Рішення № 80542034, 19.03.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7826/17

пр.№ 2/464/339/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І. П.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук О. Ю.,

справа № 464/7826/17,

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - не з’явились,

відповідач ОСОБА_4 міська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру,

за участю представників учасників справи: представник позивачів ОСОБА_5, представник відповідача ОСОБА_6 – з’явились,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись в суд із позовом до відповідача у якому просять визнати за ними право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, яка складається з коридору площею 6,5 кв. м, кухні площею 6,5 кв. м, вбиральні площею 0,8 кв. м, ванної кімнати площею 1,5 кв. м, двох житлових кімнат площею 17,2 кв. м та 13,00 кв. м, комірки площею 0,8 кв. м, веранди площею 18,20 кв.м.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить зазначена квартира. Після одруження позивачки ОСОБА_7 та у зв’язку із народженням у її сім’ї двох дітей. виникла необхідність у збільшенні житлової площі. У зв’язку із цим здійснено реконструкцію спірної квартири з розширенням за рахунок влаштування веранди зі сторони дворового та бокового фасаду. В подальшому позивачами було отримано проект проведення такої реконструкції до діючих норм та правил, технічний висновок про стан житлового будинку та відповідність виконаної реконструкції міцності та надійності. Разом із тим, позивачку ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 96 КпАП України (порушення законодавства щодо реконструкції об’єкта) та накладено адміністративне стягнення. Вважають, що проведена реконструкція не порушує права третіх осіб чи співвласників будинку. Така проведена самовільно, а тому у відповідності до ст. ст. 331, 319, 328, 383, 392 ЦК України, просить позов задовольнити

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

01 грудня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду. Судові засідання неодноразово відкладались з поважних причин.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позов та просить такий задовольнити з підстав викладених у заяві по суті.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, оскільки реконструкція квартири відбулась з порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є самочинною, адже відсутні бідь-які дозволи від уповноважених органів на таке будівництво. Просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, що позивачам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно / арк. спр. 4, 5 /.

У вказаній квартирі позивачі зареєстровані разом із ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено довідкою ЛКП «Бондарівка» від 24.10.2017 № 4156.

Згідно з технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 остання розташована на першому поверсі та складається із двох кімнат, кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, комірки та обладнана балконом / арк. спр. 6/.

Попре те, позивачами здійснено реконструкцію зазначеної квартири з розширенням за рахунок влаштування веранди зі сторони дворового та бокового фасаду. Суд відмічає спільну позицію сторін з цього питання.

Згідно з проекту державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІ ПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» від 2016 року про приведення у відповідність до діючих норм здійсненої реконструкції квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок влаштування веранди встановлено готовність та можливість його безпечної експлуатації / арк. спр. 16-46/.

Відповідно до технічного висновку державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІ ПРОЕКТКОНСТРУКЦІЯ» від 2016 року про стан конструкції житлового будинку № 127 по вулиці Стрийська у місті Львові та відповідність виконаної реконструкції квартири № 3 з розширенням за рахунок влаштування веранди вимогам міцності та надійності, згідно з яким влаштована веранда знаходиться у доброму стані, не має негативного впливу на несучу здатність конструкцій будинку, міцність і надійність конструкції будинку забезпечені.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 цього Кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно підпунктів 6 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до повноважень виконавчих органів.

Зазначене свідчить про те, що переобладнання і прийняття в експлуатацію переобладнаних квартир проводиться з дозволу і за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади.

Із матеріалів справи суд не встановив отримання позивачами відповідного дозволу на реконструкцію квартири в уповноважених на те органах.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації та приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти.

Однак, матеріали справи не містять інформації з приводу звернень позивачів з повідомленням про проведення будівельних робіт до уповноваженого на те органу.

Натомість, повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові проведено позапланову перевірку дотримання вимого законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та встановлено проведення будівельних робіт з реконструкції квартири № 3 3 будинку № 127 по вулиці Стрийська у місті Львові з влаштуванням веранди площею 18,20 кв.м. Виявлене будівництво проведено без дозвільних документів, які надають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на момент проведення перевірки відомостей про реєстрацію декларацій на право проведення будівельних робіт відсутні. В подальшому такі порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не були усунуті. Вказаним органом 21.12.2016 винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за порушення ч. 8 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Дані обставини підтверджено актом перевірки від 15.12.2016,протоколом про адміністративне правопорушення від 15.12.2016, приписом про усунення порушень від 15.12.2016 та постановою по справі про адміністративне правопорушення прийнятих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові / арк. спр. 67-73/.

Разом із тим, позивачами не подано жодних доказі звернення у визначений законом порядком до зазначеного компетентного із заявами про прийняття в експлуатацію проведеної реконструкції до квартири, відсутня відмова з цього питання від вказаного органу, а відтак немає підстав для застосування ст. ст. 328, 331, 392 ЦК України.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, що орган судової влади не може заміняти органи, на які покладені обов'язки по видачі дозволів на будівництво й узгодженню забудови.

За нормами ч.1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу наданого позивачами окремо, а також в їх сукупності, суд прийшов висновку, що обставини, на які посилаються позивачі як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому суд прийшов переконання, що у позові необхідно відмовити повністю.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд установив, що позивачем ОСОБА_7 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 4000,00 грн /арк. спр. 1/. Таким чином, оскільки у позові відмовлено повністю, судовий збір необхідно покласти на позивача, який здійснив оплату.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

Судові витрати у розмірі 4000,00 грн покласти на позивача, який здійснив їх оплату, ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання – АДРЕСА_3, РНОКППФО НОМЕР_1;

позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання – АДРЕСА_3, РНОКППФО НОМЕР_2;

позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання – АДРЕСА_3, РНОКППФО НОМЕР_3;

відповідач ОСОБА_4 міська рада, місцезнаходження – місто Львів, площа Ринок, будинок № 1.

Повне судове рішення складено 19 березня 2019 року.

Суддя І. П. Рудаков