Рішення № 80535441, 25.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 червня 2018 року № 826/16306/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

за участю представників:

позивача - Пивовар В.П., Комашня Т.В.;

відповідача - Береза Я.О.

10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 01.03.2018) про:

- визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Київській області від 17.11.2017 №26-611/823 щодо дотримання частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;

- визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 28.11.2017 №697 про накладання штрафу;

- зобов'язання відповідача відшкодувати 10 Хіммотологічному центру Міністерства оборони України всі витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 14.12.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті. Судовий розгляд справи відкладався в зв'язку з відсутність доказів у представників позивача на підтвердження права представництва, поданням заяви про зміну позовних вимог. Судом також оголошувалась перерва для дослідження письмових доказів та надання пояснень. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов мотивовано тим, що на момент прийняття працівника 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України ОСОБА_4 в добровільному порядку на військову службу за контрактом осіб рядового складу (18.11.2016) в державі не було оголошено рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, тому не було правових підстав для поширення на працівника ОСОБА_4 гарантій передбачених статтею 119 Кодексу законів про працю України. Крім того, зазначається про порушення відповідачем пункту 6 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", оскільки повідомлення про здійснення розгляду справи про порушення законодавства про працю направлено за три дні до розгляду справи, та отримано позивачем після її розгляду.

Під час судового розгляду справи представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві. Представник пояснила, що Указом Президента України від 17.03.2017 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" оголошено мобілізацію, відповідно ОСОБА_4 вступив на військову службу до Збройних Сил України за контрактом під час особливого періоду і за ним повинні зберігатися місце роботи, посада, виплачуватися середній заробіток на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, наказом начальника 10 Хіммотологічного центру від 03.06.2016 №33 ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду водія.

Відповідно до копії витягу з наказу командира 101 окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.11.2016 №169-РС укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України з ОСОБА_4 строком до закінчення особливого періоду або оголошення про демобілізацію, про що листом від 18.11.2016 №3522 повідомлено начальника 10-го Хіммотологічного центру Міністерства оборони України.

Наказами начальника 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України:

від 17.11.2016 №78 "Про увільнення військовослужбовця на час проходження військової служби за контрактом" увільнено ОСОБА_4 з 18.11.2016 до дати фактичного закінчення контракту на час проходження військової служби зі збереженням займаної посади і середньої заробітної плати;

від 13.04.2017 №19 "Щодо призову на військову службу за контрактом ОСОБА_4" у зв'язку з суперечністю документів наданих ОСОБА_4 щодо призову на військову службу і повідомленням військового комісара Печерського РВК м. Києва від 18.11.2016 №3522 щодо підстав призову на військову службу за контрактом призупинено виплату заробітної плати.

У зв'язку з надходженням депутатського звернення депутата Київської міської ради Пилипенка С.О. щодо розгляду звернення ОСОБА_4 Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято наказ "Про проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування)" від 10.11.2017 №2695 та направлення про проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 10.11.2017 №2296.

На підставі наказу від 10.11.2017 №2695 та направлення на перевірку від 10.11.2017 №2296 проведено перевірку з 14.11.2017 по 17.11.2017, за результатами якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №26-611/1187 яким встановлено порушення частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу та частини третьої статті 119 КЗпП України. Також винесено припис від 17.11.2017 №26-611/823, яким зобов'язано забезпечити дотримання вимог частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу та частини третьої статті 119 КЗпП України в строк до 18.12.2017.

Листом від 23.11.2017 №43/4/12242 Головне управління Держпраці у Київській області повідомило позивача про розгляд справи про накладення штрафу.

Постановою Головного управління Держпраці у Київській області від 28.11.2017 №697 на 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України накладено штраф у розмірі 32.000,00 грн.

Вважаючи протиправними припис від 17.11.2017 №26-611/823 та постанову від 28.11.2017 №697, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (у редакції Закону України від 04.04.2006 №3597-IV, з наступними змінами та доповненнями чинними на час укладення особою контракту) громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Частиною третьою статті 119 КЗпП України встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області проведено перевірку 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України з питань додержання законодавства про працю в частині збереження займаної посади та середнього заробітку працівника 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України ОСОБА_4, який добровільно вступив на військову службу за контрактом 18.11.2016, за результатами якої виявлено порушення частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу та частини третьої статті 119 КЗпП України та складено акт перевірки від 17.11.2017№26-611/1187 та припис від 17.11.2017 №26-611/823 про усунення відповідних порушень.

Законом України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-ХІІ визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2017 №303/2014, оголошено та проведено часткову мобілізацію.

Отже, слід визнати обґрунтованими висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та статті 119 КЗпП України, оскільки наказом від 13.04.2017 №19 "Щодо призову на військову службу за контрактом ОСОБА_4" призупинено виплату заробітної плати ОСОБА_4, який уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком до закінчення особливого періоду або оголошення про демобілізацію. Відтак, не підлягає задоволенню позовна вимогам визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Київській області від 17.11.2017 №26-611/823

Підставами визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 28.11.2017 №697 зазначено, що позивач не мав можливості взяти участь у розгляді питання про накладення штрафу, оскільки повідомлення про розгляд справи щодо накладення штрафу отримано після розгляду справи.

Відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509: про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6); справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7).

Листом від 23.11.2017 Головне управління Держпраці у Київській області повідомило позивача, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відбудеться 28.11.2017.

Судом встановлено, що лист Головного управління Держпраці у Київській області від 23.11.2017 направлений 25.11.2017 та відповідно до відмітки отриманий 10 Хіммотологічним центром Міністерства оборони України 01.12.2017, інших доказів на підтвердження належного повідомлення позивача до суду не надано.

Представник відповідача пояснила, що лист направлявся не рекомендованим відправленням, оскільки відсутнє відповідне бюджетне фінансування. Щодо неповідомлення позивача іншими засобами, визначеними пунктом 7 "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", представник пояснень не надала.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Аналогічні положення встановлені частиною другою статті 2 КАС України (чинної на час судового розгляду справи).

Отже, неналежне повідомлення позивача про розгляд відповідачем справи про накладення штрафу є порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення. В такий спосіб відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, що свідчить про недотримання принципу "належного урядування" щодо забезпечення реальної можливості особі взяти участь у прийнятті рішення, яке її стосується. На думку суду, наведена обставина є достатньою для скасування оскаржуваної постанови. При цьому слід взяти взято до уваги, що позивач зазначив це як підставу позову та пояснив, що мав намір скористатись своїм правом щодо участі під час вирішення питання про накладення штрафу.

З огляду на такий висновок, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 28.11.2017 №697 про накладання штрафу, відповідно ця вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3362,00 грн. (платіжні доручення від 11.12.2017 №295 та від 28.02.2018 №38). Оскільки, позов задоволено частково, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління Держпраці у Київській області.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 28 листопада 2017 року №697 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь 10 Хіммотологічного центру Міністерства оборони України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп) за рахунок бюджетних Головного управління Держпраці у Київській області.

Позивач - 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 08108487, місцезнаходження: 03115, місто Київ, вул. Відпочинку, 9А).

Відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214, місцезнаходження: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 18 березня 2019 року.

Суддя В.А. Донець