Рішення № 80537883, 14.03.2019, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/99/19

Номер провадження 2/341/241/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І.М.

за участі секретаря с/з -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Галич справу за позовом ОСОБА_2 до Медухівської сільської ради Галицького району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом,-

в с т а н о в и в:

21.01.2019 року ОСОБА_2 пред'явила позов до відповідачів, і просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно – житловий будинок та по господарські споруди, інвентаризаційною вартістю 185 335,00 грн., що розташовані по вул. Тернопільській, 41 в с. Медуха, Галицького району, Івано-Франківської області, що належали ОСОБА_5

Позивач посилається на ті обставини, що 19 травня 1993 року померла її баба – ОСОБА_5 у віці 86 років. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, так як за життя нею складено заповіт, яким все своє майно вона заповіла правнукам: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в рівних долях.

Спадкоємці, зазначені спадкодавцем в заповіті є її сини, які на момент відкриття спадщини були неповнолітні. Досягнувши повноліття вони відмовилися від прийняття спадщини за заповітом після смерті їхньої прабабці, а тому спадкова справа в нотаріальній конторі не заводилася.

У зв’язку із відмовою від прийняття спадщини за заповітом відкрилася спадщина за законом. Спадкоємцем першої черги за законом якого є: мати позивача, дочка спадкодавця – ОСОБА_3, однак вона відмовилася від прийняття спадщини за законом у її (позивача) користь, написавши відповідну заяву.

05 березня 2016 року помер ОСОБА_6. На час його смерті він проживав разом з позивачем і іншої сім’ї у нього не було.

Тобто вона є спадкоємцем спадкового майна, що залишилося після смерті спадкодавця за законом. Хотіла б оформити права на спадкове нерухоме майно, проте перешкодою до цього є те, що правовстановлюючий документ на нерухоме майно спадкодавцем не виготовся і не реєструвався, тому приватний нотаріус відмовила їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

До дня смерті своєї баби ОСОБА_2 більше як 5 років проживала разом із нею, вела спільне господарство, допомагала їй матеріально, здійснювала догляд та поховала її. Після смерті продовжує проживати у житловому будинку, що числився за спадкодавцем, доглядає господарство, підтримує його у належному стані, тому, вважає, що вступила у володіння та користування спадковим майном. Просила позов задовольнити.

ОСОБА_2 в підготовче засідання не з’явилася, проте її представником – ОСОБА_7 подано через канцелярію суду заяву, в якій просить розглянути справу у їхню відсутність, позов підтримують повністю та просять задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.48).

Відповідач, Медухівська сільська рада, в підготовче засідання представника не направила, проте нею скеровано на адресу суду заяву, в якій позов ОСОБА_2 визнає, заперечень немає, справу просять розглядати у відсутності представника (а.с. 57).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче засідання не з’явилися, проте ними скеровано до суду заяви, в яких просять справу розглядати у їх відсутність. Позов визнають та не заперечують щодо його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши представлені докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 19.05.1993 року померла ОСОБА_5 (згідно копії свідоцтва про смерть серії ІІ-НМ № 297437 від 19.05.1993 року (а.с.13), яка була бабцею позивача – ОСОБА_2

Як вбачається із копії заповіту, за життя нею складено заповіт від 23 лютого 1993 року, яким все своє майно, що буде їй належати на день смерті і знаходиться в с. Медуха, вона заповіла своїм правнукам в рівних долях: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини спадкодавця.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-НМ № 224513 від 09 березня 2016 року - 05 березня 2016 року помер один із спадкоємців за заповітом – ОСОБА_6 (а.с.26).

У зв’язку із відмовою від прийняття спадщини за заповітом відкрилася спадщина за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є дочка спадкодавця, тобто мати позивача – ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5) ОСОБА_8, 20.021943 р.н. Проте вона відмовилася від прийняття спадщини за законом після смерті матері – ОСОБА_5, подавши відповідну заяву (а.с.23).

Згідно довідки Медухівської сільської ради Галицького району № 295 від 03.12.2018 року – житловий будинок № 41 по вул. Тернопільська в с. Медуха Галицького району, 1960 року побудови числився за ОСОБА_5, яка померла у травні 1993 року (а.с.27).

Також довідкою сільської ради № 296 від 03.12.2018 року підтверджується, що ОСОБА_5 була бабусею ОСОБА_2 (а.с.28).

Як вбачається із довідки Медухівської сільської ради Галицького району № 297 від 03.12.2018 року ОСОБА_2 зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із: сином – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочкою – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.29).

На момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 її склад сім’ї був: дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 (згідно довідки Медухівської сільської ради № 298 від 03.12.2018 року, а.с.30).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Галицького районного нотаріального округу ОСОБА_11 за № 516/02-14 від 23.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та господарські будівлі під № 41, що знаходяться за адресою: с. Медуха, вул. Тернопільська, Галицького району, оскільки нею не подано документи, що підтверджують право власності на зазначене майно (а.с.31).

07 листопада 2018 року обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», на замовлення ОСОБА_2, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: с. Медуха, вул. Тернопільська, 41, Галицького району, Івано-Франківської області (а.с. 15-17) та видано довідку № 217 від 07.11.2018 року інвентаризаційна вартість домоволодіння становить – 185 335 грн.; реєстрація права власності на дане домоволодіння в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не проводилася (а.с.18).

Відповідач, Медухівська сільська рада Івано-Франківської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визнання за позивачем права власності на спадкове нерухоме майно - не заперечують, про що свідчать подані ними заяви.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року - спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК УРСР в редакції 1963 року - Час часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 р. для придбаня спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 553 ЦК УРСР в редакції 1963 року - спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За наведених вище обставин і доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

На підставі ст. ст. 524, 525, 526, 527, 529, 553, 560, 561 ЦК УРСР в редакції 1963 року України, керуючись ст. ст. 76, 81, 200, 247, 258, 263, 265, 272, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до Медухівської сільської ради Галицького району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителькою с. Медуха, вул. Тернопільська, 41, Галицького району, Івано-Франківської області в порядку спадкування за законом після смерті бабусі – ОСОБА_5, яка померла 19 травня 1993 року право власності на спадкове нерухоме майно, а саме: - житловий будинок та по господарські споруди, що розташовані по вул. Тернопільська, 41 в с. Медуха, Галицького району, Івано-Франківської області, інвентаризаційною вартістю 185 335 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:ОСОБА_12