Рішення № 80546413, 15.03.2019, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/212/19

Провадження № 2/674/260/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М. за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

номер справи 674/212/19

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2019 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини мотивуючи тим, що 27 жовтня 2006 року помер ОСОБА_2 і після його смерті спадщину прийняла дружина - ОСОБА_3, однак при житті не оформила своїх спадкових прав, померла 14 листопада 2010 року, обоє вони проживали та були зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після їх смерті залишилось спадкове майно: земельна частка (пай) розміром 1,32 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі яка перебувала у колективній власності спілки селян «Паризька Комуна», с.Морозів, Дунаєвецького району, Хмельницької області, право якої посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0302631.

Позивач є спадкоємцем за заповітом, оскільки при житті ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_1, заповіт від 18 червня 2009 року, посвідчений секретарем Морозівської сільської ради, Дунаєвецького району, Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №69, дублікат заповіту видано 11 січня 2019 року та зареєстровано в реєстрі за №5-1, заповіт є не зміненим та не скасованим. Інших спадкоємців котрі могли би претендувати на спадщину не має.

11 січня 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 з питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що належало померлій, однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Малієвецькою сільською радою, Дунаєвецького району, Хмельницької області 17 листопада 2005 року зареєстрованим в реєстрі за №55, на майно, яке залишилось після померлого 03 липня 2011 року ОСОБА_5, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв’язку з тим, що позивач звернувся до нотаріальної контори після спливу строку для прийняття спадщини, встановленого чинним законодавством.

В установлений законом шестимісячний термін позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту вчиненого на його користь, йому про це повідомила староста села, а тому звернувся до суду та просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3, яка померла 14 листопада 2010 року.

Ухвалою судді від 13.02.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з‘явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач: представник Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області в підготовче засідання не з‘явився, однак подав до суду заяву в якій позов визнав та просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи те, що представником відповідача визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2006 року помер ОСОБА_2, а 14 листопада 2010 року померла ОСОБА_3, яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 одна, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть та довідками №5-625 від 17.12.2018 року та №6-631 від 18.12.2018 року.

Спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.ст.1223, 1233 ЦК України на майно померлої ОСОБА_3 є позивач по справі, ОСОБА_1, що підтверджується копією дубліката заповіту від 18 червня 2009 року, який посвідчений секретарем Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №69, яким ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1, заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі за № 47459959 від 18.06.2009р.

Судом встановлено, що позивач в шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, не звернувся в нотаріальну контору, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 січня 2019 року.

Згідно копії витягів зі Спадкового реєстру № 55186546 та №55187818 від 19.02.2019 року та повідомлення приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу, спадкові справи після смерті ОСОБА_2, який помер 17.10.2006 року та ОСОБА_3, яка померла 14.11.2010 року, приватним нотаріусом ОСОБА_6А не заводилися.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно зі ст. 1269 ЦК України, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, пропустив строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту від 18.06.2009 року, складеного на його ім’я ОСОБА_3 Позивачеві стало відомо про існування заповіту з повідомлення старости села..

Як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-496цс17 від 06.09.2017 року, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

ОСОБА_1, як єдиного спадкоємця за заповітом ОСОБА_3, не було повідомлено про існування заповіту, що, враховуючи встановлені вище обставини, слід визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому вимоги позову обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 200, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1223, 1233, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщинизадовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_3, яка померла 14.11.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Відповідач: Дунаєвецька селищна рада Дунаєвецького району Хмельницької області (місцезнаходження: смт.Дунаївці вул.Чорновола,19 Дунаєвецького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406414)/

Повне судове рішення складено 15 березня 2019 р

Головуюча:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук