Ухвала суду № 80543377, 19.03.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/5069/14-ц

Провадження № 4-с/484/5/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Закревського В.І.

за участю секретаря судового засідання – Ярославської С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Первомайську справу за скаргою Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №52645189 по виконанню виконавчого листа №484/5069/14-ц, виданого 27.04.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області,

В С Т А Н О В И В:

21.01.2019 року представник ПАТ "РОДОВІД БАНК" ОСОБА_2 звернувся із вищевказаною скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 в частині повернення виконавчих листів стягувачу та зобов’язати старшого державного виконавця відновити виконавче провадження № 52645189 щодо примусового виконання виконавчого листа №484/5069/14-ц, виданого 27.04.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області.

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник зазначив, що на примусовому виконанні у Первомайському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебувало виконавче провадження №52645189 з примусового виконання виконавчого листа №484/5069/14-ц, виданого 27.04.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "РОДОВІД БАНК" заборгованості в розмірі 6452,27 дол. США (еквівалент 99348,47 грн). 17.12.2018 року старшим державним виконавецем ОСОБА_3 прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник вважає, що державним виконавцем в порушення ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснено всіх необхідних дій для виконання рішення суду, зокрема, не було подано подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, не заявлено транспортний засіб у розшук та не накладено на нього арешт. Враховуючи зазначене, представник скаржника просив суд визнати дії страшого державного виконавця незаконними і відновити виконавче провадження № 52645189 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4

В судове засідання представник скаржника ОСОБА_2 не з’явився, однак на адресу суду 11.03.2019 року від нього надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності за наявними матеріалами по справі, скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

В судове засідання старший державний виконавець Павлова К.С. не з’явилась, однак на адресу суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності. У письмових запереченнях на скаргу відділ ДВС не погодився із доводами скарги, в обгрунтування яких вказано, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", підставами для повернення виконавчого документу стягувачу є відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Оскільки старшим державним виконавцем Павловою К.С. було здійснено всі необхідні дії при примусовому виконанні рішення суду щодо пошуку та арешту рухомого і нерухомого майна боржника ОСОБА_4, а скаржник при цьому не надав інших документів, які б підтверджували забезпечення виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, тому було прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу. Враховуючи зазначене просили відмовити в задоволенні скарги.

ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про місце і час розгляду справи повідомлений у визначеному ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши письмові матеріали цивільної справи №484/5069/14-ц та матеріали виконавчого провадження №52645189, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні у Первомайському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ в Миколаївській області перебувало виконавче провадження №52645189 з виконання виконавчого листа №484/5069/14-ц, виданого 27.04.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "РОДОВІД БАНК" заборгованості в розмірі 6452,27 дол. США (еквівалент 99348,47 грн).

Постановою від 12.10.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документу. Здійснено перевірку майнового стану боржника, а саме 24.10.2016 року направлено запити щодо рухомого майна до сектору превенції Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, згідно відповіді № 2627/2 за боржником значиться транспортний засіб - DANOO NEXIA д/н НОМЕР_1 - арешт накладений. 28.11.2016 року винесено постанову про розшук рухомого майна боржника. Згідно відповіді управління превентивної діяльності ГУНП в Миколаївській області від 12.12.2016 року вих. № 1088/23/2/2016 внести відповідні дані про розшук рухомого майна боржника не видається можливим, оскільки вказаний транспортний засіб 08.02.2013 року було знято з обліку та зареєстровано на нового власника.

24.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів і накладено арешт на рахунки боржника в п’яти банках. 24.10.2017 року направлено виклик боржнику, однак він не з’явився.

14.11.2017 року, 19.06.2018 року та 11.12.2018 року державним виконавцем було здійснено 3 виїзди за адресою, де боржник зареєстрований, а саме АДРЕСА_1. Під час виїзду зі слів доньки ОСОБА_5 було встановлено, що боржник за даною адресою не проживає. Проживає десь в м. Рубіжне Луганської області. Офіційний дохід відсутній. Майно належне боржнику, на яке за законом можливо звернути стягнення не виявлено, окрім нерухомого майна - 1/2 частини двокімнатної квартири за адресою в АДРЕСА_2, яка належить боржнику на праві власності.

05.12.2017 року державним виконавцем направлено до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, у задоволенні якого судом відмовлено. 05.12.2017 року направлено запит до Первомайського міського голови щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади. Згідно відповіді від 07.02.2018 року вих. № 988/03.01-26 місце проживання боржника зареєстровано за адресою в ІНФОРМАЦІЯ_1. Направлено запит в КП "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо надання підрахунку площі 1/2 частини двокімнатної квартири за вказаною адресою.

07.02.2018 року винесено постанову про арешт всього майна боржника та внесено дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

01.11.2018 року державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника. 05.11.2018 року направлено вимогу до органу опіки та піклування служби у справах дітей Первомайської міської ради про надання дозволу щодо реалізації вищевказаного майна, в якому проживає малолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак 04.12.2018 року отримала відмову, оскільке це призведе до звуження існуючих майнових прав дитини.

Згідно відповідей ПФУ та ДФС від 04.12.2018 року боржник не працює офіційно за трудовим договором, не зареєстрований фізичною особою-підприємцем, не отримує пенсію та не має будь-яких інших доходів.

За наведеного суд вважає, що старший державний виконавець, чиї дії оскаржуються, діяла в межах своїх повноважень та не допустила будь яких порушень законодавства, а скаржник в свою чергу не надав переконливих доказів будь яких неправомірних дій з боку державного виконавця, що є його обов’язком в силу вимог ст. 81 ЦПК України. Таким чином у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №52645189 по виконанню виконавчого листа №484/5069/14-ц, виданого 27.04.2015 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в разі якщо скарга не була подана. У разі якщо скарга була подана, ухвала набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо ухвалу не буде скасовано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання) безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя