Рішення № 80543980, 13.03.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4701/18

Провадження № 2/539/261/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН

13 березня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська фармацевтична компанія» до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська фармацевтична компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, вказавши в позові, що між товариством та ОСОБА_2 було укладено договір від 29.10.1018 року про відшкодування шкоди, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов’язувалась передати ТОВ «Придніпровська фармацевтична компанія» грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а позивач зобов’язувався відмовитись від будь-яких претензій матеріального характеру до відповідача. Пунктом 4 вказаного договору встановлено строки відшкодування шкоди, а першу частину грошових коштів відповідач ОСОБА_2 зобов’язана була передати до 29 листопада 2018 року в сумі 10 000 грн. ОСОБА_3 відповідачем було сплачено лише 1000 грн.

Станом на день звернення з позовом відповідач прострочила зобов’язання та не сплатила 9 000 грн. у строк до 29.11.2018 року.

Вищевказаним договором передбачено штраф у вигляді пені за прострочення відповідачем договірних зобов’язань у розмірі 10% від суми простроченого зобов’язання за кожен день прострочення.

Станом на 10.12.2018 року відповідач зобов’язана сплатити на користь позивача заборгованість на суму 9 000 грн. та пеню 9 900 грн., а всього 18 900 грн.

Невиконання відповідачем договірних зобов’язань порушує права позивача, передбачені договором від 29.10.2018 року, а тому ТОВ «Придніпровська фармацевтична компанія» прохало суд стягнути з відповідача на користь товариства 18 900 грн. заборгованих коштів, а також витрати по сплаті судового збору в сумі1762 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без його участі, наполягав на задоволенні позову, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації, яка повернулася до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Про причини своєї неявки не повідомила, відзиву щодо позову суду не надала.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, наданою ЦНАП сектору з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Лубенської міської ради, відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, вул Гоголя,11 кв.2.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України перелічені обставини дають суду право провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд враховує, що представник позивача у своїй заяві проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У судовому засіданні встановлено, що 29.10.2018 року сторони уклали договір б/н, що підтверджується його копією, що мається в матеріалах справи (а.с.4,5).

За умовами п. 1 вищевказаного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язувалась передати ТОВ «Придніпровська фармацевтична компанія» грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яку вона заподіяла особисто, а позивач зобов’язувався відмовитись від будь-яких претензій матеріального характеру до відповідача.

Пунктом 4 даного договору встановлено строки відшкодування шкоди і першу частину грошових коштів відповідач ОСОБА_2 зобов’язана була передати до 29 листопада 2018 року в сумі 10 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено лише 1000 грн., про що свідчить виписка по рахунку (а.с.6,7) тобто в строк, встановлений договором, відповідач не сплатила позивачу зазначену в договорі суму коштів.

Докази, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 527 ЦК України встановлює, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити поданий позов, стягнувши з відповідача суму боргу.

Крім того, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення штрафу у вигляді пені за прострочення ОСОБА_2 договірних зобов’язань у розмірі 10% від суми простроченого зобов’язання в сумі 9000 грн. за кожен день прострочення, який станом на 10.12.2018 року становить 9 900 грн.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок суми пені за прострочення відповідачем договірних зобов’язань у розмірі 10% від суми простроченого зобов’язання за кожен день прострочення та не встановлено арифметичних помилок або ж помилок при взятті вихідних даних для розрахунку.

Відтак, вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1762 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 грн., який підлягав сплаті при зверненні позивача до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська фармацевтична компанія» (адреса місця знаходження: 02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39-А код ЄДРПОУ 38831815) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: 37500, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська фармацевтична компанія» грошові кошти в сумі 18 900 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Придніпровська фармацевтична компанія» 1762,00 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз’яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18 березня 2019 року

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_4