Рішення № 80549972, 19.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22835/18

Провадження № 2-а/522/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця ВП №57885075 від 11.12.2018 року щодо накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Роздільнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області з позовною заявою до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця ВП №57885075 від 11.12.2018 року, якою накладено на управління штраф у розмірі 14 892,00 грн., та стягнути судовий збір.

Позов обґрунтований позивачем тим, що рішення суду виконане. Крім того, позивач зазначив, що відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено 24 вересня 2018 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 44601,11 грн. та нараховано на основну відомість у жовтні 2018 року. Виплату донарахованого за рішенням суду перерахунку за зазначений період в сумі 44601,11 грн. ОСОБА_1 буде проведено у разі надходження коштів з Державного бюджету України. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить зворотне поштове повідомлення, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2018 року у справі № 522/5268/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом від 13 лютого 2017 року за №125/М-11, ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області щодо виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області з не проведення, на виконання постанови Іванівського районного суду Одеської області від 10 грудня 2010 року по справі №2а-125/10, яка набула законної сили 04 січня 2016 року, ОСОБА_1 перерахунку пенсії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов`язано Роздільнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 року апеляційну скаргу Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на зазначену постанову повернуто апелянту.

20.09.2018 року на адресу Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 року.

Перерахунок ОСОБА_1 проведено 24 вересня 2018 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 44 601,11 грн. та нараховано на основну відомість у жовтні 2018 року.

18.12.2018 року на адресу Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.12.2018 року, яким направлено позивачу постанову про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП №57885075 при примусовому виконанні виконавчого листа №522/5268/17 від 10.10.2018 року, виданого Приморським районним судом м. Одеси (а.с. 11-12).

Позивач зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо.

Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

З оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП №57885075 у розмірі 14892 грн. вбачається, що вимоги виконавчого листа боржником - Роздільнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконані у повному обсязі.

Так, судом встановлено, що 05.01.2018 року Роздільнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 24 вересня 2018 року за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 44601,11 грн. та нараховано на основну відомість у жовтні 2018 року.

Проте, Роздільнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано в повному обсязі рішення суду, зокрема не виплачено ОСОБА_1 перераховану пенсію за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 44 601,11 грн., у зв`язку з відсутністю фінансування з державного бюджету, про що позивач повідомляв Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

При цьому, невиконання судового рішення Роздільнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України зокрема у постановах від 30 червня та 3 листопада 2015 року, 2 лютого 2016 року (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно).

Крім того, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця Гортолум Вікторії Сергіївни відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області стягнення виконавчого збору від 11.12.2018 року ВП №57885075 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 17 від 18 січня 2019 року щодо сплати судового збору за подання даного позову на суму 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця ВП №57885075 від 11.12.2018 року щодо накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління територіального управління юстиції в Одеській області від 11.12.2018 року у виконавчому провадженні № 57885075, якою стягнуто виконавчий збір з управління у розмірі 14 892,00 грн.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Одеській області (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65028, ідентифікаційний код юридичної особи: 34929741) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Роздільнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, м. Роздільна, вул. Незаленості, 7, код ЄДРПОУ 41249863, р/р 25601302196248 в Одеському обласному управлінні ТО «Ощадбанк», МФО 328845) суму судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Шкамерда