Рішення № 80535647, 18.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2019 року № 640/21917/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Маркон" (02068, м.Київ, вулиця Урлівська, 21, кв.86) до третя особаКиївської міської ради (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36) Київської міської державної адміністрації (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м.Київ, вулиця Дегтярівська, 31, корп.2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркон-Строй»про визнання протиправними дії , О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Маркон» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач-2), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач-3), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркон-Строй», в якому просить:

- визнати протиправними дії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із демонтажу та вивезення тимчасової огорожі (металевого паркану), встановленого Приватним підприємством «Маркон» на період будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва;

- визнати протиправними дії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із демонтажу та вивезення будівельного обладнання об'єкта будівництва - готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва, а саме - баштового крану Liebherr 91 EC та дизель-генератора AKSA AD630 s/n DV18-OGG11811200.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в судовому порядку встановлено, що зупинення виконання робіт на об'єкті будівництва призведе до значних витрат та негативних наслідків щодо робіт, які вже виконані, в т.ч. через вплив погодних умов, зупинення будівельних робіт призведе до руйнування недобудованих елементів об'єкту і, як наслідок, неможливості реалізації наступних етапів будівництва.

На думку позивача, 09 листопада 2018 року відповідачами без правових підстав здійснено демонтаж та вивезення металевого паркану.

24 листопада 2018 року відповідачами без будь-яких правових підстав та за наявності прямої заборони, встановленої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/17303/18, здійснено демонтаж та вивезення будівельного обладнання без надання або пред'явлення будь-яких документів дозвільного характеру щодо здійснення зазначених дій. Крім того, на переконання позивача, демонтаж крану Liebherr 91 EC здійснено відповідачами з порушенням Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 19 січня 2018 року №62.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

У відзиві на адміністративний позов представник Київської міської ради зазначив, що позивачем не надано доказів дійсного (фактичного) порушення або реальної можливості порушення таких прав з боку Київської міської ради. Крім того, представник відповідача-1 повідомив, що на підставі рішення Київської міської ради від 29 листопада 2018 року №209/6260 розірвано договір оренди земельної ділянки від 13 квітня 2006 року №85-6-00272 площею 0,1985 га (кадастровий номер 8000000000:85:425:0050), укладений між Київською міською радою та Приватним підприємством «Маркон» на підставі рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2005 року №151/3615 «Про передачу приватному підприємству «Маркон» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва».

Відповідно до відзиву Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачем не надано доказів фактичного порушення його прав та не вказано які саме наявні в нього права порушено. Крім того, представник відповідача-3 стверджував, що позивач не є законним орендарем земельної ділянки та анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. Крім того, представник відповідача-3 повідомив, що жоден з відповідачів не наділений функціями по здійсненню контролю, забезпеченню техногенної безпеки суб'єкта господарювання та не здійснює відомчого нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2005 року №151/3615 «Про передачу приватному підприємству «Маркон» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва» земельна ділянка відведена в довгострокову оренду на 15 років (договір оренди земельної ділянки від 13 квітня 2006 року №85-6-00272).

На підставі даного рішення Київської міської ради між Київською міською радою та Приватним підприємством «Маркон» укладено договір оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований за №268 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13 квітня 2006 року за №85-6-00272.

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що об'єктом оренди є земельна ділянка, розташована на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва, розміром 1985 кв.м. з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування готельного комплексу з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту.

Приватному підприємству «Маркон» Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало архітектурно-планувальне завдання від 26 січня 2007 року №06-2092 на проектування об'єкта будівництва «Готельний комплекс з закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі міста Києва».

Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у місті Києві надано Приватному підприємству «Маркон» (замовник) дозвіл на виконання будівельних робіт №2230-Пд/К від 14 жовтня 2010 року із будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 10 листопада 2011 року №706/6942 внесено зміни до вищевказаного договору оренди в частині приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог законодавства, а саме: встановивши річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку, встановленого Податковим кодексом України (договір про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 26 грудня 2015 року).

Також, відповідно до договору генерального підряду на капітальне будівництво №1/16 від 11 липня 2016 року підрядні роботи на об'єкті будівництва виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадорр-Україна».

На підставі заяви від 12 липня 2016 року №40-13983 Приватним підприємством «Маркон» внесено зміни до дозволу від 14 жовтня 2010 року №2230-Пд/К, вид будівництва - нове будівництво, категорія складності СС2 (IV).

Як повідомив позивач, під час виконання будівельних робіт позивачем використовувався баштовий кран Liebherr 91 та встановлено дизель-генератор AKSA AD630 s/n DV18-OGG11811200, який включає в себе щит-генератора, кабель АВВГ 5*70, щит ЯРП 250А та наконечник мідно-алюмінієвий.

Також, на будівельному майданчику був влаштований металевий паркан (тимчасову огорожу) відповідно до контрольної картки №17070067-Пд на тимчасове порушення благоустрою у зв'язку із встановленням тимчасової огорожі на період будівництва об'єкта будівництва.

Як стверджує позивач, 09 листопада 2018 року відповідачами безпідставно здійснено демонтаж та вивезення металевого паркану, а 24 листопада 2018 року - будівельного обладнання.

Незгода позивача із вказаними діями відповідачів щодо демонтажу, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Статтею 21 Закону №2807-IV визначено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, малі архітектурні форми.

При цьому, мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначають Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі - Правила №1051/1051, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до розділу І Правил №1051/1051 тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Порядок розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності врегульовано пунктом 13.2 Правил №1051/1051.

Так, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких, у разі необхідності, передбачаються заходи щодо запобігання пошкодженню об'єктів благоустрою, укладання угод на вивезення відходів, забезпечення контролю за організацією постійного прибирання закріплених і прилеглих територій, своєчасного вивезення вмісту контейнерів та урн для сміття, встановлення та (або) належного утримання туалетів і біотуалетів. Розміщення об'єктів сезонної торгівлі здійснюється відповідно до схеми розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до вимог пункту 13.2.3 Правил №1051/1051 самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Судом встановлено, що листом від 12 січня 2018 року №064-213 Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Приватне підприємство «Маркон» про те, що на виконання пункту 4 Протоколу доручень №2 від 09 січня 2018 року, напрацьованих під час зустрічі Київського міського голови групою громадян, що виступають проти будівництва по вул. Мічуріна, 44 у Печерському районі, А. Малишка, 9 у Дарницькому районі та Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі, призупиняє дію Контрольної картки №17070067-Пд на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення по вул. Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі до прийняття рішення на архітектурно-містобудівній раді.

В подальшому, листом від 11 квітня 2018 року Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №064-2619 повідомив позивача, що відповідно до листа та акту обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів від 26 січня 2018 року №057027-1809 щодо невиконання умов договору оренди відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва та пункту 15.5.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, анулює дію контрольної картки №17070067-Пд на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16.

Відтак, у зв'язку із анулюванням дії контрольної картки №17070067-Пд на тимчасове порушення благоустрою розміщення тимчасової огорожі (металевого паркану), встановленої Приватним підприємством «Маркон» на період будівництва готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва, законні підстави для її розміщення були відсутні.

Вимогами пункту 15.5.3 Правил №1051/1051 передбачено, що відповідальність за відновлення порушеного благоустрою та за утримання будівельного майданчика після зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою покладається на замовника (забудовника), який зобов'язаний вжити заходів для усунення причин, на підставі яких зупинено дію ордера. Для відновлення робіт необхідно оформити в установленому порядку новий ордер.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем відновлення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою або отримання нового ордеру.

Вимогами 13.3.3 Правил №1051/1051 визначено, що рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках, які містять такі дані: дата, час, адреса (місцезнаходження), підстави проведення демонтажу (переміщення); прізвище, ім'я, по батькові та посади членів комісії, представника підприємства, яке проводить демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання, представника міліції та власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності); опис малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання тощо), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов'язковою фотофіксацією.

Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об'єкта (засобу).

Суд звертає увагу, що відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 січня 2018 року №057027-1809, надісланого до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), обстеженням встановлено, що зазначена земельна ділянка та прилегла до ділянки територія огороджена єдиним парканом та охороняється (влаштовано контроль-пропускний пункт та встановлені ворота для в'їзду спецтехніки, доступ на ділянку обмежений). Площа огородженої земельної ділянки становить орієнтовно 0,3 га, в чому вбачається самовільне зайняття прилеглої земельної ділянки орієнтовною площею 0,1015 га.

На час проведення обстеження на огородженій території розміщено об'єкт незавершеного будівництва, влаштовано будівельний майданчик (складовано будівельні матеріали, працює будівельна техніка та встановлено баштовий кран).

Відповідно до інформаційного щита (паспорт об'єкта) на ділянці проводиться будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту (дозвіл на виконання будівельних робіт від 14 жовтня 2010 року №2230-Пд/К), замовник - Приватне підприємство «Маркон», генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадорр-Україна».

Земельна ділянка орієнтовною площею 0,1015 га, на якій влаштовано будівельний майданчик (складовано будівельні матеріали, працює будівельна техніка та встановлено баштовий кран), відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки у власність (користування), Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала.

Крім того, в діях Приватного підприємства «Маркон» вбачаються ознаки невиконання умов договору оренди земельної ділянки, а саме: пункту 8.4 Завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Також, рішенням Київської міської ради від 21 червня 2018 року №969/5033 «Про врегулювання питань використання земельної ділянки на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва та розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1985 га на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та приватним підприємством «Маркон», від 13 квітня 2006 року №85-6-00272 (зі змінами, внесеними договором від 26 грудня 2015 року)» рекомендовано Приватному підприємству «Маркон» у місячний термін привести об'єкт будівництва «Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14 - 16 у Подільському районі м. Києва» у відповідність до вимог режимів використання територій та охоронних зон пам'яток, обмеживши висотні параметри об'єкта будівництва в межах висоти прилеглої традиційної забудови.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що прийняття відповідачем-3 доручення 09 листопада 2018 року №064-8367 щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою (тимчасової огорожі) за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва.

Вказане доручення відповідача-3 позивачем не оскаржувалось та матеріали справи не містять доказів його скасування в судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що демонтаж на виконання вказаного доручення від 09 листопада 2018 року №064-8367 здійснено комунальним підприємством «Київблагоустрій» як те передбачено вимогами пункту 13.3.3 Правил №1051/1051.

Відтак, в межах спірних вимог відповідачами не вчинялись оскаржувані дії та, як наслідок, відсутнє порушене право позивача оскаржуваними діями відповідачів.

Також, як стверджує відповідач-3, доручення на демонтаж будівельного обладнання об'єкта будівництва - готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі міста Києва, а саме - баштового крану Liebherr 91 EC та дизель-генератора AKSA AD630 s/n DV18-OGG11811200 ним не приймалось; матеріали справи доказів прийняття такого доручення відповідачами також не містять.

Крім того, нормами чинного законодавства відповідачам не надано повноважень щодо здійснення контролю, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання та здійснення відомчого нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Додатково суд зазначає, що пунктами 4.30, 6.2.2., 4.16, 4.17 4.19 ДБН А.3.2-2-2009. «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» передбачено наступне: усі особи, що перебувають на будівельному майданчику, зобов'язані носити захисні каски, сигнальні жилети.

Керівники робіт, інженерно-технічні робітники, стропальники та особи, що відвідують будівельний об'єкт (представники інспектуючих організацій, інвестори тощо) повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети. Працівники та інженерно-технічні робітники без захисних касок та інших необхідних засобів індивідуального захисту до виконання робіт не допускаються.

Робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж і на відстані менше ніж від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об'єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів. Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР. Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник). Генпідрядник разом із субпідрядником (підрядником) несуть відповідальність за наявність огорож на дільниці субпідрядника (підрядника), якщо інше не визначено договором між ними. Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать: місця поблизу неізольованих струмопровідних частин електроустановок; місця поблизу неогороджених перепадів по висоті і більше; місця, де можливе перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

До зон потенційно небезпечних факторів належать: ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться; поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж (демонтаж) конструкцій, устаткування; зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів; зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними). Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е.

Небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначати в процесі розроблення будгенплану об'єкта та у подальшому позначати на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

Зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. За необхідності виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у ПВР повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці.

З аналізу наведеного суд зазначає, що розміщення на будівельному майданчику за відсутності на ньому металевого паркану (тимчасової огорожі) суперечить правилам охорони праці і промислової безпеки в будівництві.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування виконав повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат - відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Маркон» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук