Рішення № 80550328, 19.03.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/111/19

Номер провадження № 2/699/273/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з відповідачем з 2014 по 2018 роки перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що перебуває на її повному утриманні та потребує належного матеріального забезпечення. Відповідач з листопада 2018 року перестав добровільно сплачувати аліменти на утримання дитини. Коштів на утримання сина не вистачає, тому просить стягнути аліменти з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз’яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в ОСОБА_5» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно зі змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 аАДРЕСА_1, тож копія позову з додатками на ім’я відповідача надсилались за вказаною адресою. Поштове відправлення суду № 1940202235235 на адресу відповідача отримано 16.02.2018 року, що підтверджується повідомленням про його вручення.

До суду надійшла заява підписана від імені ОСОБА_6, яка вказала, що є матір’ю відповідача ОСОБА_2, який на даний час з нею не проживає та перебуває за кордоном. Просила зупинити провадження у справі.

До вказаної заяви долучено копію свідоцтва про народження серія ІІІ-СР № 315189, виданого 02.08.1990 року, що підтверджує родинні відносини підписанта даної заяви та відповідача ОСОБА_2, довідку про те, що відповідно до навчального плану відповідач направляється на стажування до ОСОБА_7, а також копії квитанцій про сплату на користь ОСОБА_1 платежів з призначенням «аліменти від ОСОБА_2» (квитанції від 12.11.2018 року про сплату 700 грн., від 11.12.2018 року – 1 000 грн., від 08.01.2019 року – 1 000 грн. та від 01.02.2019 року – 1 000 грн.).

Водночас підстави передбачені ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які зобов’язують суд зупинити провадження у справі, відсутні.

Учасниками справи, якими у даному випадку є безпосередньо позивач та відповідач, заяви про необхідність зупинення справи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 252 ЦПК України, до суду не надсилались.

Необхідність зупинення провадження у справі за ініціативою суду з метою розшуку відповідача відсутня, оскільки у розумінні ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, він вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи Корсунь-Шевченківським районним судом.

Крім того, враховуючи предмет спору та необхідність вирішення питання щодо забезпечення належного утримання малолітньої дитини, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, оскільки упродовж максимально можливого строку для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, відповідач жодних документів процесуального характеру до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вказане, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов’язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07.02.2018 року у справі № 699/747/17 розірвано шлюб, зареєстрований між сторонами 08.11.2014 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 09.03.2018 року.

У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії І-СР № 217533, виданого 19.11.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області. Батьком дитини вказано відповідача ОСОБА_2, а матір’ю – ОСОБА_1.

Факт перебування спільної дитини сторін на утриманні позивача підтверджується довідкою виконавчого комітету Яснозірської сільської ради № 88 від 16.01.2019 року.

Станом на день подачі позову спільному сину сторін, виповнився повних 3 роки.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України (далі – СК України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 7 до неї, Конвенцією ООН про права дитини, а також Декларацією прав дитини.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до змісту ст. 26 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають за кожною дитиною право користуватися благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, і вживають необхідних заходів щодо досягнення повного здійснення цього права згідно з їх національним законодавством. Ці блага в міру необхідності надаються з урахуванням наявних ресурсів і можливостей дитини та осіб, які несуть відповідальність за утримання дитини, а також будь-яких міркувань, пов’язаних з одержанням благ дитиною чи від її імені.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Принцип № 4 Декларації прав дитини зазначає, що дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток, з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно з ст. 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов’язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України враховує, стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» законодавець установлюючи прожитковий мінімум на місяць для дітей відповідного віку розділяє їх лише на 2 групи: віком до 6 років та віком від 6 до 18 років. Прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років з 1 січня 2019 року становить 1 626 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 СК України аліменти сплачуються щомісячно.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин щодо витрат на забезпечення умов життя дитини, а також неможливості працевлаштуватися, оскільки згідно ст. 180 СК України обов’язок утримувати дітей до їх повноліття мають обоє з батьків, у суду наявні об’єктивні сумніви щодо вказаних доводів позивача, а тому її позовні вимоги не можуть бути задоволені у повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини, та те, що відповідач не надав відзив на позов, а також доказів щодо наявності інших обставин, що підлягають врахуванню під час вирішення справ вказаної категорії, суд вважає доцільним присудити аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі – 1 000 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно починаючи з дня пред’явлення позову, а саме з 23.01.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто 03.11.2033 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вказане відповідає вимогам національного законодавства, не суперечить охоронюваним законом інтересам сторін та їх спільної дитини.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., від сплати якого звільнена позивач при подачі позову, оскільки підстав для звільнення ОСОБА_2 від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 278-279, 354-355, 430, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 аАДРЕСА_1, НОМЕР_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Яснозір’я Черкаського району Черкаської області, зареєстрована та проживає за адресою: вул. ОСОБА_5 (колишня назва – Комсомольська), 3, м. Яснозір’я Черкаського району Черкаської області, НОМЕР_3, виданий 15.01.2015 року, Черкаським РС УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня пред’явлення позову, а саме з 23.01.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто 03.11.2033 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 аАДРЕСА_1, НОМЕР_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір у дохід держави в особі ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 (р/о 31211256026001, МФО 899998, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в стягненні аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_8