Ухвала суду № 80543052, 19.03.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"19" березня 2019 р. Справа № 489/4817/17

Провадження №2-р/489/6/19

УХВАЛА

19 березня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум’янцевої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання – Середа А.В.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України, зацікавлена особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України, зацікавлена особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області. Просить надати роз’яснення на Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.10.2017 року по справі №489/4817/17 провадження 2-о/489/153/17 чи врахував суд при розгляді справи про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України та при дослідженні доказів долучених до справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неповнолітньому віці, починаючи з кінця 1989 року, був привезений своїми батьками на територію України для постійного проживання, та який постійно проживав в неповнолітньому віці на території України з кінця 1989 року і станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час.

За викладених обставин, суд провів розгляд заяви на підставі наявних в ній доказів, в порядку, передбаченому ч. 2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

У п.21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст.221ЦПК України (2001р.) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

У данному випадку заявник просить надати роз’яснення щодо факту врахування судом при розгляді справи про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України та при дослідженні доказів долучених до справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неповнолітньому віці, починаючи з кінця 1989 року, був привезений своїми батьками на територію України для постійного проживання, та який постійно проживав в неповнолітньому віці на території України з кінця 1989 року і станом на 24 серпня 1991 року і по теперішній час.

25 жовтня 2017 року Ленінським районним судом м.Миколаєва заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України - задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України з 30 квітня 1991 року по теперішній час.

Із тексту вказаного рішення вбачається, що судом врахований пункт 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року №215,визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року, та фактично встановлений факт проживання неповнолітнього ОСОБА_2 на момент 24 серпня 1991 року.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України, зацікавлена особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області підлягає задоволенню.

Керуючись п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 4, 260-261, 270, 271 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання на території України, зацікавлена особа – Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області - задовольнити.

Роз’яснити рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25 жовтня 2017 року по справі №489/4817/17 провадження 2-о/489/153/17, вказавши наступне:

Судом встановлений факт постійного проживання у неповнолітньому віці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на території України з 30 квітня 1991 року і по теперішній час, та зокрема і станом на 24 серпня 1991 року.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного суду

м. Миколаєва Н.О. Рум'янцева