Ухвала суду № 80537956, 18.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4692/19

Провадження № 1-кс/344/2689/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І.,прокурора Безрукого О.Р., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12018090010003766, внесеного 17.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором,в обґрунтування якого посилається на те, що 12.12.2018 близько 18 год. ОСОБА_3, вступивши в злочинну змову із ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, направлену на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли в її приміщення, звідки таємно викрали золоті та срібні ювелірні вироби, два жіночі годинники, 400 доларів США та 150 Євро, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму близько 32 000 грн.

Окрім цього, 12.12.2018 близько 21 год 00хв у м. Івано-Франківську, по вул. Симоненка, 37, під час виконання своїх службових обов’язків, працівникам поліції, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при перевірці анкетних даних ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_10, що можливо причетні до вчинення квартирних крадіжок на територіїм. Івано-Франківська, останніми було вчинено активний опір, під час якого спричинено різного роду тілесні ушкодження вказаним працівникам правоохоронного органу.

Також, в межах зазначеного кримінального провадження розслідуються факти вчинення таємного викрадення чужого майна із приміщення квартир потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_12, незаконного проникнення в житло ОСОБА_13 та використання підозрюваним ОСОБА_10 і ОСОБА_4 завідомо підроблених посвідчуюючих документів.

13 грудня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2/А/42, українця, громадянина України, раніше не судимого, було затримано в порядку ст. 208 КПК України.13 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.14 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.14 грудня 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в сумі 140960 грн.06 лютого 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою на строк 60 діб, а саме до 04 квітня 2019 року.05 лютого 2019 року слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 5-ти місяців, а саме до 13 травня 2019 року.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах огляду місць подій, протоколах допиту потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, протоколах допитів свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, протоколах пред’явлення осіб для впізнання, протоколах огляду предметів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

З метою належного, повного та об’єктивного завершення досудового розслідування, у кримінальному провадженні ще необхідно надати належну правову оцінку незаконним діям підозрюваних: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_10, повідомити їм про кінцеві підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, провести деталізовані додаткові допити підозрюваних осіб та виконати вимоги ст. 290 КПК України.Обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна кількість, складність та об’ємність проведення призначених судових експертиз, велика чисельність попередньо проведених слідчих (розшукових) і процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці, процесуальні порядки отримання дозволів на проведення слідчих дій, які обмежують конституційні права та свободи громадян, значна кількість підозрюваних у кримінальному провадженні.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки ризики не змінились. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 – переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, являється уродженцем та жителем іншої області та усвідомлює неминучість покарання;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, потерпілих чи інших підозрюваних, оскільки ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочинів не визнає та ним можуть вживатися заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, причетний до вчинення тяжкого корисливого злочину та злочинів середньої тяжкості, вчинених проти авторитету органів державної влади і з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність, що характеризує вказану особу як таку яка на шлях виправлення та перевиховання не стає.

Враховуючи наведені ризики, репутацію підозрюваного, вбачається неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 до 13 травня 2019 року, в межах строку досудового розслідування,із правом внесення застави в сумі 140960 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вказав, що органом досудового розслідування не здобуто належних доказів вини підозрюваного. Ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведено. Просили слідчого суддю визначити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

05 лютого 2019 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 13.05.2019 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bonafide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категоріїтяжких, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України передбачено позбавлення волі на строк до шести років.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об’єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він житель іншої області, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючи особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’ята майновий стан.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 140 960 грн.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочину, тому розмір застави слід визначити в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до - 13травня2019 року включно, із визначенням застави в розмірі 76 840 грн .

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 13 травня 2019 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1,на строк до 13 травня 2019року включно обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_17

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали суду оголошено 19 березня 2019 року о 09 год. 30 хв.