Ухвала суду № 80545747, 19.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2019 року м. Київ № 640/4128/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД»до Державної фіскальної служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТК СВД» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 40328247) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг від 21.05.2018 № 5861/40328247/2, № 5863/40328247/2, № 5860/40328247/2, № 5865/40328247/2, № 5858/40328247/2, № 5859/40328247/2, № 5862/40328247/2 та № 586440328247/2 про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 в ЄРПН, поданих ТОВ «БТК СВД»;

зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 в ЄРПН, подані ТОВ «БТК СВД».

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 2 та п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог вказаної норми позивачем у позовній заяві не зазначено відомих номерів засобів зв'язку позивача та не зазначено ідентифікаційного коду ДФС України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України було складно податкові накладні від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 та направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно отриманих квитанцій № 1 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Для підтвердження реальності господарської операції до ДФС було надано документи, що підтверджують факт надання послуг.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, не заважаючи на вичерпні матеріали, що були додані до розгляду, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, направлено на адресу позивача рішення Комісії про результати розгляду скарг від 21.05.2018 № 5861/40328247/2, № 5863/40328247/2, № 5860/40328247/2, № 5865/40328247/2, № 5858/40328247/2, № 5859/40328247/2, № 5862/40328247/2 та № 586440328247/2, якими відмовлено у реєстрації ПН від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 посилаючись на п/п 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України «в зв'язку з ненаданням копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК».

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2018 № 117, реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН має наступний порядок:

1) надіслання платником податків ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН;

2) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі;

3) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється;

4) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

5) платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг):

6) письмові пояснення та копії документів, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

7) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

8) Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

9) рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку;

10) скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішенням комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

11) розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Тобто, передумовою для прийняття рішення комісію ДФС з питань розгляду скарг є прийняття комісію головних управлінь ДФС в областях, м. Києві рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, яке є базовим та визначальних у питання визначення правомірності відмови у реєстрації ПН.

Між тим, як вже було зазначено судом, позивач оскаржує рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг, яке по суті не має самостійного значення, є похідним від рішення про відмову в реєстрації ПН, та як наслідок просить суд зобов'язати ДФС України зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.

Натомість суд звертає увагу позивача, що зміст позовної заяви та її прохальної частини не містить згадки щодо оскарження ТОВ «БТК СВД» рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 в ЄРПН.

Відтак суд пропонує позивачу уточнити зміст позовних вимог та та визначитись у необхідності оскарження базових рішень - рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 в ЄРПН.

Суд також звертає увагу позивача на те, що якщо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі прийняті комісію головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, то позивачу слід визначитись (у разі оскарження базових рішень - про відмову у реєстрації ПН) із складом відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень, тобто визначитись із необхідністю залучення ГУ ДФС у м. Києві та оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН.

Також в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.11.2017 № 2, № 3, № 6, від 02.11.2017 № 7, від 23.10.2017 № 16, № 17, від 31.10.2017 № 18 та № 19 в ЄРПН, а також не надано скарги позивача на такі рішення, за результатами розгляду яких прийнято рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг від 21.05.2018 № 5861/40328247/2, № 5863/40328247/2, № 5860/40328247/2, № 5865/40328247/2, № 5858/40328247/2, № 5859/40328247/2, № 5862/40328247/2 та № 586440328247/2.

У відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України суд також зобов'язує позивача надати суду належним чином засвідчені копії всіх документи, які були надані товариством в додаток до податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, перелік яких міститься на 2 та 3 сторінках позовної заяви (крім тих документів, копії яких було надано разом з позовною заявою).

Також згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Так, позивачем до позовної заяви надано докази надіслання відповідачу позовної заяви з доданими до неї додатками

Тобто, з доданих до позовної заяви документів видно, що позивачем не додано копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Між тим, суд звертає увагу позивача, що в даному випадку позивач по відношенню до відповідача не здійснює жодних владно-управлінських функцій, з огляду на що, в даному випадку, не є суб'єктом владних повноважень, а відтак позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як видно з позовної заяви позивачем заявлено 8 (вісім) вимог немайнового характеру.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжні доручення від 05.03.2019 № 2085 у розмірі 10 414,00 грн. та від 20.11.2018 № 1825 у розмірі 3 682,00 грн.

Разом з тим, з комп'ютерної системи діловодство спеціалізованого суду Окружного адміністративного суду м. Києва видно, що платіжне доручення від 20.11.2018 № 1825, яким сплачено судовий збір у розмірі 3 682,00 грн. зареєстрована, як сплата судового збору у справі № 640/19392/18 (суддя Васильченко І.П.).

Відтак, за подання даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 10 414,00 грн. (платіжне доручення від 05.03.2019 № 2085).

Разом з тим, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, зв вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 15 368,00 грн.

Натомість, беручи до уваги те, що платіжним дорученням від 05.03.2019 № 2085 судовий збір сплачено розмірі 10 414,00 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 954,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як видно з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг від 21.05.2018 № 5861/40328247/2, № 5863/40328247/2, № 5860/40328247/2, № 5865/40328247/2, № 5858/40328247/2, № 5859/40328247/2, № 5862/40328247/2 та № 586440328247/2.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 07.03.2019, що підтверджуються штампом ДП «Укрпошта» проставлено на конверті, в якому надійшла позовна заява. Тобто позивач звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням такої заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України:

із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку позивача, із зазначенням ідентифікаційного коду ДФС України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України,

із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,

визначитись із необхідністю оскарження базових рішень - про відмову у реєстрації ПН, у зв'язку з чим та в разі оскарження яких - визначитись із необхідністю залучення другим відповідачем ГУ ДФС у м. Києві,

У зв'язку з зазначеним, позивачем може бути складена позовна заява у новій редакції з урахуванням наведеного 2) копії уточненої позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи,

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 4 954,00 грн.;

3) доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги;

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін