Ухвала суду № 80536008, 13.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15923/18

Провадження № 1-кс/234/2004/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

13 березня 2019 року місто Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Марченко Л.М., за участю секретаря Коваленко Н.Є., прокурорів Оголь В.М., Самойленко І.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Бірюкова С.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. у кримінальному провадженні №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровськ (зараз м.Дніпро), громадянина України, який має неповну середню освіту, неодруженого, який є суб'єктом підприємницької діяльності - ФОП, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, судимого 10.10.2018 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, з можливістю внесення застави у 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України.

Копію цього клопотання та доданих матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 отримав 07.03.2019 року о 16-10 годині.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12018050390000948 від 02.04.2018 року встановлено -

06.11.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області слідчим Литвиновим В.В. внесено відомості до ЄРДР за зверненням представника ТОВ «Мінова України» Аверкіна Д.І. щодо незаконної діяльності групи осіб, в тому числі ОСОБА_1, які використовуючи підроблені документи щодо купівлі продажу та передачі у найм на три вилкові автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та кран гусеничний РДК-25-1, 1978 року випуску, намагаються заволодіти грошовими коштами підприємства, та зареєстровано кримінальне провадження №12017050390003123 за ч.1 ст.190 КК України. Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому Литвинову В.В.

В подальшому, у період часу з 06.11.2017 по 19.02.2018, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлена, невстановленою слідством особою розроблено злочинний план, спрямований на заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в особливо великих розмірах: трьома вилковими автонавантажувачами КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та краном гусеничним РДК-25-1, 1978 року випуску, до реалізації якого невстановлена особа залучила працівника правоохоронного органу - слідчого Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Згідно розробленого плану заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна», ОСОБА_1, як пособник, в ході розслідування кримінального провадження надасть слідчому Литвинову В.В. засоби для його вчинення - підроблені документи на право власності на автонавантажувачі, кран, та завідомо неправдиві свідчення щодо виникнення в нього такого права. Після цього, слідчий Литвинов В.В. повинен був вжити заходів забезпечення у кримінальному провадженні, спрямованих на вилучення транспорту з володіння потерпілої сторони - ТОВ «Мінова України» та передачі його невстановленій слідством особі. При цьому, ОСОБА_5 не повинен був вживати жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з'ясування обставин використання ОСОБА_1 підроблених документів.

Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_1, реалізуючи свій спільний із ОСОБА_5 та з іншою невстановленою особою злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, 19.02.2018 року у період часу з 17-00 до 19-20 години, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованому за адресою: м.Краматорськ, вул.Академічна 25, під час допиту його слідчим Литвиновим В.В. в якості свідка в рамках кримінального провадження №12017050390003123 надав для огляду підроблені свідоцтва про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску та надав завідомо неправдиві свідчення щодо виникнення в нього права власності на них.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 21.02.2018 року в порушення ст.9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з'ясування обставин використання ОСОБА_1 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, склав та подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_1

26.02.2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Лутаєм А.М. слідчому Литвинову В.В. відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. З метою прикриття своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 клопотання про накладення арешту на транспортні засоби та ухвала слідчого судді про відмову в його задоволенні до матеріалів кримінального провадження №12017050390003123 не долучені.

Не досягнувши мети арешту транспортних засобів та їх подальшого вилучення, слідчий Литвинов В.В., реалізуючи свій спільний із ОСОБА_1 та невстановленими слідством особою злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, розуміючи, що повторні клопотання про арешт транспортних засобів в рамках кримінального провадження №12017050390003123 будуть розглядатися слідчим суддею Лутаєм А.М., який вже відмовив у накладенні арешту, 26.02.2018 року о 16-20 годин, перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, вніс відомості до ЄРДР за №1201805039000597 за ч.1 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_1 за фактом неповернення йому транспортних засобів з боку ТОВ «Мінова Україна». Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні також доручено слідчому Литвинову В.В.

В період часу з 26.02.2018 до 02.03.2018, точний час в ході розслідування не встановлено, слідчий Литвинов В.В., перебуваючи у приміщенні Краматорського ВП, реалізуючи свій спільний із ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою злочинний умисел, з метою заволодіння майном ТОВ «Мінова Україна» в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, за невстановлених обставин в рамках кримінального провадження №1201805039000597 склав протокол допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого, протокол огляду оригіналів наданих ним підроблених свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, та крану гусеничного РДК-25-1, 1978 року випуску, долучивши їх копії до матеріалів.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, слідчий Литвинов В.В. 02.03.2018року в порушення ст.9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження №1201805039000597, в тому числі і щодо з'ясування обставин використання ОСОБА_1 підроблених документів, реалізуючи свій спільний із ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою злочинний умисел, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про накладення арешту на вищевказані транспортні засоби ТОВ «Мінова України», та в порушення п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року клопотав передати вказане майно на зберігання ОСОБА_1

Вказане клопотання 02.03.2018 року розподілено слідчому судді Краматорського міського суду Лутаю А.М., який 26.02.2018 року вже приймав рішення про відмову в накладенні арешту на транспортні засоби в рамках кримінального провадження №12017050390003123. Розуміючи, що вказаний суддя не задовольнить клопотання про накладення арешту, ОСОБА_5 02.03.2018 року подав до суду заяву про залишення його клопотання без розгляду.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, слідчий Литвинов В.В. 02.03.2018 року в порушення ст.9 КПК України, не вживаючи жодних процесуальних заходів, щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, в тому числі і щодо з'ясування обставин використання ОСОБА_1 підроблених документів, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи надану йому владу та службове становище, об 11-58 годині подав до Краматорського міського суду Донецької області клопотання про проведення огляду території ТОВ «Мінова Україна» за адресою: с.Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області з метою огляду та вилучення автонавантажувачів та крану.

02.03.2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області Лутаєм А.М. за результатами розгляду клопотання надано дозвіл на огляд території ТОВ «Мінова Україна» та огляд транспортних засобів без можливості їх вилучення.

На виконання розробленого плану 09.03.2018 року у період часу з 16-20 год. до 22-40 год. слідчим Литвиновим В.В. проведено огляд території ТОВ «Мінова України» за адресою: с.Новоселидівка, Маріїнського району Донецької області. Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_5, реалізуючи свій спільний із ОСОБА_1 та невстановленою слідством особою злочинний умисел, не зважаючи на те, що слідчим суддею не надано дозвіл на вилучення майна ТОВ «Мінова Україна», діючи умисно, в інтересах третіх осіб, зловживаючи наданим йому службовим становищем, в ході огляду вилучив та в порушення п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, затвердженою Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року, передав для відповідального зберігання автонавантажувачі КОМАTSU FD30T-16, 2008 року випуску, вартістю 324 745,63 грн., Caterpillar DP30NT, 2008 року випуску, вартістю 420 000,00 грн., Caterpillar DP18NT, 2008 року випуску, вартістю 365 000,00 грн. представнику ОСОБА_1- Васильову А.С., внаслідок чого вказані транспортні засоби вибули з законного володіння ТОВ «Мінова Україна».

Злочинними діями ОСОБА_5, ОСОБА_1 та невстановленої слідством особи ТОВ «Мінова Україна» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1 109 745,63 грн., що є особливо великим розміром.

Виходячи з наведеного, органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру від 04.03.2019 року отримано ОСОБА_1 04.03.2019 року.

Прокурор у клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколами огляду місцевості, протоколами допиту потерпілого та свідків, протоколами огляду, висновком експерта та іншими доказами у їх сукупності.

Обґрунтовуючи вимогу про застосування до підозрюваного тримання під вартою прокурор у клопотанні зазначив, що виключно такий запобіжний захід забезпечить запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищувати або іншим чином приховувати від органу досудового розслідування документи та інші докази, що мають значення для досудового розслідування, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Крім того, санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та відповідно до п.4 ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

На підставі ч.5 ст.182 КПК України прокурор вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у більшому розмірі, ніж граничний, а саме в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є приблизним розміром шкоди, завданої потерпілому. А також у випадку внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з місця мешкання, визначеного на час розгляду клопотання у судовому засіданні, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками - засновниками та працівникамиТОВ «Мінова Україна», працівниками поліції, які були допитані по даному кримінальному провадженню; утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні;уникати відвідування пропускних та митних пунктів, в тому числі на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської області, а також з територією АРК Крим;здати до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурори Оголь В.М. та Самойленко І.А. клопотання підтримали та просили його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання заперечував та показав, що злочин, в якому підозрюється, він не вчиняв, повідомлена йому підозра та наведені прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України, ґрунтуються виключно на припущеннях. Він належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, зокрема з'являється до слідчого та прокурора за першою вимогою. Він був допитаний в якості свідка, а потім 04.03.2019 року через співмешканку йому було вручено повідомлення про підозру та 07.03.2019 року - клопотання про застосування запобіжного заходу, але до цього часу його не було допитано в якості підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Просить врахувати те, що він хоча й офіційно неодружений, але проживає у фактичних шлюбних відносинах; має зареєстроване місце проживання; є суб'єктом підприємницької діяльності - ФОП, займається торгівлею автозапчастинами та ремонтом транспортних засобів; на обліку в медичних диспансерах та психлікарні не перебуває; належним чином виконує випробування за вироком Солонянського райсуду від 10.10.2018 року. Просить у задоволенні клопотання відмовити.

У судовому засіданні захисник Бірюков С.В. проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри за ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України, яка ґрунтується виключно на припущеннях. Останньому інкримінується, що він нібито надав слідчому Литвинову В.В. завідомо підроблені документи про право власності на автонавантажувачі, однак це твердження щодо підробленості ніякими доказами не підтверджено. Неможна казати, що свідоцтва про право власності, що має ОСОБА_1, підроблені чи недійсні, оскільки вони такими не визнані та видавалися належним державним органом, адреса місцезнаходження транспорту може містити помилку, зокрема ОСОБА_1 за це не відповідає, він свідоцтва не складав та не видавав. У ТОВ «Мінова Україна» документів про право власності на вказаний транспорт не мається. В господарському суді між ОСОБА_1 та ТОВ «Мінова Україна» йде спір з цього питання та остаточне рішення не прийнято. Зокрема, мається рішення господарського суду щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними, але не з огляду на їх підроблення, а через перевищення директором ТОВ «Мінова Україна» своїх повноважень під час укладання цих договорів, тобто ОСОБА_1 є добросовісним набувачем. На даний час рішення місцевого та апеляційного господарського суду переглядаються Верховним судом. ОСОБА_1 купив транспортні засоби у ТОВ «Мінова України» та пізніше надав їх у оренду вказаному підприємству. Вказані правочини останній не приховував, а через не сплату орендної плати підприємством звернувся до суду про стягнення заборгованості та повернення автонавантажувачів. Не бажаючи нести відповідальність ТОВ «Мінова Україна» заявила про те, що їх колишній директор перевищив повноваження пі час укладання договорів купівлі-продажу. В рішенні господарського суду немає вказівки щодо повернення майна та ТОВ «Мінова Україна» не зверталася до ОСОБА_1 з приводу передачі їм автонавантажувачів. Також, диспозиція ст.191 ч.5 КК України передбачає заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, однак вартість транспортних засобів товарознавчою експертизою визначена без огляду експертом транспортних засобів, у зв'язку з чим останній у висновку зазначає, що шкода «можливо складає» певну суму, однак така сума прямо впливає на кваліфікацію. Прокурор на підставі ст.194 ч.5 КПК України просить обмежити спілкування ОСОБА_1 з представниками ТОВ «Мінова Україна», однак це призведе до порушення прав підозрюваного реалізовувати свою права в суді чи в позасудовому порядку, оскільки у нього тривають цивільний та господарський судові процеси з ТОВ «Мінова Україна». Обґрунтовуючи ризики прокурор зазначив, що ОСОБА_1 нібито має велике коло знайомих в тому числі серед працівників поліції та у злочинному середовищі, однак такі твердження нічим не доведені та одночасно безпідставно ганьблять підозрюваного. Також немає доказів того, що ОСОБА_1 може вчинити новий злочин, оскільки навпаки ОСОБА_1 має пропозицію до ТОВ «Мінова Україна» для мирного врегулювання спору. Слідство у кримінальному провадженні триває з квітня 2018 року та весь час ОСОБА_1 з'являвся за викликами, надавав докази та покази, чим сприяв слідству. Просить у задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали, що характеризують підозрюваного, надані стороною захисту, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Запобіжні заходи - це сукупність превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, які спрямовані на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, засудженого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Відповідно до ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст.183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з'ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні подання слідчого та постанові судді. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи. У рішенні по справі «Лабіта проти Італії» Європейський Суд зазначив, що підстави, на які спиралися органи влади Італії, тобто небезпека чинення тиску на свідків та ризик фальсифікації доказів, небезпека з боку обвинуваченого, складність справи та вимоги розслідування мають надто загальний характер, хоча, на перший погляд, заслуговують на довіру. Судові органи не вказали жодного факту, який міг би довести, що зазначені підстави справді існували. Тобто, мають бути конкретні докази можливої неправомірної поведінки особи.

Тобто, всі висновки органів досудового слідства, які вони викладають у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають підтверджуватися такою сукупністю доказів, яка б, по-перше, переконувала б суд у тому, що особа вчинила злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки; по-друге, свідчила б про необхідність обрання до підозрюваного (обвинуваченого) запобіжного заходу тримання під вартою. Це докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) процесуальних обов'язків і його належної поведінки.

Вказані вище дані мають бути підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема показаннями свідків, потерпілих, речовими доказами.

Закон не зобов'язує обирати запобіжний захід кожному підозрюваному, обвинуваченому. Якщо немає достатніх підстав для застосування запобіжного заходу, то слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу (ч.2 ст.177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

- вік і стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;

- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;

- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;

- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;

- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;

- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Наведений вище перелік обставин не є вичерпним. Зокрема, слідчий суддя, суд може врахувати те, що особа сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду. Вказані обставини повинні ретельно аналізуватися в їх сукупності.

Встановлено, що прокуратурою Донецької області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12018050390000948, внесеного до ЄРДР 02.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України.

Підозра за ст.191 ч.5 КК України повідомлена 04.03.2019 року ОСОБА_5, який займає посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області.

Підозра за ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України повідомлена 04.03.2019 року ОСОБА_1

В обґрунтування повідомленої ОСОБА_1 підозри надані та слідчим суддею досліджені наступні матеріали кримінального провадження №12018050390000948 -

- витяг з кримінального провадження №12018050390000948,

- доручення про проведення досудового розслідування від 05.11.2018 року,

- ухвала слідчого судді Краматорського міського суду Сухоручко Ю.О. від 20.03.2018 року про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою від 12.03.2018 року директора ТОВ «Мінова Україна» про вчинення кримінального правопорушення,

- заява ТОВ «Мінова Україна» від 12.03.2018 року про вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння автонавантажувачами,

- протокол від 05.09.2018 року допиту потерпілого ОСОБА_7 (директора ТОВ «Мінова Україна»,

- лист Рокинтянського селищного голови від 29.01.2019 року щодо відсутності у смт.Рокитне Київської області адреси з номерним знаком 121 по вул.Першотравнева (адреса стоянки автонавантажувачів у свідоцтві про їх реєстрацію),

- протокол від 13.02.2019 року допиту ОСОБА_1 в якості свідка у кримінальному провадженні №12018050390000948,

- повідомлення про підозру від 04.03.2019 року ОСОБА_1 за ст.ст.27 ч.5, 191 ч.5 КК України, вручене за місцем проживання останнього його співмешканці ОСОБА_8,

- гарантійна розписка від 09.03.2018 року про отримання представником ОСОБА_1 - Васильовим А.С. автонавантажувачів на відповідальне зберігання від слідчого Ливтинова В.В. у кримінальному провадженні №12018050390000597 від 26.02.2018 року,

- постанова слідчого Литвинова В.В. про визнання автонавантажувачів речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні та передачу їх на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_1,

- повідомлення Краматорського ВП від 18.01.2019 року щодо відсутності записів відносно автонавантажувачів у книзі речових доказів чи поміщення транспорту на спец. майданчик,

- нотаріальні довіреності від 20.03.2018 року ОСОБА_1, якими уповноважений ОСОБА_9 вчиняти певні дії щодо автонавантажувачів,

- витяг з наказу №419щ/с від 29.12.2016 року про призначення ОСОБА_5 на посаду старшого слідчого Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області,

- висновок судової авто товарознавчої експертизи №5800-5803 від 04.02.2019 року щодо орієнтовної середньої ринкової вартості автонавантажувачів та орієнтовного розміру матеріальної шкоди, завданої ТОВ «Мінова Україна»,

- витяг з кримінального провадження №12017050390003121 від 06.11.2017 року за заявою ТОВ «Мінова Україна» щодо намагання шахрайським способом заволодіти грошима товариства за оренду будівельної техніки, досудове розслідування якого здійснював слідчий Литвинов В.В.,

- протокол від 07.11.2017 року допиту слідчим Литвиновим В.В. свідка Аверкіна Д.І.,

- витяг з кримінального провадження №12018050390000597 від 26.02.2018 року за заявою ОСОБА_1 щодо відмови ТОВ «Мінова Україна» повернути орендовану техніку, досудове розслідування якого здійснював слідчий Литвинов В.В.,

- протоколи від 26.02.2018 року допиту слідчим Ливтиновим В.В. потерпілого ОСОБА_1 та огляду наданих останнім документів про право власності - свідоцтв про реєстрацію автонавантажувачів,

- протокол від 09.03.2018 року огляду місця події, в ході якого слідчим Литвиновим В.В. були вилучені три автонавантажувача, які в подальшому передані представнику потерпілого ОСОБА_1 - Васильову А.С.,

- копії договорів та накладних щодо поставки, купівлі-продажу та оренди зазначених автонавантажувачів,

- клопотання слідчого Литвинова В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017050390003121 та ухвала від 26.02.2018 року слідчого судді Краматорського міського суду Лутай А.М. про відмову у задоволенні клопотання через неявку слідчого у судове засідання,

- клопотання слідчого Литвинова В.В. про проведення огляду іншого володіння особи з метою огляду та вилучення автонавантажувачів, належних ОСОБА_1, яке подана у кримінальному провадженні №12018050390000597, та ухвала від 02.03.2018 року слідчого судді Краматорського міського суду Лутай А.М. про задоволення клопотання, при цьому наданий дозвіл лише на огляд транспортних засобів,

- клопотання слідчого Литвинова В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12018050390000597 та ухвала від 02.03.2018 року слідчого судді Краматорського міського суду Лутай А.М. про залишення клопотання без розгляду за заявою слідчого,

- судові рішення у господарському спорі за позовом компанією «Minova Holding GMBH» до ТОВ «Мінова Україна», ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, відповідно до яких підставою рішення про недійсність договорів купівлі-продажу автонавантажувачів зазначено підписання вказаних договорів від імені ТОВ «Мінова Україна» особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій. На даний час в порядку касаційного перегляду справи призначено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 16.04.2019 року.

Слідчим суддею прийняті до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_1, відомості про його майновий та сімейний стан, зокрема, останній засуджений до покарання з випробуванням, відомостей про порушення іспитового строку немає, підозрюваний має зареєстроване місце проживання, де проживає з жінкою у фактичних шлюбних відносинах, займається приватною підприємницькою діяльністю, на обліку у медичних диспансерах та психлікарні не перебуває.

На даний час ОСОБА_1 в якості підозрюваного не допитаний. Раніше на виклики слідчого чи прокурора з'являвся вчасно. Об'єктивні дані про спроби втечі, впливу на учасників кримінального провадження чи інші перешкоди досудовому розслідуванню відсутні.

Слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом, а заявлений прокурором розмір застави - завідомо непомірним для підозрюваного. На думку слідчого судді належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 та запобігання можливим ризикам може бути забезпечена більш м'яким запобіжним заходом - домашнім арештом.

Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладається на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, працівники якого з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-и місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, об'єктивно існуючу імовірність подальшої зміни кваліфікації кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1, зокрема з огляду на наявність неврегульованих спорів, що вирішуються в судовому порядку, враховуючи дані про його особу, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у вечірній та нічний період доби, з покладенням певних обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України. Даний запобіжний захід вважається найбільш прийнятним з огляду на всі досліджені за клопотанням про застосування запобіжного заходу обставини, дозволить ОСОБА_1 закінчити строк випробування за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 року та вживати заходів до захисту своїх прав у наявних цивільних та господарських судових процесах.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179, 180, 181, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області Оголь В.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто з 13.03.2019 року до 04.05.2019 року, заборонивши йому залишати житло у період з 20-00 години до 07-00 години.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою,

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає (м.Дніпро), без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,

-утриматися від спілкування з підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області (за місцем проживання підозрюваного).

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці по 03.05.2019 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено в порядку передбаченому ст.181 ч.6, 199 КПК України.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошено 13.03.2019 року, повний текст ухвали виготовлено 18.03.2019 року.

Слідчий суддя Л. М. Марченко