Рішення № 80535982, 15.03.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5574/18

2-о/264/19/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О. , при секретарі судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування у трудових відносинах, в обґрунтування якої зазначила, що в квітні 2018 року вона звернулась до управління ПФУ з заявою про призначення пенсії, але при обробці її даних відсутнє підтвердження її стажу роботи у ОРС заводу ім.. Ілліча в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1997 року по 19.09.1978 року, у вагонному депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року, на підприємстві кооперативу «Будівельник» на посаді маляра-штукатура за період з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року, у зв’язку з чим їй було рекомендовано звернутись до суду. Просить встановити факт трудових відносин між нею та ОРС заводу ім.. Ілліча в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1997 року по 19.09.1978 року, у вагонному депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року, на підприємстві кооперативу «Будівельник» на посаді маляра-штукатура за період з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, її неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник заінтересованої особи Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з’явився, направив суду відзив, в якому вимоги не визнає, зазначила, що рішенням об’єднаного управління від 04.09.2018 року № 5 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки записи до трудової книжки були внесені з порушенням вимог п. 2.3. та 2.9. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої сумісним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року, тому до загального стажу не зараховано періоди роботи з 28.07.1977 року по 19.09.1978 року, з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року, з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року. До того ж, просить суд закрити провадження у справі, оскільки в порядку окремого провадження не можуть бути встановлені факти, зокрема, щодо трудового стажу, тому спірні правовідносини мають вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1, досягши пенсійного віку, звернулась до пенсійного органу щодо оформлення пенсії, надавши відповідні документи.

За наслідками звернення ОСОБА_1 Маріупольським ОУПФУ в Донецькій області було підготовлено проект рішення № 5 від 04.09.2018 року про відмову в призначенні пенсії, оскільки період роботи з 28.07.1977 року по 19.09.1978 року не містить дату в наказі на прийом на роботу, період роботи з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року – в наказі про прийом на роботу містяться виправлення, період роботи з 09.04.1985 року по 30.12.1999 містить некоректну дату наказу про звільнення.

Згідно із відомостями, наданими директором ТОВ «Управління громадського харчування та торгівлі» м. Маріуполя ОСОБА_1 дійсно працювала в ОРС заводу ім.. Ілліча : 1) в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1977 року по 27.02.1978 року (наказ про прийняття на роботу № 154 від 28.07.1977 року); 2) в їдальні № 9 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.02.1978 року по 19.09.1978 року (наказ про переведення на іншу роботу № 49к від 28.02.1978 року ).

Факт трудових відносин заявника ОСОБА_1 з вагонним депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2, який працював на цьому ж підприємстві з 17.11.1982 року.

Трудові відносини ОСОБА_1 з підприємством кооперативу «Будівельник» («Строитель» російською мовою) на посаді маляра-штукатура в період з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3, яка працювала на цьому ж підприємстві з 03.04.1990 року по 05.08.1996 року

Таким чином, судом встановлено факти перебування заявника ОСОБА_1 в трудових відносинах з ОРС заводу ім.. Ілліча в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1977 року по 19.09.1978 року, у вагонному депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року, на підприємстві кооперативу «Будівельник» на посаді маляра-штукатура за період з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року.

Посилання представника заінтересованої особи відносно розгляду вказаних вимог в порядку адміністративного судочинства суд вважає неспроможними з наступних підстав.

Так, у відповідності до вимог ст.. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 4 КАС України визначає справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.. 19 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відтак, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з’ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

У цій справі спірні правовідносини пов’язані з відмовою відповідача призначити пенсію через некоректність записів у трудовій книжці, таких як відсутність дати в наказі про призначення, виправлення в записі про прийом на роботу та в наказі про звільнення та бажанням заявника встановити факт перебування у трудових відносинах з підприємствами у спірні періоди.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У своїй заяві ОСОБА_1 просила встановити факт перебування у трудових відносинах, а не оскаржувала відмову пенсійного органу в призначенні пенсії.

У справах про оскарження відмови в призначенні пенсії суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття пенсійним органом відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення.

Тому в даному випадку об’єктом перевірки є не дотримання пенсійним органом процедури звернення заявника щодо призначення пенсії й оцінка правомірності відмови, яка носить характер проекту рішення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт перебування в трудових відносинах заявника з підприємствами.

Тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту її перебування в трудових відносинах з ОРС заводу ім.. Ілліча в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1977 року по 19.09.1978 року, у вагонному депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року по 11.10.1984 року, на підприємстві кооперативу «Будівельник» на посаді маляра-штукатура за період з 09.04.1985 року по 30.12.1999 року, оскільки це має для заявниці юридичне значення і надасть їй можливість оформити належним чином пенсію, при цьому права інших осіб не порушуються.

Керуючись статтями 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Маріупольське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, - задовольнити.

Встановити факт трудових відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОРС заводу ім.. Ілліча в їдальні № 1 на посаді кухаря 4 розряду в період з 28.07.1977 року (наказ про прийняття № 154 від 28.07.1977 року ) по 19.09.1978 року (ув. зап. 279 від 26.09.1978 року ).

Встановити факт трудових відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вагонним депо м. Жданова Донецької залізниці на посаді мийника вагонів в період з 25.09.1984 року (наказ № 144/л від 24.09.1984 року ) по 11.10.1984 року (наказ № 1595/л від 26.10.1984).

Встановити факт трудових відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та підприємством кооперативу «Будівельник» («Строитель» російською мовою) на посаді маляра-штукатура за період з 09.04.1985 року (наказ № 86-ок від 09.04.1985 року ) по 30.12.1999 року (наказ № 231-ок від 30.12.1999 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю. О. Матвєєва