Ухвала суду № 80542867, 18.03.2019, Старобільський районний суд Луганської області

18.03.2019

Справа №431/1317/19

Провадження №1-кп/431/176/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» березня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Логвіненко Т.Г.,

за участі секретаря с/з Гапотченко І.О.,

за участі прокурора Карпова І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Шурхно К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду у м.Старобільську Луганської області, в режимі відеоконференції з Сєвєродонецьким міським судом Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №1201913000000081 від 26.02.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з угодою про визнання винуватості,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Старобільського районного суду знаходиться кримінальне провадження за №1201913000000081 від 26.02.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з угодою про визнання винуватості.

Згідно обвинувального акту у вересні 2017 року, у денний час, ОСОБА_2 , маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах, без мети збуту для особистого вживання, знаходячись на пустирі розташованому поблизу АДРЕСА_1, побачив дикорослу рослину сухої коноплі, після чого у нього виник злочинний умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу, і він зірвав гілки і листя з зазначеної рослини коноплі, які переніс до себе за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де її незаконно зберігав у господарському приміщенні та в будинку, до моменту вилучення працівниками поліції.

15.01.2019 в період часу з 14.:10 до 16: 14, в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2. АДРЕСА_1, працівниками поліції у господарському приміщенні та в будинку було виявлено та вилучено наркотичний засіб, який ОСОБА_2 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту, і відповідно висновка експерта № 19/113/8-2/85Е від 04.02.2019, вилучений засіб є особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1451, 97 грама.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту за ч. 2 ст. 309 КК України.

28.02.2019 прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою Іриною Анатоліївною з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 і його захисником Шурхно Кирилом Анатолійовичем з іншого боку, на підставі ст. ст. 468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, та визначено узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ч. 2 ст. 75 КК України.

Дослідивши угоду, вислухавши у підготовчому судовому засіданні прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника Шурхно К.А., які вважали умови даної угоди такими, що відповідають вимогам статей 471, 472 КПК України, а тому, ставили питання про її затвердження, суд приходить до висновку про невідповідність умов даної угоди п.п. 1, 2 ч. 7 статті 473 КПК України, що в свою чергу свідчить про необхідність відмови у її затвердженні, виходячи із наступного:

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

Згідно ч. 2. ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно ч. 4 ст. 474 КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Виконавши вищевказані дії, суд приходить до висновку, що умови вказаної угоди суперечать вимогам закону, оскільки ч. 1 ч. 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 65 КК України Суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання, щодо відповідності виду та розміру покарання, запропонованого в угоді, обставинам скоєного та особи обвинуваченого, суд констатує, що запропонований сторонами в угоді вид покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, не відповідає вищевикладеним положенням Кримінального закону, що регламентує призначення покарання.

Вказане виходить з розміру особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1451, 97 грама, який було вилучено у ОСОБА_2, особи обвинуваченого ОСОБА_2, а саме, що він не працює, раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів.

Встановлені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим (вирок Старобільського районного суду від 31.05.2017), на даний час обвинувачується у вчиненні нового умисного кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Й відповідно, про те, що покарання, призначене за вказаним вироком Старобільського районного суду від 31.05.2017 у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., не досягло своєї мети у частині виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Із огляду на положення п. 4 ст. ПВСУ № 4 від 26.02.2002 (із змінами та доповненнями) та на великий розмір вилученого у обвинуваченого ОСОБА_2 наркотичного засобу, викликає обґрунтований сумнів правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 309 КК України.

За таких обставин, відмова у затверджені угоди буде такою, що відповідає положенням п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, оскільки умови вказаної угоди не відповідають інтересам суспільства в частині положень ч. 1 ст. 1 КК України.

Відповідно суд відмовляє в затвердженні вказаної угоди про визнання винуватості та продовжує розгляд кримінального провадження у загальному порядку.

Суд вважає за доцільне роз'яснити сторонам п. 8 ст. 474 КПК України, згідно якого повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ст. 474 КПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у затвердженні угоди від 28 лютого 2019 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою Іриною Анатоліївною та обвинуваченим ОСОБА_2 і його захисником Шурхно Кирилом Анатолійовичем.

Подальший розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом №1201913000000081 від 26.02.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, продовжувати у загальному порядку.

Роз'яснити сторонам, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається .

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Г. Логвіненко