Рішення № 80543922, 18.03.2019, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/124/19

Провадження № 2/538/164/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Бондарь В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Криворучко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиці, Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня -2012" про відшкодування збитків (упущена вигода), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня -2012" про відшкодування збитків (упущена вигода). В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 23 січня 2012 року між його матір’ю ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно якого останньому була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,60 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, строком на 5 років. Даний договір був зареєстрований у відділенні Держкомзему Лохвицького району, про що в Державному реєстрі земель було вчинено запис від 23.03.2012 року за № 532260004001779. Після смерті 03.10.2015 року ОСОБА_2 він успадкував дану земельну ділянку розміром 4,6029 га, кадастровий номер 5322680400:00:004:0037, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

23 березня 2017 року строк дії вказаного договору оренди землі від 23.01.2012 року закінчився. 28 березня 2017 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія»

було укладено договір оренди землі, згідно якого він надав, а орендар прийняв в строкове платне

користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з

кадастровим номером 5322680400:00:004:0037, яка розташована на території Безсалівської

сільської ради Лохвицького району Полтавської області, строком на 10 років. Також даним

договором було встановлено розмір орендної плати, що становить 19085,98 грн. на рік. 07.04.2017 року даний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Після укладення договору оренди землі від 28.03.2017 року та проведення 07.04.2017 року

його державної реєстрації вказана вище земельна ділянка не була передана в обробіток

ТОВ «Мрія», оскільки відповідач, знаючи про закінчення строку дії договору оренди та його

небажання продовжувати, засіяв землю озимою культурою. У зв’язку з чим, ТОВ "Mрія"

не мало можливості обробляти належну йому земельну ділянку та не виплачувало йому орендну

плату в розмірі 19085,98 грн. У зв’язку з такими неправомірними діями відповідача він був позбавлений можливості отримати гарантований, безумовний і реальний дохід у вигляді орендної плати за 2017 рік в розмірі 19085,98 грн.

Він неодноразово звертався до відповідача як в усному порядку, так і письмово з приводу відшкодування йому збитків, однак до цього часу вони залишаються невідшкодованими, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь збитки (упущену вигоду) в розмірі 19085, 98 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та без фіксації судового засідання технічними засобами, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання представник відповідача не з"явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву не подав.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обовязків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що 23 січня 2012 року між матір’ю позивача ОСОБА_2 та відповідачем було укладено Договір оренди землі, згідно якого останньому була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,60 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, строком на 5 років. Даний договір був зареєстрований у відділенні Держкомзему Лохвицького району, про що в Державному реєстрі земель було вчинено запис від 23.03.2012 року за № 532260004001779 ( а.с. 8-13).

Після смерті 03.10.2015 року ОСОБА_2 позивач успадкував дану земельну ділянку розміром 4,6029 га, кадастровий номер 5322680400:00:004:0037, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.02.2017 року, реєстровий № 251, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80770335 від 20.02.2017 року ( а.с. 15-16).

23.03.2017 року строк дії вказаного договору оренди землі від 23.01.2012 року закінчився.

28.03.2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія»

було укладено Договір оренди землі, згідно якого позивач надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5322680400:00:004:0037, яка розташована на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, строком на 10 років. Також даним договором було встановлено розмір орендної плати, що становить 19085,98 грн. на рік, що підтверджується копією зазначеного договору оренди землі ( а.с.17-18). 07.04.2017 року даний договір було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №

84496225 від 07.04.2017 року (а.с.19).

Згідно довідки ТОВ "Мрія" від 25.09.2018 року № 181, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 5322680400:00:004:0037, площею 4,6029 га, власник ОСОБА_1, договір оренди з ТОВ "Мрія" від 28.03.2017 року, державна реєстрація від 07.04.2017 року за № 19860746, розташована на території Безсалівської сільської ради, весною 2017 року не була передана від ТОВ "Перше Травня -2012" в обробіток Товариству "Мрія" по причині того, що попередній орендар засіяв цю ділянку озимою культурою. Відповідно ТОВ "Мрія" не мало можливості обробляти цю ділянку, не отримувало з неї прибуток і не сплачувало єдиного податку та не виплачувало орендної плати власникові в розмірі 19085,98 грн. Ділянку обробляло ТОВ "Перше Травня-2012" ( а.с.21).

Позивач неодноразово звертався до відповідача як в усному порядку, так і письмово з приводу відшкодування йому збитків, однак до цього часу вони залишаються невідшкодованими, що підтверджується копією заяви та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.22-23).

За змістом статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Так, статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.12 та 14 Постанови № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.ст. 211, 212 ЗК України, ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Проте норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов"язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики та порядку, затверджених постановою КМУ України № 284 від 19.04.1993 року.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 червня 2017 року у справі № 923/2075/15, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач в судове засідання не з"явився, відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, позивачем надано належні докази того, що відповідач вчинив протиправні дії, які виразились у тому, що достовірно знаючи, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчується 23.03.2017 року, допустив посів озимої культури, чим перешкодив ТОВ "Мрія" обробляти належну позивачу земельну ділянку та отримати орендну плату за 2017 рік, що спричинило позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди, які мають своїм наслідком настання цивільно-правової відповідальності і відповідно наявний причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Перше травня -2012" про відшкодування збитків (упущена вигода) слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача збитки (упущену вигоду) в розмірі 19085, 98 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн., тому оскільки позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 526, 610, 1166 ЦК України, ст. 152, 157 ЗК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня -2012" про відшкодування збитків (упущена вигода) - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня -2012" ( с. Безсали, Лохвицького району, Полтавської області, Код 37953562) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, збитки (упущену вигоду) в розмірі 19085 (дев"ятнадцять тисяч вісімдесят п"ять ) гривень 98 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня -2012" ( с. Безсали, Лохвицького району, Полтавської області, Код 37953562) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,судовий збір в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_3