Рішення № 80537430, 28.02.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

28.02.2019

Справа № 331/3024/2018

Провадження 2/331/82/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28 » лютого 2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Антоненко М.В.

при секретарі – Андрієнко С.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду із позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позичальник ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 03.12.2009 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 12200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на тe, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком: Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_3 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_3 з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.orivatbank.ua: або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком).

ОСОБА_4 до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невстановленому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для. чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто, Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.tia. згідно яких обслуговувався ОСОБА_5.

Заявою ОСОБА_5 підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПриватБанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. cт. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися, укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного ваду договорів не вимагалася.

ОСОБА_4 до cт. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких ОСОБА_5 при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Під борговими зобов'язаннями Сторони узгодили зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, нені та штрафів, тобто загальну заборгованість клієнта, що зазначено в п. 2.1.1.12.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

На підставі п. 2.1.1,12.2 в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання).

В разі якщо, в дату нарахування відсотків Клієнт використав всю суму кредиту. Сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п, 2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг». ОСОБА_4 до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавєїдь зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 «Умов та правил надання банківських послуг». ОСОБА_4 до п. 1.1.2.1.5. до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та Правил не отримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.

Підвищення відсоткової ставки може здійснюватися тільки за тратами Клієнта здійсненими після її підвищення, що дає можливість Клієнту у разі незгоди, з новою відсотковою ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій відсотковій ставці.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту {у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно статей 526, 527, 536 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону,

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п. 2.1, 1.12.2.1. Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашеній суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

17-09-2017 року позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17-09-2017 року.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_4 до ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи — її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 1269 ЦК, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 1281 ЦК: "Кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги."

На виконання вимог вищезазначеної норми закону Позивачем 25.12.2017 року була направлена претензія кредитора до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори.

29.01.2018 року Позивачем було отримано відповідь Четвертої запорізької державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Другої Запорізької державної нотаріальної контори, за місцем заведення спадкової справи.

09.02.2018 року Позивачем було отримано відповідь Другої запорізької державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємця померлого ОСОБА_2, які звернулись із заявами про прийняття спадщини є ОСОБА_1.

За приписами ч. 3 ст. 1296 ЦК - відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

11.03.2018 року до спадкоємця, ОСОБА_1 було направлено лист- претензію, згідно яких Позивач пред’явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що: “Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 1282 ЦК, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 1282 ЦК, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на дату смерті, заборгованість ОСОБА_5 перед Банком за кредитним договором № б/н від 03.12.2009 року становить 14058,51 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з наступного:

- 13308,51 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом;

- 750,00 грн. - нараховано пені.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 14058,51 грн, за кредитним договором № б/н від 03.12.2009 року.

Представник позивача надав суду заяву про слухання справи у його відсутність в якої зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав позовні вимоги необґрунтованими. Надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем порушено частину 2 статті 1056 ЦК України, в якій вказано, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. ОСОБА_6, підписана ОСОБА_5, не може вважатися договором в розумінні ст.626 ЦК України, через те, що її зміст зводиться лише до висловленого бажання на отримання кредиту з певними характеристиками, що не може вважатися обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору. Факт укладення ОСОБА_1 ОСОБА_7 договору або договору про надання банківських послуг з лімітом у розмірі 12 200,00 грн. та змінюваною процентною ставкою Позивачем належним чином не підтверджений. ОСОБА_6 Позивачем докази укладення кредитного договору суперечать фактичним обставинам, оскільки замість передбачених в Заяві 2 варіантів карти: Товари в розстрочку та Універсальна було отримано банківську карту типу "Gold". З наданої Позивачем Заяви також не можливо зробити висновок щодо того, з якими саме Умовами і правилами надання банківських послуг з розміщених на сайті, та з якими саме Тарифами надання послуг погодився ОСОБА_5. Так само, не можливо зробити висновок чи ті самі Умови і правила додані до Позовної заяви. Сама вказівка в Заяві на розміщення документів, що містять усі суттєві умови кредитного договору, на сайті банку додатково свідчить про те, що ОСОБА_5 під час підписання Заяви їх не надавали.

Так, по Справі №370/2869/15-ц колегією суддів ВССУ було прийнято рішення про неправомірність вимог Приватбанку, обгрунтоване тим, що Банком не було доведено факту видачі карти, про яку йшла мова в позовній заяві (банк надав заяву - анкету по зовсім іншому типу карти), не доведено факту видачі іншого типу карти, а також не доведено факту видачі кредитних коштів. Крім цього, позивачем додано два позрахунки суми заборгованості: 1-й станом на 31.08.2015. згідно з яким заборгованість за наданим кредитом (тілом) складає 11 559,53 грн. та заборгованість за відсотками 353,03 грн., а всього 11.912,66 грн.; 2-й станом на 14.03.2018, згідно з яким заборгованість по нарахованим відсоткам становить 13.308,51 грн. та пені 750,00 грн., а всього 14.058,51 грн.

Отже, розрахунок боргу станом на дату смерті ОСОБА_5 (17.09.2017) до Позову не додано; надані розрахунки не підтверджені документально та суперечать один одному, в одному розрахунку станом на 31.08.2015 вказано, що борг складається з заборгованості за наданим кредитом та заборгованості за відсотками, в розрахунку станом на 14.03.2018 - навпаки з нарахованих відсотків та пені. Всі грошові кошти, які отримував ОСОБА_5 під час користування банківськими картками (пенсійною - за якою фактично звернувся в Банк, та кредитною - що була нав’язана працівниками Банку), були повернуті та самостійно списані Позивачем з карткового пенсійного рахунку ОСОБА_5. Оскільки Позивачем зазначено в Позові, що заборгованість складається з 13 308,51 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, це означає, що всі кредитні кошти Банку повернуто, при цьому ОСОБА_5 жодних умов з банком щодо нарахованих процентів, штрафних санкцій не погоджував та не підписував, що свідчить про відсутність обов'язку їх сплати.

Позивач в підтвердження виконання досудової процедури врегулювання спору надав Реєстр відправлень-рекомендованих листів Претензій до спадкоємців з квитанцією від 11.03.2018 року та переліком листів і їх штрих-кодів. Щодо Претензії, начебто відправленої відповідачу, вказаний штрих код 49038123444250.

Але вказану Претензію відповідач не отримував й згідно даних сервісу Укрпошти щодо відстеження відправлень, поштового відправлення з вказаним Позивачем штрих-кодом не існує, що підтверджується відповідною роздруківкою.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Тобто закон обмежує суму стягнення заборгованості спадкодавця за кредитом із спадкоємця вартістю одержаного у спадок майна, а не встановлює спосіб звернення кредитора із вимогами до спадкоємця боржника.

Таким чином, обов'язок спадкоємця боржника перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця полягає у поверненні заборгованості, що виникла до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст.1281 ЦК щодо строків пред’явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Так, стаття 1281 ЦК України визначає, що кредитор спадкодавця повинний протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

При цьому, 26 вересня 2017 року, враховуючи наявну інформацію про пенсійну карту ОСОБА_2, Банку (Позивачу) було відправлено відповідного листа з додаванням копії свідоцтва про смерть. Так, 13 жовтня 2017 року Банк повідомив на наш лист зареєстрований 05 жовтня 2017 року за вхід.№7390, що співчуває та прийме до уваги й врахує цю інформацію під час нарахування відсотків.

Отже, пересічний 6-місячний термін для пред’явлення вимог Приватбанка як кредитора сплив 05 квітня 2018 року, в той час як кредитор фактично пред’явив свої вимоги лише в травні 2018 року, а отже на підставі частини 4 статті 1281 ЦК України Кредитор, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважає позов повністю необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки:

- до позову не додано жодного документа, що належним чином підтверджує отримання грошових коштів Відповідачем та погашення цього кредиту;

- відсутній Розрахунок суми боргу станом на дату смерті ОСОБА_5 (17.09.2017 p.), а з наданих Розрахунків не можливо зробити обґрунтований висновок щодо того, з чого саме складаються позовні вимоги: з заборгованості за наданим кредитом чи з нарахованих процентів, пені та штрафів;

- Позивачем не надані будь-які докази щодо наявності спадкового майна, його вартості та вступу Відповідача у спадщину;

- докази щодо відправлення претензії спростовуються інформацією з відкритого сервісу Укрпошти щодо від стеження поштових відправлень;

- Позивач не пред'явив вимоги у строки, встановлені частинами 2 і 3 статті 1281 ЦК України, а отже на підставі частини 4 статті 1281 ЦК України має бути позбавлений права вимоги.

Суд заслухавши пояснення відповідача, вивчивши надані сторонами докази, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_4 до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 03.12.2009 року, згідно якої отримав(-ла) кредит у розмірі 12200,грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

При оформленні кредиту, заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що ОСОБА_5 ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, ОСОБА_5 підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви ОСОБА_5 приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

ОСОБА_4 до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві ОСОБА_5, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між Банком та ОСОБА_5 укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч.1І ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими ОСОБА_5 ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.

Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 9 років, ОСОБА_5 в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що підтверджує те, що він знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював.

Доказом підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості є розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Судом вивчено та оголошено надані банком докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань 1) копія кредитного договору; 2) розрахунок заборгованості; 3) копія паспорта Відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; 4) виписка по рахунку.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ОСОБА_4 до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних доказів не укладення кредитного договору.

Стосовно ознайомлення позичальника з Умовами та правилами надання банківських послуг, суд зауважує наступне.

Так, позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 03.12.2009 року, в якої міститься наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. ОСОБА_5 вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_2 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна" та особистим підписом засвідчив що “Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”.

Таким чином, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, свідчить про те, що Умови укладені в межах договору при отриманні позичальником кредитної картки “Універсальна" .

Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.

Позивач надав належні та допустимі докази про те, що позичальника було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку від 23.08.2006 р. яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст. 634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про те, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).

Вивченням виписки з карткового рахунку встановлено, що позичальнику було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що він користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку позичальника — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та изначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

Відповідачем ОСОБА_1 розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, клопотань про призначення судово-економічні експертизи по справі не заявлено.

Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз'яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно з ст.ст. 3, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. ОСОБА_4 до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону, суд дійшов висновку про те, що між банком і позичальником було укладено кредитний договір по якому позичальником не виконані зобов’язання.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Внаслідок невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 17.09.2017 року виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 14058,51грн. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

Розмір заборгованості підтверджується банківською випискою, яка має статус первинного документу згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.12 р. № 578/5 , та відповідно до якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені:

- касові, банківські документи;

- повідомлення банків;

- виписки банків;

-корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із виписки вбачається, що позичальник знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами, що свідчить про його обізнаність умовами договору, зокрема встановленими тарифами, умовами, правилами та строком дії договору, який діє до повного виконання та пролонгується кожні 12 місяців.

Відповідачем надано суду відповідь на відзив, згідно з якою до 04.2014 року діяла наступна формула нарахування процентів:

Нарахування процентів на поточну заборгованість: N *М /365 *Y=Z N - поточне тіло кредиту; М - процентна ставка; 360/365 — кількість днів у році; Y- кількість днів за які здійснюється нарахування; Z - сума нарахованих процентів.

Нарахування процентів на прострочену заборгованість: N *М /365 * Y=Z N - прострочене тіло кредиту; М — процентна ставка; 360/365 — кількість днів у році; Y- кількість днів за які здійснюється нарахування; Z - сума нарахованих процентів. Y- кількість днів за які здійснюється нарахування; Z - сума нарахованих процентів. Формула нарахування процентів на прострочену заборгованість: N *М /365*2 *Y=Z

N - заборгованість за кредитом (прострочене тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця; М - процентна ставка 360/365 — кількість днів у році 2 — коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості Y- кількість днів за які здійснюється нарахування; Z - сума нарахованих процентів.

Діючі з 04.2014 року формули нарахування процентів: Нарахування процентів на поточну заборгованість: N *М /365*(2 абоі) *Y=Z N - заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці); М - процентна ставка; 360/365 - кількість днів у році; 2 або 1 - коефіцієнт процентної ставки (1- застосовується у разі належного виконання зобов'язань, 2- підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості);

У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість.

При розрахунку процентів цифри, починаючи з третього знака після коми, відкидаються. Сума після коми ручного розрахунку може відрізнятися від розрахунку який доданий до позову у зв'язку з автоматичним округленням.

Пунктом 1.1.3.1.6. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що Клієнт доручає Банку списувати кошти з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, у межах сум, що підлягають сплаті Банку за Договором, у разі настання термінів платежів, а також списувати кошти з картрахунка у разі настання термінів платежів за іншими договорами клієнта у розмірах, визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунка.

Як слід з наданих ПАТ КБ «Приватбанк» належних та допустимих доказів, при нарахуванні Банком процентів, коміссій, пені і не внесення коштів Клієнтом на погашення цієї заборгованост, банк має право здійснити списання данної заборгованості за рахунок кредитного ліміту.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст 526. 527. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

ОСОБА_4 до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно актового запису № 6112 від 19.09.2017, зареєстрованого Запорізьким ЗАГС встановлено, що ОСОБА_5 помер.

Згідно з повідомленням державної нотаріальної контори № 05/2-14 від 09.02.2018 року після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв ОСОБА_1, на ім'я якого видане свідоцтво про право на спадщину.

Відповідачем ОСОБА_1 надано суду свідоцтво про право на спадщину від 14.07.18 р., згідно з яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є спадкоємцем після померлого 17.09.17 р. ОСОБА_2. Спадщина складається з Ѕ частки квартири № 57, що знаходиться в житловому будинку № 33 по вул. Українській в м. Запоріжжя.

ОСОБА_4 до ст. 1218 ЦК України (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ОСОБА_4 до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Судом встановлено, що ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за № SAMDN55000030304720 від 01.11.2017 року направило претензію кредитора до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори з вимогою до спадкоємців померлого Боржника, що підтверджується реєстром про відправку.

03.01.2018 року Завідувачем Другої Запорізької державної нотаріальної контори на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» направлено повідомлення, згідно з яким до відома спадкоємця ОСОБА_1 доведено, що у гр. ОСОБА_2 є невиконане зобов’язання перед ПАТ КБ «Приватбанк».

11.03.2018 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК року направив лист-претензію кредитора, яким пред’явив свої вимоги до спадкоємця, ОСОБА_1.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому, спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцям.

Таким чином, із зазначеного слідує, що банком дотримано строки, визначені ст. 1281 ЦКУ, у зв’язку з чим суд визнає невірним посилання відповідача ОСОБА_1 на те , що банком втрачено право вимоги до нього як до спадкоємця.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 608, 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, 3, 4, 11-13, 19, 259, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 69000, м. Запоріжжя, вул. Українська. 33 кв. 57) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 03.12.2009 року № б/н в сумі 14 058 (чотирнадцять тисяч п’ятдесят вісім) гривень 51 копійку за рахунок вартості одержаного у спадщину після померлого ОСОБА_2, майна у вигляді 1\2 частки квартири № 57, що знаходиться в житловому будинку № 33 по вулиці Українській в місті Запоріжжя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя: М.В. Антоненко