Ухвала суду № 80539816, 19.03.2019, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/178/19

Провадження № 2/378/90/19

УХВАЛА

"19" березня 2019 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державна реєстраційна служба Ставищенської районної державної адміністрації Київської області та Головне Управління Держгеокадастру у Київській області про визнання договору оренди землі недійсним (неукладеним), стягнення неотриманого доходу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 31.01.2019 звернулась до суду з вказаною позовною заявою та просить суд:

- договір оренди землі (без номера) від 05 січня 2006 року та Додаткова угода до нього від 20 червня 2015 року за кадастровим №3224282800:03:002:0094, між ТОВ «Журавлиське» та ОСОБА_3 - визнати недійсним (не укладеним);

- стягнути з ТОВ «Журавлиське» за користування вказаною земельною ділянкою за період з 05 січня 2006 року по 31 грудня 2018 року неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки у сумі 139038,09 грн. та моральної шкоди у сумі 30000 грн. та судові витрати.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявив клопотання про забезпечення позову та просить суд:

- накласти арешт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і все рухоме майно та грошові кошти ТОВ «Журавлиське» код ЄДРПОУ 30831011, адреса даного товариства: Київська область Ставищенський район село Журавлиха, вул. 40 річчя Перемоги, 9 в АТ «ОСОБА_4 Аваль» (р/р 26003174915, р/р 26002117007, МФО 380805);

- заборонити ТОВ «Журавлиське» обробляти земельну ділянку за кадастровим № 3224282800:03:002:0094, яка належить на праві приватної власності позивачу, а також вчиняти будь-які дії на вказаній земельній ділянці (передавати в суборенду) до вирішення справи по суті (до набрання законної сили рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції).

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник клопотання про забезпечення позову підтримали. В обґрунтування даного клопотання представник позивача зазначив, що накладення такого арешту необхідне длязабезпечення належного виконання рішення суду, а також унеможливлення відповідачем реалізації майна та виведенням з рахунків грошових коштів, необхідних для стягнення моральної, матеріальної шкоди та судових витрат. ТОВ «Журавлиське» функціонує та користується земельною ділянкою позивача, а керівництво даного товариства не йде на співпрацю з позивачем з метою мирного розв’язання спору.

Розглянувши вказане клопотання про забезпечення позову, заслухавши та дослідивши доводи представника позивача, заслухавши думку позивача, яка підтримала вказане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут забезпечення позову застосовується у цивільному процесі з метою забезпечення подальшого виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, у разі існування підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом із тим, позивачем не зазначено доводів та не надано відповідних доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді приводить до незворотних наслідків.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також врахувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Відповідно до діючого законодавства договір оренди землі передбачає обов'язок орендодавця - власника спірної земельної ділянки, за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний (і має право) використовувати цю земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Застосування такого засобу забезпечення позову, як заборона вчинення дій, направлених на використання та обробіток спірної земельної ділянки, передбачає не тільки позбавлення відповідача та інших заінтересованих осіб на весь час вирішення спору у суді права вільно користуватися й розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, а й фактичним використанням її, що перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності особою, з якою спадкодавець ОСОБА_3 могла укласти договір оренди, який на даний час оспорюється позивачем. Ні позивач, ні її представник не надали суду доказів, в якому саме стані на даний час використовується земельна ділянка за спірним договором оренди землі відповідачем, чи засіяна вона сільськогосподарськими культурами чи ні, чи здійснюються на ній інші, пов’язані з цим роботи, тощо. Акт встановлення межових знаків в натурі на місцевості даної земельної ділянки також не надано.

Крім того, враховуючи обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову зазначеним позовним вимогам, суд вважає, що заходи забезпечення щодо заборони вчиняти вищевказані дії не стосуються предмету спору та жодним чином не можуть негативно вплинути на хід виконання можливого майбутнього рішення суду про задоволення позову.

Так, як вказано вище, забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання.

Позовною вимогою є визнання недійсним договору та стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати та моральної шкоди. Користування ділянкою жодним чином не впливатиме негативно на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, позивач у клопотанні про забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно ТОВ „Журавлиське”, при цьому, не вказуючи чітко, у якому співвідношенні накладати арешт відповідно до заявлених вимог, на яке саме майно накласти арешт, підтвердження належності цього майна відповідачу, його вартість.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

За таких умов, суд дійшов висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Керуючись статтями ст. ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Журавлиське»та заборони вчиняти певні дії на земельній ділянці відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко