Ухвала суду № 80547625, 19.03.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1295/19

Провадження № 1-кс/645/912/19

УХ В А Л А

іменем України

19 березня 2019 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Сілантьєвої Е. Є.,

за участю секретаря судового засідання – Рало Я.В.,

за участю слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12019220460000536 від 01.03.2019 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_1 А, погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2, в якому слідчий просив накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: м. Харків, просп. П. Григоренка б. 13 кв.44.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201922046000536 від «01»03.2019, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, у зв’язку із надходженням до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області заяви ОСОБА_3 про те, що невідома їй жінка підробила заповіт її померлого батька ОСОБА_4 з метою заволодіння квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1, яка за життя належала її батьку.

Під час досудового розслідування було допитано в якості потерпілої ОСОБА_3, яка повідомила, що в неї був батько, якого звали ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який самостійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, про що точно відомо потерпілій, оскільки вона часто з ним бачилась коли йшла на роботу або з роботи та навіщала його у його квартирі. Приблизно 26.02.2019 о денний період часу, потерпілій подзвонив сусід її батька - ОСОБА_5, який повідомив, що її батько помер, у зв’язку з чим потерпіла поїхала до квартири за вказаною адресою, де її зустрів сусід та пояснив, що на протязі останніх двох діб її батько не відповідав на його дзвінки та стало погано пахнути з його квартири, у зв’язку з чим ним було викликано поліцію. Коли приїхали поліцейські було виламано двері квартири де виявили труп батька потерпілої. Також, під час цієї розмови, сусіди повідомили ОСОБА_3, що приїжджала якась невідома їм жінка, яку вони раніше не бачили та сказала, що вона претендує на вказану квартиру. ОСОБА_6 повідомила, що надала ключи від квартири поліцейським, які в подальшому надали ключи вищевказаній жінці, яка до цього ключів від квартири не мала. 26.02.2019 потерпіла приїхала до Немишлянського відділу поліції в Харківській області, де вона знайшла слідчого Ковальова Олександра Олександровича, якому пояснила, що є дочкою померлого ОСОБА_4, що визвало в нього подив, адже того ж дня у даного слідчого була жінка, яку потерпіла раніше не бачила та яка повідомила, що вона має заповіт від її батька, згідно з яким він після смерті оставляє їй у спадок квартиру за адресою АДРЕСА_2. У потерпілої з даною жінкою виникла розмова під час якої остання повідомила, що вона є цивільною дружиною батька ОСОБА_3 та показала заповіт померлого батька потерпілої та потерпіла при цьому встановила, що підпис від імені її батька в заповіті не співпадає з підписом її батька в інших документах.

Окрім цього, встановлено, що в провадженні СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12019220460000475 від 24.02.2019 за ст.115 ч.1 за фактом смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_3. В рамках даного кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України повідомила слідчому Ковальову О.О. під час допиту свідка про те, що знайома з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2010 року, ночувала в нього за мірою потреби та хотіла з ним одружитись, у зв’язку з чим, останній склав заповіт, згідно з яким передав вказаній жінці все його майно. В подальшому ОСОБА_7 надала слідчому копію власного паспорту громадянина України та копію заповіту ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який було складено 21.01.2014 в 12 Харківській державній нотаріальній конторі, посвідчено нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №2-23.

Відповідно до довідки наданої КП «ХМБТІ» №2689/104-12/19 від 14.03.2019 право власності на квартиру АДРЕСА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.03.1994 рок, виданого 22.03.1994 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду №8-94-25093, належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Беручи до уваги вищевикладене та з метою забезпечення недопущення продажу та зміни власника нерухомого майна, яке може бути в результаті вчинення кримінального правопорушення, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_5, до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_5, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який труп якого було виявлено за вказаною адресою 23.02.2019.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 помер 26 лютого 2019 року.

Слідчий суддя зазначає, що власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 01.03.2019 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220460000536 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190 КК України, у зв’язку із надходженням до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області заяви ОСОБА_3 про те, що невідома їй жінка підробила заповіт її померлого батька ОСОБА_4 з метою заволодіння квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1, яка за життя належала її батьку.

Крім того, в провадженні СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12019220460000475 від 24.02.2019 за ст.115 ч.1 за фактом смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_3.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 9 8цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до довідки наданої КП «ХМБТІ» №2689/104-12/19 від 14.03.2019 право власності на квартиру АДРЕСА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.03.1994 рок, виданого 22.03.1994 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду №8-94-25093, належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Як вбачається з наданої копії заповіту, посвідченого державним нотаріусом 12 ХДНК ОСОБА_8, реєстровий номер 2-23 від 21 січня 2014 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 склав заповіт, що на випадок його смерті все його майно, де б таке не було та з чого воно не складалось, він заповідає ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Як вбачається з матеріалів клопотання донька померлого ОСОБА_4 -ОСОБА_3 вважає, що невідома їй жінка підробила заповіт її померлого батька ОСОБА_4 з метою заволодіння квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1, яка за життя належала її батьку.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідним накласти арешт на квартиру АДРЕСА_6.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-172, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12019220460000536 від 01.03.2019 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_7, яка належить на праві власності померлому ОСОБА_4 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області ОСОБА_1 та прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2

Копію ухвали для виконання направити Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчій суддя -