застосувати до даних правовідносин вимоги ст. 267 ЦК України (наслідки спливу строку позовної давності) та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № CSRKA079250313, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов’язався надати Позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу Банку або перерахувати на рахунок, зазначений у п. 7.1 цього ОСОБА_4 термін, а Позичальник зобов’язалася використати кредит на цілі, зазначені в п. 7.1 договору, сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3.1, 3.2, 7.1, 7.4 цього ОСОБА_4.

Як вбачається з п. 7.1 Кредитного договору № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року ОСОБА_4 зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти на строк з 25.09.2007 року по 24.09.2014 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 15952,67 дол. США на наступні цілі: 11073,53 дол. США на купівлю автомобіля (споживчі цілі), а також у розмірі 6,79 дол. США для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п. 1.2, на сплату страхових платежів за договором старування ТЗ № CSRKA079250313 від 25.09.2008 року, договором особистого страхування № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року на строк до 24.09.2008 року у сумі 110,74 дол. США, а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 110,74 дол. США, та у розмірі 4650,88 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного ОСОБА_4, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту гідно з п. 3.10 даного ОСОБА_4 та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного ОСОБА_4.

Періодом сплати вважається період з 12 по 16 число кожного місяця погашення заборгованості за цим ОСОБА_4 та здійснюється в наступному порядку: щомісяця починаючи через місяць в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 194,66 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди.

Згідно до п. 7.2 Кредитного договору № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року для виконання даного ОСОБА_4 відкриває Позичальнику рахунок 29097051581523 для зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди та ін. платежах. При кредитуванні нових та б/в автомобілів, Позичальник доручає Банку без додаткового узгодження, перераховувати кредитні кошти в сумі 55423 грн. на поточний рахунок автосалону Черкаси-Авто, код 260085001802, рахунок № 260085001802 в ЗАПОР ФАБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» м. Запоріжжя, МФО 305299, ОКПО 14360570, 554 грн. 23 коп. на сплату страхових платежів на поточний рахунок Страхової компанії ЗАО Страхова компанія «Інгосстрах», МФО 305299, а також сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі, вказаному в п. 7.1 даного ОСОБА_4 на рахунок ДП «Інформаційний центр» МЮУ № 26002301813 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465 з призначенням платежу «ДН005098/11 ДФДП «Інформаційний центр МЮУ «За реєстрацію обтяжень рухомого майна». Позичальник доручає Банку проводити погашення заборгованості по даному Кредитному договору в передбачені договором строки за рахунок коштів, розміщених на рахунку, що відповідає платіжній картці, емітованої Приватбанком. Кредит надається в обмін на зобов’язання Позичальника по поверненню Кредиту, сплати відсотків, винагороди в зазначені даним ОСОБА_4 строки.

Відповідно до п. 7.4 Кредитного договору при порушенні Позичальником зобов’язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Кредитного договору № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року у разі порушення Позичальником зобов’язань із погашення Кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього ОСОБА_4 Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом у розмірі, зазначеному у п. 7.4 цього ОСОБА_4 (6,80 від суми кредиту), на місяць, нараховані на суму непогашеної вчасно заборгованості за Кредитом.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов’язань, передбачених п. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 цього ОСОБА_4, Банк має право нарахувати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1грн. за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позичальник ОСОБА_3 кредитні кошти, визначені умовами Кредитного договору № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, отримала, що не заперечувалося ні самою відповідачкою ні її представником ОСОБА_2

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 свої зобов’язання за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року своєчасно не виконувала, це призвело до утворення заборгованості Позичальника перед Банком, розмір якої станом на 07.09.2010 року складав 14647,66 дол. США, з яких: 10623,69 дол. США – заборгованість за кредитом, 2785 дол. США – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1238,97 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань. В зв’язку з цим ПАТ КБ «Приватбанк» достроково – у жовтні 2010 року звертався до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом про звернення стягнення на предмет застави – автомобіль НОМЕР_1, який на праві власності належав ОСОБА_3

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.09.2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року в сумі 14647,66 дол. США звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль CHERY, модель А15 AMULET, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, який на праві власності належав ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідачки ОСОБА_4 купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України (а.с. 43-44).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» в січні 2013 року звертався до Індустріального суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року станом на 21.12.2012 року в сумі 19748,85 дол. США, з яких: 8603,67 дол. США – заборгованість за кредитом, 7515,10 дол. США – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 4881,64 дол. США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань.

Заочним рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 18.02.2013 року даний позов був задоволений, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року в розмірі 19748,85 дол. США. А також стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 10000 грн. (а.с. 3). В подальшому ухвалою Індустріального суду м. Дніпропетровська від 15.02.2016 року у справі № 202/18594/13-ц вказане заочне рішення було скасоване (а.с. 93), а 16.01.2018 року ухвалою Індустріального суду м. Дніпропетровська провадження у справі № 202/18594/13-ц в частині вимог до ПАТ «Акцент-Банк» закрито, а в частині вимог до ОСОБА_3 залишено без розгляду.

З даним позовом до ОСОБА_3 позивач звернувся до суду 23.10.2015 року та просив стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року в розмірі 23432,15 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом: 67,84 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 1877,46 дол. США; пеня – 21486,85 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, даних в судовому засіданні, пеня та відсотки, які позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3, нараховані останній за період з 22.12.2012 року по 26.08.2015 року, оскільки рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 18.02.2013 року пеня та відсотки були стягнуті саме станом на 21.12.2012 року.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Таким чином Кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач АТ КБ «Приватбанк» вже двічі звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, а саме з першим позовом – в жовтні 2010 року про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року та в січні 2013 року до Індустріального суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, чим фактично змінив строк виконання зобов’язання за вказаним договором і відповідно строк його виконання є таким, що настав ще при першому зверненні позивача до суду із вимогами про дострокове звернення стягнення на предмет застави, а відтак право позивача – АК КБ «Приватбанк» на нарахування передбачених договором процентів та пені припинилося. Права та інтереси Кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 19.09.2018 року у справі № 643/16336/16-ц (провадження № 61-12848св18), від 12.09.2018 року справа № 473/825/16-ц (провадження № 61-3240св18), від 12.09.2018 року у справі № 186/1974/14-ц (провадження № 61-24172св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що відсотки та пеня нараховані відповідачці за період з 22.12.2012 року по 26.08.2015 року, тобто після припинення права позивача на їх нарахування, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 в частині стягненні відсотків в розмірі 1877, 46 дол. США та пені в розмірі 21486,85 дол. США.

Щодо вимог позивача – ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло) в розмірі 67,84 дол. США, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.09.2011 року було звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль CHERY, модель А15 AMULET, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, який на праві власності належав ОСОБА_3, в рахунок дострокового погашення всієї заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, в тому числі і заборгованості за кредитом (тіло) в сумі 10623,69 дол. США. Від реалізації заставного автомобіля на позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» в рахунок погашення боргу надійшло 5697,84 дол. США, що в еквіваленті склало 45539 грн. 99 коп. (а.с. 108).

Також з матеріалів справи вбачається, що кошти в розмірі 67,84 дол. США (еквівалент 554 грн. 23 коп.), які позивач просить стягнути з відповідачки, 24.09.2013 року позивачем – ПАТ КБ «Приватбанк» за Платника ОСОБА_3 були перераховані на рахунок Страхувальника – ПрАТ «СК «Інгосстрах», призначення платежу – страхова премія по договору особистого страхування № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року за рахунок кредитної лінії № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року (а.с. 109, 110).

Вказана сума була перерахована ПАТ КБ «Приватбанк» Страхувальнику – ПрАТ «СК «Інгосстрах» 24.09.2013 року, тому відповідно вона не входила до сум, які вже стягнуті з відповідачки попередніми рішеннями суду.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Як вбачається з ОСОБА_4 особистого страхування № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року (а.с. 53) він був укладений між Страховиком – ЗАТ «СК «Інгосстрах» та Страхувальником – ОСОБА_3. Страховим агентом, від імені та за дорученням Страховика, діяв ПАТ КБ «Приватбанк». Вказаний договір укладений на виконання ОСОБА_4 застави, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та Страхувальником від 25.09.2007 року № CSRKA079250313, з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року. Застрахована особа – ОСОБА_3. Страхова сума – 55423 грн., страховий платіж визначений в 554 грн. 23 коп.

Відповідно до п. 11 вказаного ОСОБА_4 особистого страхування він діє з 25.09.2007 року по 24.09.2008 року (але не більше ніж сплачуємий період п. 12.1 – з 25.09.2007 року по 24.09.2008 року). При бажанні Страхувальника застрахуватися на строк, більший ніж за 12 місяців, та сплаті страхового платежу, зазначеного у п. 10 цього ОСОБА_4, цей Договір діє протягом 12 місяців (один рік) і щорічно лонгується на такий же строк – до повного погашення кредитної заборгованості – у разі сплати страхових платежів.

Таким чином з умов ОСОБА_4 особистого страхування № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, укладеного між ЗАТ «СК «Інгосстрах» та ОСОБА_3 вбачається, що він діяв лише до 24.09.2008 року включно.

Доказів того, що вказаний договір щороку лонгувався та діяв до 24.09.2013 року та що на це була згода Страхувальника, як і доцільності сплати такого платежу за Страхувальника у вересні 2013 року, позивачем суду не надано.

Вищевказаний платіж в розмірі 554 грн. 23 коп., що еквівалентно 67,84 дол. США, який був зроблений 24.09.2013 року не лонгує вказаний договір, якщо він не лонгувався до цього.

Крім цього суд також враховує і те, що після ухвалення Придніпровським районним судом м. Черкаси рішення від 29.09.2011 року про дострокове звернення стягнення на предмет застави та після ухвалення Індустріальним судом м. Дніпропетровська рішення від 18.02.2013 року, яке станом на 24.09.2013 року (на час сплати страхового платежу) було чинним, припинилися всі зобов’язання за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року, оскільки на той час вже була стягнута і вся сума заборгованості за самим кредитом (тіло), стягнуті відсотки та пеня, а також досягнуті відсотки та пеня за новий період по 21.12.2012 року. Тому відповідно і не було підстав для сплати страхових платежів у вересні 2013 року, оскільки Договір страхування носив забезпечувальну функцію та укладався на виконання ОСОБА_4 застави № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року. А сам Договір застави № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року припинив свою дію після реалізації заставного майна, як і основне зобов’язання.

А тому, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку і про відмову в задоволенні позову АК КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року і в частині стягнення кредиту (тіло) в розмірі 67,84 дол. США.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, про застосування яких просив представник відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_2, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог по суті. А відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову АК КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CSRKA079250313 від 25.09.2007 року.

Відповідно, суд не стягує з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача – АК КБ «Приватбанк» судовий збір, оскільки відмовляє в задоволенні позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання АК КБ «Приватбанк» та повернути АК КБ «Приватбанк» зайво сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 424 грн. 65 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 543, 554, 599, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, -

вирішив:

В задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) зайво сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 424 грн. 65 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 11.03.2019 року.

Головуючий: В.М. Скляренко