Ухвала суду № 80546095, 14.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5056/19

1-кс/569/2572/19

УХВАЛА

14 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Ютовець І.А.

слідчого – Смирнова А.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_2, яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_2, звернулася до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, будучи засудженим 03 квітня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік. Крім того, обвинувальні акти відносно якого 12.03.2018 року за ч.2 ст.185 КК України, 28.09.2018 року за ч.2 ст.186 КК України, 29.10.2018 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, 30.11.2018, 28.02.2019 за ч.2 ст.185 КК направлено для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив новий умисний, корисливий злочин проти власності.

Так, 07.02.2019 о 19 годині 05 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край», який знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку відвідувачів та працівників супермаркету, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав із торгових полиць супермаркету належне ТзОВ «Арго-Р» майно, а саме: дві пляшки коньяку «La Sage», ємністю 0,5 л., 5 зірок, вартістю 151,73 грн. за 1 шт., та заховавши викрадений товар до свого верхнього одягу і не розрахувавшись за нього, покинув приміщення супермаркету, чим завдав потерпілому майнової шкоди в розмірі 303,46 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.02.2019 о 12 годині 42 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край», який знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку відвідувачів та працівників супермаркету, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав із торгових полиць супермаркету належне ТзОВ «Арго-Р» майно, а саме: дві пляшки коньяку «Тиса», ємністю по 0,5 л., 5 зірок, вартістю 126,32 грн. за 1 шт., та заховавши викрадений товар до свого верхнього одягу і не розрахувавшись за нього, покинув приміщення супермаркету, чим завдав потерпілому майнової шкоди в розмірі 252,62 грн.

Крім того, 13.02.2019 о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край», який знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку відвідувачів та працівників супермаркету, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав із торгових полиць супермаркету належне ТзОВ «Арго-Р» майно, а саме: дві пляшки коньяку «Ай-Петрі», ємністю по 0,5 л., 5 зірок, вартістю 133,25 грн. за 1 шт.; дві пачки масла «Молокія», 72,5 %, вагою по 200 г., вартістю 37,50 грн. за 1 шт та заховавши викрадений товар до свого верхнього одягу і не розрахувавшись за нього, покинув приміщення супермаркету, чим завдав потерпілому майнової шкоди в розмірі 341,50 грн.

13.02.2019, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території продуктового ринку у м. Рівне, що по вул. Пересопницька, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, відкрито викрав грошові кошти в розмірі 3000 гривень та 300 доларів США, що становить 8102,1 грн. в еквіваленті до національної валюти, згідно офіційного курсу Національного банку України, які знаходились на торговому прилавку №3,4, та належать ОСОБА_4, після чого не реагуючи на законні вимоги потерпілої припинити свої дії та повернути грошові кошти, свої злочинні дії не припинив, а з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди у загальному розмірі 11102,1 грн.

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень – ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно та ч.2 ст.185 КК України – таємневикрадення чужого майна, вчинене повторно .

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення – вина ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні доказів іншими зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження №120191800100001030,

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України – є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжить вчиняти інші корисливі злочини (п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України).

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків може переховуватись від суду - відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 років до 6 років, а оскільки в підозрюваного відсутні стримуючі фактори, а саме: не працює, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду. Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

До того ж, на розгляді у Рівненському міському суді перебувають обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст.186 КК України, проте засідання відкладаються, оскільки останній на судові засідання не з’являється, не виконує покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим порушуються права інших учасників судового розгляду, може вчинити інші кримінальні правопорушення – ОСОБА_1, будучи засуджений 03 квітня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 1 рік, крім того, обвинувальні акти відносно якого 12.03.2018 року за ч.2 ст.185 КК України, 28.09.2018 року за ч.2 ст.186 КК України, 29.10.2018 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, 30.11.2018, 28.02.2019 за ч.2 ст.185 КК направлено для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив новий умисний, корисливий злочин проти власності, що є підставою вважати, що підозрюваний може продовжувати свою злочинну діяльність.

Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

26.09.2018 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено обов’язки прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;не відлучатись із населеного пункту, в якому фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну, які обвинувачений не виконує.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів – застосування особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м’які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів, невиконання покладених на нього ухвалою слідчого судді обов’язків, вважаю, що ОСОБА_1 необхідно замінити обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на більш жорсткий – тримання під вартою на термін 60 діб.

Враховуючи вище викладене та те, що більш м’які запобіжні заходи, не пов’язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1, покладених на нього процесуальних обов’язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1, запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний заперечив з приводу задоволення клопотання. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010001030 від 19.02.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. ст. 185, ч. 2 ст. ст. 186 КК України.

13.03.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він має не зняту та не погашену в законному порядку судимість, працездатний, одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів передбачених за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 років до 6 років, а також є достатні підстави, що підозрюваний не працює, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду. Крім того, відсутність працевлаштування та постійних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання отримуються шляхом вчинення злочинів.

Крім того, обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 12.03.2018 року за ч.2 ст.185 КК України, 28.09.2018 року за ч.2 ст.186 КК України, 29.10.2018 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, 30.11.2018, 28.02.2019 за ч.2 ст.185 КК направлено для розгляду до Рівненського міського суду Рівненської області,

26.09.2018 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено обов’язки прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;не відлучатись із населеного пункту, в якому фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, які обвинувачений не виконує.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід – тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 13 травня 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше судимого, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 14.03.2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 13 травня 2019 року

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів, що становить 38 420 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обов’язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 травня 2019 року.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е