Рішення № 80538447, 12.03.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
12.03.2019
Номер справи
351/2229/18
Номер документу
80538447
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 351/2229/18

Номер провадження №2/351/123/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М.,

з участю секретаря Лакуста М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганьківської сільської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у суд із позовом до Ганьківської сільської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що будинковолодіння, що знаходиться в с.Ганьківці по вул.Покутська,1,Снятинського району, Івано-Франківської області. Станом на 15.04.1991 р. дане господарство відносилось до суспільної групи «колгоспний двір». Головою даного двору була ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, окрім неї були зареєстровані та проживали ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2- її сестра, бабка позивача та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3- батько позивача. Частка кожного із членів колгоспного двору становила по 1/3 частки. 05.11.1998 р. ОСОБА_5 померла і належну останній 1/3 частки успадкувала її сестра- бабка позивача- Ворощук С.М., в користь якої ОСОБА_5 03.04.1998 р. в Ганьківській сільській раді посвідчила заповіт. Таким чином ОСОБА_3 належало 2/3 частки будинковолодіння. 17.08.2008 р. померла ОСОБА_3 і належні їй 2/3 частки успадкував син померлої – батько позивача ОСОБА_4 30.09.2015 р. помер батько позивача ОСОБА_4 і належний йому житловий будинок з госпождарськими будівлями перйшов у спадщину позивачу, як єдиному спадкоємцю після його смерті. Однак позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, позов просила задоволити, справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти позову не заперечує.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7, слідує, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з своєю бабкою ОСОБА_3 на день її смерті 17.08.2008 р. та на день смерті ОСОБА_4, 30.09.2015 р.

З довідки від 25.09.2018 р. № 985, виданої Ганьківським старостинським округом Заболотівської селищної ради об’єднаної територіальної громади слідує, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 30.09.2015 р. проживав на день смерті в с. Ганьківці без реєстрації в будинку по вул. Покутська,1, який належав тітці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 05.11.1998 р. Заповіт від імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 не посвідчувався.

З довідки від 11.09.2018 р. № 164, виданої Ганьківським старостинським округом Заболотівської селищної ради об’єднаної територіальної громади слідує, що на день смерті батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 30.09.2015 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав разом із померлим без реєстрації.

З довідки від 30.08.2018 р. № 146, виданої Ганьківським старостинським округом Заболотівської селищної ради об’єднаної територіальної громади, вбачається, що господарство в с. Ганьківці по вул. Покутська (стара назва 17 вересня) буд.1 відносилося до суспільної групи «колгоспний двір». Станом на 15.04.1991 р. були зареєстровані і проживали: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 На день смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 05.11.1998 р. були зареєстровані і проживали: сестра ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, племінник ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав, зареєстрований не був. На день смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 17.08.2008 р. були зареєстровані і проживали: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та онук ОСОБА_8 проживали, зареєстровані не були.

З свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-НМ №048746, виданого на ОСОБА_5, слідує, що остання померла 05.11.1998 р.

З свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-НМ №075101, виданого на ОСОБА_3, вбачається, що остання померла 17.08.2008 р.

З свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-НМ №212702, виданого на ОСОБА_4, слідує, що останній помер 30.09.2015 р.

Згідно заповіту від 03.04.1998 р., ОСОБА_5 посвідчила все своє майно на користь ОСОБА_3

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна відсутні відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження щодо житлового будинку, що по вул.Покутська, буд.1, в с.Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області.

Постановою державного нотаріуса І Снятинської районної державної нотаріальної контори від 04.10.2018 р. №2397/02-31 відмовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителю ІНФОРМАЦІЯ_6 у видачі свідоцтва про право на після смерті ОСОБА_4, померлого 30.09.2015 р. на житловий будинок № 1 по вул. Покутська, в с. Ганьківці, Снятинського району, Івано-Франківської області, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надав правовстановлюючий документ на вищезгаданий житловий будинок, який підтверджував би право власності на вищезгаданий будинок.

З довідки від 04.10.2018 р. № 2396/01-09, виданої державним нотаріусом І Снятинської районної державної нотаріальної контори, вбачається, що після смерті ОСОБА_4, який помер 30.09.2015 р., проживав в ІНФОРМАЦІЯ_7 «б», Снятинського району, Івано-Франківської області спадкова справа не заведена.

З свідоцтва про народження Серія ІІ-НМ № 476645, виданого на ОСОБА_1 вбачається, що батьками останнього записано ОСОБА_4 та ОСОБА_10

З свідоцтва про народження Серія IV-УР № 2139166, виданого на ОСОБА_4 вбачається, що в графі відомості про батька запис відсутній, матрію останнього записано ОСОБА_3

Виходячи з вищенаведеного суд прийшов до висновку, що слід встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 17.08.2008р.. та слід встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини 30.09.2015 р..

Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встанволеного статею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.315 ч.2 ЦПК України,у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз’яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що відсутність свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок не є підставою відмови у захисті права позивача, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивач, набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул. Покутська,1 в с.Ганьківці, Снятинського району Івано – Франківської області.

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 17.08.2008р..

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини 30.09.2015 р..

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Покутська,1 в с.Ганьківці, Снятинського району Івано – Франківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.

Попередній документ : 80538315
Наступний документ : 80538463