Рішення № 80540469, 18.03.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/61/19

провадження №: 2/398/670/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" березня 2019 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А.,

при секретарі Куліковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно наказу Мінфіну України № 519 від 21.05.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (АТ КБ «Приватбанк»).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17.08.2011 року відповідач звернулася до ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання кредиту та отримала кредит у розмірі 11500грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач свої підписом у анкеті-заяві від 17.08.2011 року підтвердила свою згоду про те, що підписана заява разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» умовами, правилами та тарифами складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту , встановленого Банком , відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з « Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами обслуговування кредитних карт» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку додаються до позовної заяви.

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно сплачувала заборгованість по кредитному договору, тому виникла прострочена заборгованість, яка, згідно позовної заяви, станом на 09.12.2018 року становить 23582грн. 25коп., з яких:

14437,80грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

7545,30грн. - заборгованість за пенею;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована складова);

1099,15грн. - штраф (процентна складова).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір на суму 1921 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явилася. Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання, які було направлено на адресу вказану в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, повернулась з відміткою про невручення. Разом з тим, згідно довідки управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 30.01.2019 року №205/48/16, ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 17.08.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складався із анкети - заяви відповідача, Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт. За цим договором позивач надав відповідачу на картковий рахунок грошові кошти у вигляді кредитного ліміту, сума якого визначена в розмірі 11500 грн.

Згідно наказу Мінфіну України № 519 від 21.05.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (АТ КБ «Приватбанк»).

Відповідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається із анкети-заяви від 17.08.2011 р. вона містить пункт наступного змісту: «Я згоден (на), що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між мною та Банком договір про надання банківських послуг».

Під час укладення договору від 17.08.2011 р. були дотримані вимоги як частини 1, так і частини 2 ст. 207 К України, оскільки всі умови договору викладені у письмовій формі на паперових носіях, а сам договір скріплений підписами обох сторін.

Отже, доведеним є факт, що 17.08.2011 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 11500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Свою згоду з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку відповідач ОСОБА_1 підтвердила у анкеті-заяві, власноручно підписавши її.

Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами.

Позивач зазначає, що у зв’язку з тим, що позичальник не виконує свої зобов’язання по кредитному договору, виникла прострочена заборгованість, яка станом на 09.12.2018 р. складає 23582,25грн. та складається з:

відсотки -14437грн. 80 коп.,

пеня – 7545 грн. 30коп,

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф ( фіксована частина ),

- 1099 грн. 15коп.- ( процентна складова ).

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд виходить із розрахунку, наданого банком, разом із тим, встановлено, що банком у розрахунку заборгованості відповідача за вищезазначеним договором одночасно нарахована пеня і штрафи, що відповідно до ст.549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, № 6-1374цс17 від 11.10.2017 р.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 14437грн. 80 коп., штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна складова).

З метою недопущення подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 7545,30 грн. за прострочення виконання зобов’язань.

Окрім цього, пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Враховуючи, що сума невиконаного зобов'язання складає 14437,80грн., процентна складова штрафу повинна обчислюватись від даної суми та відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг складає: 721,89грн. (14437,80/100х5)грн. Загальна сума заборгованості по штрафам таким чином складає 1221,89грн.: 500 грн. (фіксована складова) + 721,89 грн. (процентна складова).

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості за відсотками та штрафами складає 15659,69грн.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 1275,63 грн. (15659,69грн. (розмір задоволених позовних вимог)/ 23582,25 грн. (розмір позовних розмір позовних вимог, які просив стягнути позивач) х 1921 грн.)

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-273, 280, 289, ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код за ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість по кредитному договору в розмірі 15659 (п'ятнадцять тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 69коп., яка складається з заборгованості по відсоткам - 14437 грн. 80 коп., штрафів: 500 грн. (фіксована частина), 721 грн. 89коп. (процентна складова ), та судовий збір на суму 1275(одна тисяча двісті сімдесят п’ять)грн. 63коп.

Відмовити в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 7545 грн. 30коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення може протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А.Крімченко