Рішення № 80545914, 19.03.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5462/18

Провадження № 2/639/474/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова

У складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Кричевської В.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/5462/18 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом та просили ухвалити рішення, на підставі якого визнати за нею право власності на 27/100 частин житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що з 1997 року вона була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача, ОСОБА_4, яка також була зареєстрована та постійно проживала за вищевказаною адресою.

ОСОБА_4 на праві власності належало 27/100 частин житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами за адресою: АДРЕСА_3. Але правовстановлюючі документи були втрачені ще за життя матері.

Оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність спірного майна на праві власності її померлій матері, оформити свої спадкові права вона не має можливості.

Вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності.

Задоволено частково клопотання позивача про виклик та допит свідків в судовому засіданні.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2018 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка.

01 листопада 2018 року від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2, відповідно до якого просили відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що згідно листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 06.08.2017 року №1042293 після обстеження та проведення комплексу робіт встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами має самочинну прибудову літ. «а8» (прим. 3-6, 3-7), загальною площею13,8 кв.м. Отже, на думку представника відповідача, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Діючим законодавством передбачений певний порядок виконання будівельних робіт та введення об'єктів в експлуатацію шляхом відповідного звернення до компетентних органів. Позивач своє таке право не реалізував.

Крім того, передумовою для виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, є прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію. Єдиним органом, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів є орган державного архітектурно-будівельного контролю. Також представник відповідача зазначає, що спадкоємець не набуває права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, якщо за життя спадкодавець не набув право власності на таке майно. Враховуючи те, що у спадкодавця не виникло права власності на спірне нерухоме майно, то і перехід цього права до спадкоємця в порядку спадкування відповідно до вимог чинного законодавства не можливий.

Крім того, на думку представника відповідача, визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна судом призведе до вибуття із володіння, користування й розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у власності територіальної громади міста Харкова та зробить неможливим використання її для власних або інших цілей.

Також представник звертає увагу на те, що самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

28 листопада 2018 року від позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вона зазначає про те, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами належить на праві спільної часткової власності п'яти співвласникам. Її померлій матері належало 27/100 частин домоволодіння. Між співвласниками склався фактичний порядок користування будинком літ. «А-1», відповідно до якого позивач займає приміщення літ. Ш - коридор, літ. 1-1 - кухню, літ. 1-2 житлову кімнату, літ. 1-3 - житлову кімнату, літ. 1-4 - коридор.

Позивач зазначає, що ні її мати, яка була власницею 27/100 частин житлового будинку, ні вона, як єдина спадкоємиця після смерті матері, не мають ніякого відношення до будівництва самочинної прибудови а8.

Дане самочинне будівництво здійснила співвласниця ОСОБА_5

Відповідно до технічної документації прибудова а8 була побудована в 2009 році, тобто вже після відкриття спадщини, при цьому ідеальні частки співвласників не змінилися.

Оскільки самовільна прибудова була побудована після відкриття спадщини, то вона не входить до складу спадщини, а тому і не може бути набута у власність в порядку спадкування, бо не має до спадщини ніякого відношення.

Позивач просить задовольнити її позовні вимоги з урахуванням викладеної позиції у позовній заяві та відповіді на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 грудня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано із П'ятої Харківської державної нотаріальної контори ( 61003, м. Харків, пл. Павлівська, б. 2) відомості про наявність заяв про відмову або прийняття спадщини, кола спадкоємців наявність інших спадкоємців та відкриття спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4. Витребувано від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Івакіної Т.В. ( АДРЕСА_4) копію спадкової справи № 44/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі ордеру, заявлений позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, які викладені у рішенні вище.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив.

На підставі вимог ст.ст. 169 ч.4, 224-226 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності осіб, що не з'явилися та ухвалити рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23.10.1995 року на праві власності належить 27/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. ( а.с. 11)

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2. ( а.с. 9)

Після її смерті відкрилася спадщина на 27/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» зазначає, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Статтею 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за повітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Після смерті ОСОБА_4 спадкоємицею за законом першої черги залишилася її донька ОСОБА_2. ( а.с. 8)

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як зазначили позивач, і це підтверджується довідкою з місця проживання за №117 від 12.09.2018 року, виданої майстром приватного сектору ділянки №4 Новобаварського району м. Харкова, ОСОБА_2 на момент смерті матері, ОСОБА_4, була зареєстрована та проживала разом з останньою за адресою: АДРЕСА_3. ( а.с. 10)

З домової книги на домоволодіння по АДРЕСА_3 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за вищевказаною адресою з 23.05.1997 року та по теперішній час. (а.с. 111-112)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили суду, що ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_3 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 Після смерті останньої, ОСОБА_2 залишилася проживати у спірному будинку. Вона користується ним і до теперішнього часу, займається його ремонтом, слідкує на прибудинковою територією.

Частина 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначає, що прийнятий спадок визнається таким, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, вказаний в статті 21 цього Кодексу (ст. 525 ГК України в редакції 1963 року).

Отже, після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщину у вигляді 27/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, фактично прийняла її донька, ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №44/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4, 27 листопада 2018 року до приватного нотаріуса ХМНО Івакіної Т.В. з заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2. ( а.с. 77-89)

Згідно постанови про відмову у вичинені нотаріальних дій від 29.01.2019 року, приватним нотаріусом ХМНО Івакіною Т.В., відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 27/100 часток у праві власності на будинок АДРЕСА_3, оскільки відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. ( а.с. 110)

Відповідно до п. 3.1 Роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що у ОСОБА_2 виникло право на звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що оформити свої спадкові права після смерті матері позивач позбавлена можливості, оскільки остання не має оригіналу правовстановлюючого документу про належність спадкового майна, а саме частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_3, спадкодавцеві на день її смерті. Дані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про належність спадкового майна, а саме частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_3, спадкодавцеві на день її смерті, на думку суду, являється перешкодою для отримання позивачем у приватного нотаріуса свідоцтва про право на спадкування.

Суд, даючи оцінку вищевикладеному, приходить до висновку про те, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, та за нею повинно бути визнано право власності в порядку спадкування за законом.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, які були викладені у їх відзиві, оскільки самочинна побудована прибудова літ. «а8» (прим. 3-6, 3-7), загальною площею13,8 кв.м, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3, була побудована співвласником ОСОБА_5 у 2009 році, тобто після відкриття спадщини, а отже спадкодавець ОСОБА_4 не має до неї ніякого відношення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 133, 137, 141, 264-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 27/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.03.2019 року.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області 13.12.2016 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідач: Харківська міська рада, розташована за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 7.

Суддя В.В. Труханович