Рішення № 80537852, 13.03.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/704/18

Провадження № 2/340/45/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року ссмт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2

районної ради ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача відділу освіти ОСОБА_2

районної державної адміністрації ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області, голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7, ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 райдержадміністрації Івано-Франківської області, начальника ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 райдержадміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 про визнання незаконними дій, рішення та розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідачів про визнання протиправними дій ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області, голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7, відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області та начальника відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оголошення догани, видачі оскаржуваного рішення та розпорядження; визнання незаконними та скасування рішення ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 11 жовтня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.» та розпорядження ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 17 жовтня 2018 року №105-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.»; стягнення з голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7 та начальника відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі по 15000,00 грн.; винесення окремої ухвали з приводу незаконних дій начальника відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 та голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працює на посаді директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів з 20.11.2002. Згідно з розпорядженням ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 17.10.2018 №105-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.» її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. При цьому, підставою для ухвалення такого розпорядження послужило рішення ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 11.10.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.», в якому зазначено про те, що вона вчинила протизаконні, самовільні дії при реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі.

Однак, вважає розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення та рішення на підставі якого такий виданий, протиправними та незаконними з огляду на те, що вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, протиправних та винних дій, не порушувала трудової дисципліни та обов’язків покладених на неї. Вважає, що належним чином виконує свої посадові обов’язки та діє згідно Закону України «Про освіту», трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку, рішень педагогічної ради приділяючи першочергову увагу найкращому забезпеченню інтересів дитини на безпечні умови навчання та виховання. При цьому зазначає, що відсутні будь-які відомості про інформування її, як директора школи про необхідність проведення будь-яких заходів з навчання старшокласників та військово-патріотичного виховання, чи щодо зустрічі з представниками військового комісаріату та представником оперативного командування «Захід» - офіцером ОСОБА_10 Також в оспорюваних документах, не містяться відомості про те, коли саме та де саме повинні були проводитися дані заходи.

Крім цього, при притягненні її до дисциплінарної відповідальності не виконані вимоги трудового законодавства щодо правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за її відсутності та без жодного повідомлення про вирішення питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Більше того, в той час вона перебувала у відрядженні, а саме на курсах підвищення кваліфікації. Також ніхто не намагався відібрати в неї письмові пояснення з приводу питань, які слугували підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, їй як вчителю року, директору школи, яка бездоганно виконує свої службові обов’язки, нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України» та різного роду заохоченнями та заслугами, нанесено моральних страждань, принижено в очах оточуючих та враховуючи ті зусилля, які їй необхідно докласти, щоб повернути свою репутацію та чесне ім’я, розмір моральної шкоди нею визначено в розмірі по 15000,00 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 17.12.2018 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем відділом освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області 11.01.2019 подано на адресу суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечив. Вказав, що ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області не приймав жодного з оскаржуваних рішень, та не вчиняв жодних незаконних дій, що сприяли притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому є неналежним відповідачем по справі. При цьому, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем чітко не зазначено, в чому саме полягає моральна шкода, яку вона понесла. Щодо стягнення такої шкоди з начальника відділу освіти ОСОБА_6, то взагалі необґрунтовано в чому саме полягає вина останнього та якими діями він завдав моральних страждань позивачу. А тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачем ОСОБА_2 районною радою Івано-Франківської області 16.01.2019 подано на адресу суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечив. Вважає позов безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки про організацію зустрічі з групою офіцерів оперативного командування «Захід», зокрема підполковником ОСОБА_10 за участю представників ОСОБА_2 військового комісаріату 5-6 вересня 2018 року протягом 40-45 хвилин з учнівською молоддю ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів з метою їх національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання директор школи ОСОБА_1 була особисто повідомлена головним спеціалістом з кадрової роботи ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації ОСОБА_11 У відповідь директор школи попередила про відмову надавати приміщення актової зали для проведення зазначених національно-патріотичних заходів. Також, органу управління освітою позивачем відмовлено в наданні актової зали для освітянських районних програм, чим не виконано наказ ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі», який був надісланий електронною поштою на адресу ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів. А тому, не виконання зазначених доручень органу управління галуззю освіти району, в частині організації діяльності ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів відповідно до ст.26 Закону України «Про освіту» та Статуту, є порушенням трудової дисципліни.

При цьому переконаний, що посилання позивача щодо невиконання даних доручень, зокрема на рішення педагогічної ради є безпідставним, оскільки педагогічні ради не наділені функціями встановлення порядку використання майна комунальних загально-освітніх навчальних закладів.

Також вважає, що відповідачем не порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення на позивача, оскільки питання щодо порушення виконавської дисципліни директором ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 розглядались на засіданні колегії ОСОБА_2 районної державної адміністрації 02.10.2018 та були також предметом обговорення на нараді в голови районної ради 05.10.2018 за участю керівництва ОСОБА_2 районної ради, ОСОБА_2 районної державної адміністрації та запрошеної директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо протиправних дій, які мали місце 05.09.2018 щодо національно-патріотичних та військово-патріотичних заходів і 26.09.2018 щодо відзначення Всеукраїнського дня дошкілля в районі, однак вона відмовилася, про що 08.10.2018 складено акт відмови від надання пояснення.

В подальшому ОСОБА_2 районна державна адміністрація 09.10.2018 звернулася із листом до ОСОБА_2 районної ради щодо розгляду на черговій сесії районної ради питання про доцільність перебування на займаній посаді директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 При цьому, повідомити ОСОБА_1 про розгляд на сесії районної ради 11.10.2018 питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності не виявилося можливим, оскільки відповіді на неодноразові телефонні дзвінки головного спеціаліста районної ради з питань роботи з депутатським корпусом та зв’язків з територіальними громадами ОСОБА_12, з боку директора не було. А тому вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося на законних підставах та у встановленому законом порядку. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві, додатково пояснила, що нею не вчинено жодного порушення трудової дисципліни і вона діє згідно статуту ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів та Закону України «Про освіту». Зокрема зазначила, що у встановленому законом порядку її не було повідомлено та не було надано для виконання конкретного доручення щодо проведення в ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів національно-патріотичних та військово-патріотичних заходів. Також ні оскаржуване рішення, ні розпорядження, не містять чіткого обґрунтування, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, коли саме і де саме, нею не було забезпечено проведення необхідних заходів. При притягненні до дисциплінарної відповідальності, їй не запропоновано надати письмові пояснення з приводу вчинених порушень трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося в той час, коли вона перебувала на курсах підвищення кваліфікації. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечили, підтвердили викладені у відзиві на позов обставини, додатково пояснили, що директором ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 не виконано доручення начальника відділу освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації щодо забезпечення проведення в період з 05-06 вересня 2018 року в актовому залі школи національно-патріотичних та військово-патріотичних заходів з виховання учнівської молоді в освітньому закладі, яке було їй доведене до відома в телефонному режимі, головним спеціалістом відділу освіти. При цьому, такі заходи здійснюються на виконання Указу Президента України від 13.10.2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та наказу командувача військ оперативного командування «Захід» «Про призначення позаштатної групи щодо реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді в зоні відповідальності оперативного командування «Захід» №466 від 10.08.2018. Також, позивачем не виконано наказ ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі», який був надісланий електронною поштою на адресу школи. ОСОБА_1 запрошувалася на комісію 02.10.2018, потім на нараду голови районної ради 05.10.2018, де їй було запропоновано написати пояснення по суті вчинених порушень, однак вона відмовилася, про що 08.10.2019 було складено акт відмови від підписання. 29.10.2019 і оскаржуване рішення і розпорядження ОСОБА_2 районної ради, були доведені до відома ОСОБА_1 Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечив, підтвердив викладені у відзиві на позов обставини та вважає, що заявлений позов до ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації є безпідставним, оскільки відділ освіти не виносив оскаржувані рішення. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, суду пояснив, що 04.09.2018 близько 18.00 год. йому зателефонував начальник департаменту управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації, який повідомив що на виконання Указу Президента України від 13.10.2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» до Верховинського району прибуде група військових, а тому необхідно забезпечити проведення відповідних заходів в 3-4 школах району. За його вказівкою головний спеціаліст відділу освіти ОСОБА_11 в телефонному режимі повідомила директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 про необхідність забезпечення проведення виховних заходів, однак остання відмовилася, та вказала, що є рішення педагогічної ради і будь-яких заходів проводити вона не буде. Крім цього вказав, що наказ «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі» директору був вручений до відома, однак будучи усвідомленим того, що позивач відмовилася виконувати його попереднє доручення, Всеукраїнський день дошкілля він в школі не проводив, а організував його проведення в інших навчальних закладах. Таким чином вважає, що оскільки позивач не виконала доручення щодо проведення зазначених заходів, внаслідок чого вони в терміновому порядку повинні були залучати інші навчальні заклади для організації їх проведення, тому він, як керівник відділу освіти, який позбавлений можливості безпосереднього дисциплінарного впливу на директора школи, звернувся із відповідним листом до власника. При цьому вказав, що моральної шкоди позивачу не заподіяв, оскільки діяв правомірно, відповідно до наданих йому повноважень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач, голова ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився повторно, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

Судом безспірно встановлено, що позивач з 20.11.2002 по даний час працює на посаді директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів.

Згідно з рішенням ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 11.10.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.» (а.с.21) винесеного відповідно до ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», статтей 147-149 КЗпП України, Статуту ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів, розглянувши лист відділу освіти районної державної адміністрації від 21.09.2018 №337/01-25/01 щодо протизаконних дій директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів (ОСОБА_1) при реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі (а.с.25), звернення військового комісара ОСОБА_2 районного військового комісаріату від 01.10.2018 №1401 (а.с. 23) та відокремленого підрозділу ГО «Народна самооборона Івано-Франківської області» у ОСОБА_2 районі від 01.10.2018 №12 (а.с.24), рішення колегії районної державної адміністрації від 02.10.2018 про доцільність перебування ОСОБА_1 на посаді директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів (а.с.81-82) та з врахування пропозицій постійної комісії районної ради з гуманітарних питань: освіти, культури, молодіжної політики, спорту, національного і духовного розвитку та засобів масової інформації, районна рада доручила голові районної ради ОСОБА_7 оголосити догану директору ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 за вчинення протизаконних, самовільних дій при реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі.

Згідно з розпорядженням ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 17 жовтня 2018 року №105-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.» (а.с.22) на директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Дійсно, відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у виді догани. Підставою застосування догани може бути вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

В той же час, у відповідності до положень ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч.3 ст.149 КЗпП України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягнені працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущенного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків, тобто важливо, щоб накази роботодавця були обґрунтованими та видавалися у чіткій відповідності з чинним законодавством. Тобто, у наказі про накладання дисциплінарного стягнення - про оголошення працівникові догани обов'язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто вказано на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

При цьому, трудові обов’язки, за невиконання яких особа притягується до дисциплінарної відповідальності, повинні бути покладені на працівника законно, відповідати змісту його посадових обов’язків, бути чіткими та зрозумілими, доведеними до відома такого працівника завчасно у встановленому законодавством спосіб.

Однак, цих вимог законодавства про працю ОСОБА_2 районною радою в ході притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не було дотримано.

Так, зі змісту оскаржуваного розпорядження вбачається лише, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Однак жодних відомостей про те, за невиконання яких саме трудових обов’язків на позивача накладено дисциплінарне стягнення, їх змісту та способу покладення на позивача, в розпорядженні не зазначено.

В той же час судом встановлено, що таке розпорядження винесено на виконання рішення ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 11.10.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.». Однак, як вбачається з цього рішення, сесією районної ради зобов’язано голову районної ради притягнути до дисциплінарної відповідальності, оголосити догану директору ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 за вчинення протизаконних, самовільних дій при реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі. При цьому, вказане рішення не містить відомостей про спосіб покладення на позивача обов’язку, коли такі заходи повинні були відбуватися та де саме.

Таким чином, оскільки в рішенні районної ради не зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто не зазначені повні фактичні обставини вчинення правопорушення, де, коли та за яких умов, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, а розпорядження взагалі не містить жодних відомостей про фактичні обставини вчинення правопорушення, тому слід дійти висновку, про необґрунтованість розпорядження та рішення ОСОБА_2 районної ради про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та їх невідповідність положенням ч.3 ст.149 КЗпП України.

Вказані обставини є самі по собі достатньою підставою для визнання оспорюваних актів ОСОБА_2 районного ради незаконними та їх скасування.

В той же час, суд надає оцінку позиції представників ОСОБА_2 районної ради про те, що вказаними актами власника, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання доручення керівника відділу освіти щодо організації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді 05-06 вересня 2018 року, а також невиконання наказу відділу освіти від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі», та зазначає про наступне.

Дійсно, згідно з посадовою інструкцією директора загальноосвітньої школи І-ІІ(ІІІ) ступенів від 26.12.2016 (а.с.91, 94-95), п.п.1.6 директор школи підпорядковується безпосередньо начальнику відділу освіти райдержадміністрації.

Відповідно до п. 1.8 інструкції у своїй діяльності директор школи керується Конституцією та законами України, Указами Президента України, рішеннями Уряду України, органів управління освітою всіх рівнів з питань освіти і виховання, правилами й нормами охорони праці, техніки безпеки та протипожежної охорони, Положеннями про загальноосвітній навчальний заклад, а також Статутом і локальними правовими актами школи, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією, трудовим договором (контрактом) за наявності.

Згідно п.2.1 інструкції до основних напрямів діяльності директора шкоди відноситься зокрема організація освітньої (навчально-виховної) роботи школи. Відповідно до п.п.2.14, 6.2.3 забезпечує ефективну взаємодію і співпрацю з органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадськістю, батьками та особами, які їх замінюють. А також у відповідності до п.3.48 виконує інші доручення та законні розпорядження керівника відділу освіти.

Пунктами 5.2 інструкції передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання без всяких причин Статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку школи, інших локальних нормативних документів, законних розпоряджень органів управління освітою, посадових обов’язків, в тому числі за невиконання наданих прав, директор несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

Також, посадові обов’язки директора школи ОСОБА_1 визначені наказом ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 29.8.2018 №38 «Про розподіл обов’язків між працівниками школи» (а.с.135-138), згідно якого директор школи здійснює загальне управління діяльністю школи в усіх напрямах відповідно до її Статуту й законодавства України, спільно із радою школи визначає стратегію, мету й завдання розвитку школи, приймає рішення про програмне планування її роботи.

Крім цього, Статутом ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, затвердженим відділом освіти ОСОБА_2 райдержадміністрації 18.02.2005 (а.с.147-155) встановлено, що управління навчальним закладом здійснюється його засновником (власником ОСОБА_2 районною радою). Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор, який організовує навчально-виховний процес (п.п.4.1, 4.6).

За таких обставин вбачається, що в трудові та посадові обов’язки позивача, як директора школи входить безпосереднє керівництво навчальним закладом та зокрема, організація навчально-виховного процесу, забезпечення ефективної взаємодії і співпраці з органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадськістю, батьками та особами, які їх замінюють, визначення стратегії, мети й завдання розвитку школи, прийняття рішень про програмне планування її роботи, виконання різного роду законних доручень та розпоряджень керівника відділу освіти спрямованих на виконання покладених на директора шкоди завдань. І за невиконання таких доручень та розпоряджень позивач повинна нести дисциплінарну відповідальність, однак за умови своєчасного, чіткого та належного доведення до відома позивача їх змісту та обсягу.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, що на виконання Указу Президента України від 13.10.2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» та наказу №466 від 10.08.2018 командувача військ оперативного командування «Захід» «Про призначення позаштатної групи щодо реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді в зоні відповідальності оперативного командування «Захід», за дорученням департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації на території Верховинського району в період 05-06 вересня 2018 року працювала група офіцерів оперативного командування «Захід», під керівництвом підполковника ОСОБА_10, яка проводила в освітніх закладах, в тому числі у середніх загальноосвітніх школах, відкриті уроки з особами призовного віку спрямовані на національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді. При цьому, як позивач, так і інші учасники розгляду справи визнали, що у ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів такі заходи не відбувалися.

В той же час, як вказав суду представник районної ради, що на переконання власника такі заходи не відбулися саме з вини позивача, оскільки вона відмовилася виконувати відповідне доручення начальника відділу освіти, за що її і було в подальшому притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Однак, жодних доказів про те, що керівником відділу освіти, чи будь якою іншою уповноваженою особою, на позивача було покладено обов’язок з організації відповідних заходів 05-06 вересня 2018 року суду не представлено, не здобуто їх і в ході розгляду справи судом.

При цьому, надані відповідачем ОСОБА_6 пояснення про те, що за його вказівкою, ввечері 04.09.2018 головним спеціалістом відділу освіти ОСОБА_11 в телефонному режимі було повідомлено позивача про необхідність проведення таких заходів у ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів наступного дня, суд взагалі до уваги не приймає, оскільки такі обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Більш того, на переконання суду доведення до відома директора школи доручення чи розпорядження керівника відділу освіти в телефонному режимі є неналежним та незаконним способом покладення на підпорядкованого працівника трудових обов’язків, оскільки в такий спосіб не можливо досягнути чіткості та зрозумілості їх покладення, переконливості у тому, що такі обов’язки покладені завчасно, відповідають змісту посадових обов’язків працівника, та можуть бути реально та у визначені строки виконані цим працівником.

Враховуючи наведене, а також, що керівником відділу освіти ОСОБА_6 в судовому засіданні визнано, що доручення з організації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання молоді 05-06 вересня 2018 року на позивача він покладав виключно у телефонному режимі, з приводу цього жодних наказів, розпоряджень не виносив, у суду відсутні підстави вважати, що факт не проведення цих заходів 05-06 вересня 2018 року у ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів перебуває у причинно-наслідковому зв’язку із діями позивача щодо умисного невиконання доручення, розпорядження керівника відділу освіти, тобто що наявна вина позивача.

З врахуванням наведеного, за відсутності доведеності факту законного, правильного та чіткого формулювання змісту трудових обов’язків, належного доведення їх до відома позивача, суд переконаний, що така не може нести дисциплінарної відповідальності за їх невиконання чи неякісне виконання, і в цій частині її притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

Що стосується іншої підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме невиконання наказу ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі», яке мало відбутися 26.09.2018 у приміщенні актової зали ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів, слід зазначити, що такий наказ був своєчасно доведений до відома позивача 21.09.2018, що підтверджується витягом про відправку електронної пошти (а.с.89). Крім цього, вказані обставини не заперечила в судовому засіданні і позивач.

Однак, жодних доказів, що позивач ухилилася від виконання покладених на неї цих трудових обов’язків суду не представлено. В той же час, як визнав в судовому засіданні начальник відділу освіти ОСОБА_2 РДА, він будучи усвідомленим того, що позивач відмовилася виконувати його попереднє доручення та через конфліктні відносини між ними, вирішив Всеукраїнський день дошкілля проводити в іншому навчальному закладі, а тому в указаний день ніхто не з’являвся в школу для цих заходів.

Таким чином, слід прийти до переконання про відсутність доказів щодо невиконання позивачем наказу 19.09.2018 №175, оскільки сама особа, яка покладала на підлеглого працівника трудові обов’язки, в подальшому добровільно звільнила цього ж працівника від їх виконання та не вимагала результатів такого виконання, а тому не вправі притягати його до дисциплінарної відповідальності за їх невиконання.

Крім цього, суд враховує, що ні в оспорюваному рішенні ОСОБА_2 районної ради від 11.10.2018, ні в розпорядженні від 17.10.2018, така підстава накладення дисциплінарного стягнення, як невиконання наказу ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня дошкілля у районі», взагалі не зазначалася, а тому в жодному разі, навіть за умови встановлення факту невиконання позивачем цього наказу, не може вважатися законною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд вважає, що відповідачем було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме положення ч.1 ст.149 КЗпП України. Відповідно до названої правової норми, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відмова працівника від надання пояснень посвідчується актом, складеним за участю очевидців цього факту.

Відповідач заперечує факт ненадання позивачу можливості висловитися у письмовій формі щодо застосування до неї дисциплінарної відповідальності, мотивуючи свою відмову тим, що ОСОБА_1 була присутньої на нараді голови районної ради 05.10.2018, де їй було надано можливість надати письмове пояснення щодо вчинення протиправних дій, що мали місце 05.09.2018 щодо реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі. Однак ОСОБА_1 відмовилась від надання письмового пояснення, мотивуючи тим, що повинна зосередити свою увагу у написанні такого пояснення. Станом на 08.10.2018 пояснення нею так і не було надано, про що 08.10.2018 складено акт відмови від надання пояснення директором ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів ОСОБА_1 (а.с.83).

Однак, не зважаючи на наявність в матеріалах справи акту від 08.10.2018 про відмову від надання письмового пояснення, суд не може вважати доведеним факт, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення позивачу було запропоновано надати пояснення щодо порушень, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки як вбачається з протоколу наради у голови районної ради 05.10.2018 (а.с.82) на якій була присутня позивач, на порядок денний було внесено три питання, а саме:

1.Лист відділу освіти РДА від 21.09.2018 №337/01-25/01 щодо протизаконних дій директора ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів (ОСОБА_1) для реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі.

2. Не виконання наказу відділу освіти райдержадміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня довкілля у районі».

3.Довідка про результати вивчення роботи груп продовженого дня у ОСОБА_2 ОСОБА_9 ступенів.

При цьому, позивачу лише за результатами розгляду першого питання було запропоновано надати письмове пояснення, а щодо двох інших питань їй взагалі не пропонувалося надавати будь-яких пояснень, тоді як відповідач ствердив в судовому засіданні, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення протизаконних дій щодо реалізації заходів національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в освітньому закладі та не виконання наказу відділу освіти райдержадміністрації від 19.09.2018 №175 «Про відзначення Всеукраїнського дня довкілля у районі».

Разом з тим суд враховує, що 05.10.2018 позивач ОСОБА_1 згідно наказу ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 20.09.2018 №316 (а.с.164) була відряджена на курси підвищення кваліфікації при ОІППО м.Івано-Франківська у період з 01.10-26.10, жодних наказів про відкликання її з відрядження з метою розгляду відносно неї питань щодо можливого притягнення до дисциплінарної відповідальності відділом освіти не видавалося, що унеможливило належну участь особи в розгляді питання про її притягнення до дисциплінарної відповідальності, шляхом підготовки та надання відповідних пояснень.

За таких обставин оскільки ОСОБА_2 районною радою Івано-Франківської області було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності з порушенням процедури розгляду даного питання, без належного з’ясування факту належного покладення на позивача трудових обов’язків, а відтак і їх невиконання, а самі рішення в частині накладення дисциплінарного стягнення від 11 жовтня 2018 року та розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани від 17 жовтня 2018 року №105-р складені з порушенням чинного законодавства про працю, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, рішення від 11 жовтня 2018 року підлягає скасуванню лише в частині п.1, що стосується притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а в іншій частині підлягає залишенню без змін, оскільки вирішені ним питання перебувають поза межами заявленого предмета спору. У зв’язку із цим позов в цій частині слід задовольнити.

В той же час, оскільки судом визнано незаконним рішення ОСОБА_2 районної ради в частині накладення дисциплінарного стягнення, що є різновидом діяльності органу місцевого самоврядування, а будь-яких інших незаконних дій, рішень, чи бездіяльності по відношенню до позивача в даній справі судом не встановлено, а тому додатково визнавати дії вказаного відповідача неправомірними у суду немає.

Безпідставними також є доводи позивача щодо протиправності дій голови ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області ОСОБА_7, ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області та начальника ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оголошення догани, видачі оскаржуваного рішення та розпорядження, оскільки такі не містять належного обґрунтування з посиланням на відповідні докази. Щодо позиції позивача про неправомірність дій відділу освіти та його керівника, з приводу їх звернень до ОСОБА_2 районної ради про її притягнення до дисциплінарної відповідальності, то такі доводи є необґрунтованими, а дії відповідача узгоджуються із чинними положеннями законодавства України.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідачів голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_7 та начальника ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі по 15000,00 грн., то суд вважає, що такі також не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Згідно з ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В роз'ясненнях, що містяться в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності, таку моральну шкоду позивачу повинен відшкодувати власник або уповноважений ним орган, законні права якого порушено, згідно з правилами ст.237-1 КЗпП України.

Однак, судом встановлено, що порушення прав позивача у сфері трудових відносин відбулося з вини ОСОБА_2 районної ради, як власника, що виніс незаконні рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не внаслідок безпосередніх дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 При цьому слід зазначити, що вказані особи є посадовими особами ОСОБА_2 районної ради та ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, саме які і повинні нести відповідальність у випадку заподіяння шкоди їх працівниками. А тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Також суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали з приводу незаконних дій начальника ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 РДА ОСОБА_6 та голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_7 за відсутності встановлених порушень в їх діяннях, визначених ч.1 ст.262 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати пункт 1 рішення ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 11 жовтня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.» та розпорядження ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області від 17 жовтня 2018 року №105-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1М.».

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 районної ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідачі:

ОСОБА_2 районна рада, юридична адреса: смт Верховина, вул. І. Франка, 20, Верховинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054352.

Голова ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_7, адреса: смт Верховина, вул. І. Франка, 20, Верховинський район, Івано-Франківська область.

ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 21; ЄДРПОУ 02143488.

Начальник ОСОБА_8 освіти ОСОБА_2 районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_6, адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. Франка, 21.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2019 року.

Суддя: Бучинський А.Б.