Ухвала суду № 80537872, 19.03.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №902/522/12

4-с/339/3/19

У Х В А Л А

19 березня 2019 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Івано-Франківської області, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою, в якій просить, визнавши незаконною бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківській області, яка полягає у незверненні стягнення на рухоме майно боржника та повернення виконавчого листа стягувачеві, скасувати постанову державного виконавця від 11 листопада 2015 року про повернення стягувачу виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ "Банк "ОСОБА_3 Русь" заборгованості за кредитним договором.

Вимоги скарги обгрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 січня 2013 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» 1256053.32 грн. заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року .

На виконання рішення видано виконавчі листи №902/522/12 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Ухвалою Болехівського міського суду від 09 січня 2019 року замінено стягувача ПАТ "ОСОБА_3 Русь" на ОСОБА_1 у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 4563-09-08-2 від 08 липня 2008 року та судових витрат.

Заявою від 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 просила Болехівський міський відділ ДВС винести постанову про заміну сторони стягувача на підставі вказаної ухвали.

Листом №1093 від 18 лютого 2019 року Болехівський міський відділ ДВС повідомив про неможливість заміни стягувача, оскільки 11 листопада 2015 року дане виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за боржником ОСОБА_2 зареєстровано будівлі ремонтно-механічної майстерні автоколони та вулканізаторна по вул. Д. Галицького м. Болехів. При цьому право власності на вказане майно виникло у боржника 25 вересня 2003 року, тобто на момент винесення оскаржуваної постанови, майно належало боржнику.

Однак виконавець не вчинив дії щодо звернення стягнення на вказане майно, не наклав арешт та не вжив заходів щодо його реалізації з метою повного виконання рішення суду. А також державним виконавцем не вжито заходів щодо виявлення іншого рухомого та нерухомого майна та не звернувся щодо обмеження в праві виїзду за межі України.

Про повернення виконавчого листа вона довідалася 26 лютого 2019 року, коли отримала від Болехівського міського відділу ДВС відповідь з посиланням на оскаржувану постанову від 11 листопада 2015 року.

Ознайомившись зі скаргою та розглянувши надані до неї матеріали, суд вважає за необхідне залишити скаргу без розгляду та повернути її заявникові з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447, 449 ЦПК України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, може бути подано до суду у десятиденний строк, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свободи.

Як вбачається з вимог скаржника, остання оскаржує дії державного виконавця, зокрема постанову державного виконавця від 11 листопада 2015 року про повернення стягувачу виконавчого листа.

Посилання скаржника, про те, що про повернення виконавчого листа дізналася після заміни стягувача, отримавши лист від виконавчої служби 26 лютого 2019 року, судом не приймається.

Так, вказаний лист датований 18 лютого 2019 року і даних про те, що лист отримано саме 26 лютого 2019 року скаржниця не надала.

Зі скаргою на дії державного виконавця Стефанів Н.М., як правонаступник ПАТ "ОСОБА_3 Русь" звернулась 11 березня 2019 року, тобто поза межами десятиденного строку. Клопотання про поновлення пропущеного строку скарга не містить.

Згідно ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Отже, оскільки ПАТ "ОСОБА_3 Русь" своєчасно не оскаржив постанову державного виконавця від 11 листопада 2015 року, то скаржниця, як правонаступник, пропустила строк на подання скарги, а тому повинна була подати заяву про поновлення строку на оскарження постанови, чого нею зроблено не було.

Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

В пункті 16 абз.4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз’яснено, якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.

Вказані обставини спонукають до висновку, про пропущення строків оскарження дій ВДВС, а питання про поновлення строку на оскарження постанови виконавчої служби від 11 листопада 2015 року скаржником у скарзі не ставиться.

Враховуючи те, що скарга подана після закінчення строку встановленого ст.447 ЦПК України, скаржником не додано підтверджуючих документів про отримання листа саме 26 лютого 2019 року, не подано клопотання про поновлення строку та не надано суду доказів поважності причин такого пропуску, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без розгляду з роз’ясненням скаржнику його права на подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови державного виконавця від 11 листопада 2015 року.

На підставі наведеного та керуючись статями 260, 447-449 ЦПК України –

УХВАЛИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Болехівського міського відділу державної виконавчої служби Івано-Франківської областізалишити без розгляду.

Роз’яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Суд роз’яснює ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду зі скаргою на загальних підставах з наданням клопотання про поновлення строку на подання скарги.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Головенко О.С.