Ухвала суду № 80547544, 19.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5612/19

н/п 1-кс/640/3764/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Редіна Олександра Юрійовича по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490001161 від 15.03.2019 за ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 18.03.2019 надійшло клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області Редіна О.Ю., погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 Лемішко М.В., в якому сторона обвинувачення просить поновити строк подачі вказаного клопотання про арешт майна як пропущений з поважних причин; розглянути клопотання і винести ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: пластиковий кейс синьо-сірого кольору з рибальським приладдям в середині; вказане майно передати потерпілому під розписку на відповідальне зберігання.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 14.03.2019, приблизно о 17:20 год., знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 78, невстановлена особа, шляхом вільного доступу з автомобіля викрала кейс пластиковий з рибальським приладдям, який належить ОСОБА_3, чим спричинила матеріальний збиток на суму 7 000 грн.

14.03.2019 у ході огляду місця події у громадянина ОСОБА_4 було вилучено пластиковий кейс синьо-сірого кольору з рибальським приладдям в середині.

Власником вилученого майна являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання ст. 91, 171 КПК України, 15.03.2019 проводились невідкладні слідчі дії, направлені на встановлення власника та документів або відомостей, які підтверджують право власності на вказані речі. Крім того, 16.03.2019 - 17.03.2019 є вихідними днями. З об'єктивних причин органом досудового розслідування встановлені зазначені обставини та проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії лише о 18.34 год. 15.03.2019, тобто після закінчення робочого дня у Київському районному суді м. Харкова.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, що було вилучене в ході огляду місця події 14.03.2019.

В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 19.03.2019 надійшла заява від слідчого Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Редіна О.Ю., в якій він просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі у зв'язку з службовою зайнятістю. Клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 11).

В судове засідання власник майна ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490001161 від 15.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

14.03.2019 з 21.00 год. до 21.30 год. проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, каб. 312, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 7-8).

В клопотанні про арешт вилученого майна, сторона обвинувачення просить поновити строк на звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, у зв'язку з тим, що 15.03.2019 проводились невідкладні слідчі дії, направлені на встановлення власника та документів або відомостей, які підтверджують право власності на вказані речі. Крім того, 16.03.2019 - 17.03.2019 є вихідними днями.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Вказаною статтею передбачається не просто можливість, а й обов'язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин. Поважність причин визначається слідчим суддею у разі неможливості своєчасного подання відповідного документа через будь-які обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ.

Принципом кримінального судочинства є доступ до правосуддя (ст. ст. 7, 21 КПК України), який впроваджує у вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство міжнародно-правовий стандарт, який міститься у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання сторони обвинувачення та поновлення процесуального строку слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, пропущеного із поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, із визначенням місця зберігання арештованого майна за адресою: АДРЕСА_1, з передачею вказаного майна на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_3, попередивши ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -

Ухвалив:

Поновити процесуальний строк слідчому, прокурору на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, визнавши причини його пропуску поважними.

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 14.03.2019 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, каб. 312, а саме: пластиковий кейс синьо-сірого кольору з рибальським приладдям в середині - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна, за адресою: АДРЕСА_1, та передати вказане майно на відповідальне зберігання за цією адресою власнику майна - ОСОБА_3.

Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.