Рішення № 80534983, 19.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року м. Київ справа № 320/5371/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства до Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - позивач) з позовом до Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 2 травня 2018 р. № 0011635501.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено протиправно, оскільки позивачем не було допущено порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Стверджував, що під час перевірки відповідачем не було враховано усіх розрахунків коригування кількісних і вартісних показників за серпень, вересень, жовтень 2017 р., суми податкових зобов'язань в акті перевірки не відповідають поданим уточнюючим розрахункам, а зазначені в акті перевірки відомості є необґрунтованими. Зазначив, що при проведенні перевірки не проводилось всебічне вивчення та дослідження наявних у відповідача документів позивача, оскільки подано 11 уточнюючих розрахунків коригування, а враховано відповідачем лише три із них, унаслідок чого зроблено помилкові висновки та прийнято протиправне спірне рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань позивача. Під час перевірки було встановлено порушення строку сплати самостійно визначеної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до звітної податкової декларації за грудень 2017 р. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено правомірно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

25 січня 2019 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У цей же день надійшло клопотання від представника відповідача, в якому вирішення питання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження він залишає на розсуд суду.

У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 3 жовтня 2018 р. на підставі ч.3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

5 серпня 1999 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Із 1 жовтня 1999 р. позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 2001442734 серія НБ № 534511.

30 березня 2018 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача, за результатами якої складено акт № 156/10-36-55-01/25690247.

При перевірці відповідачем було використано уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість № 9271529543 від 19 грудня 2017 р., № 9271529553 від 19 грудня 2017 р., № 9271467021 від 19 грудня 2017 р., а також бази даних ДФС України.

В акті перевірки зазначено, що позивач порушує терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Зокрема, позивачем сплачено із затримкою у 3 дні такі суми узгодженого податкового зобов'язання: 58878 грн., 91938 грн. 50 коп., 51 грн. 60 коп., 209858 грн. 50 коп., 58929 грн. 60 коп., 208952 грн. 50 коп. та з затримкою в 1 календарний день - 51,00 грн. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2017 р.

В акті перевірки не вказано про дослідження податковим органом інших уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за 20-22 грудня 2017 р., які наявні у справі і були подані позивачем до відповідача та прийняті податковим органом, а також не вказано про причину неврахування цих уточнюючих розрахунків.

2 травня 2018 р. відповідачем на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0011635501, яким до позивача за затримку сплати грошового зобов'язання на загальну суму 628659 грн. 70 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 62865 грн. 97 коп.

Позивач зазначив, що з метою попередити нарахування пені на суму, визначену цим податковим повідомленням-рішенням, ним було сплачено 51000 грн., а 11865 грн. 97 коп. було стягнуто відповідачем з рахунку позивача.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Як убачається з абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абз. 2 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами абз. 1 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При вирішенні правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом враховано таке.

Позивачем до відповідача подано 3 податкові декларації з податку на додану вартість:

- за серпень 2017 р., у якій було самостійно визначено суму податку на додану вартість в розмірі 354828 грн. 00 коп.;

- за вересень 2017 р., у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість в розмірі 539186 грн. 00 коп.;

- за жовтень 2017 р., у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість в розмірі 450596 грн. 00 коп.

До цих декларацій також було включено суму податку на додану вартість за податковими накладними від 28 серпня 2017 р. № 264 на загальну суму 307 грн. 77 коп., у тому числі ПДВ - 51 грн. 30 коп.; від 21 вересня 2017 р. № 197 на загальну суму 346 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 57 грн. 67 коп.; від 19 жовтня 2017 р. № 210 на загальну суму 219 грн. 39 коп., у тому числі ПДВ - 36 грн. 57 коп.

Ці податкові накладні було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.

22 листопада 2017 р. до позивача надійшла заява ОСОБА_1, у якій містилося прохання перерахувати кошти у розмірі 872 грн. 86 коп., сплачені за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з одного особового рахунку на інший з наступним розшифруванням суми:

- відповідно до квитанції № 0967-4308-6800-0986 від 25 серпня 2017 р. перерахувати 307 грн. 77 коп.;

- відповідно до квитанції № 0998-4338-9336-8890 від 20 вересня 2017 р. перерахувати 346 грн. 00 коп.;

- відповідно до квитанції № 1023-4295-9229-7895 від 18 жовтня 2017 р. перерахувати 219 грн. 39 коп.

У зв'язку з надходження цієї заяви у позивача виникла необхідність у коригуванні суми податкового зобов'язання за серпень-жовтень 2017 р.

За таких обставин позивачем до відповідача було подано:

- 7 грудня 2017 р. розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №344 до податкової накладної № 264 за серпень 2017 р., реєстраційний номер в ЄРПН № 9258816428;

- 7 грудня 2017 р. розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №342 до податкової накладної № 197 за вересень 2017 р., реєстраційний номер в ЄРПН № 9271529553;

- 6 грудня 2017 р. розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №340 до податкової накладної № 210 за жовтень 2017 р., реєстраційний номер в ЄРПН № 9258366656.

Крім того, відповідно до поданої заяви вх. № 125-3 від 22 листопада 2017 р. позивачем проведено коригування сум податкового зобов'язання з ПДВ та подано відповідачу наступні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість:

1. до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №344 до податкової накладної № 264 за серпень 2017 p.:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН №9271467021 від 19 грудня 2017 р;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9272202766 від 20 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9272281551 від 20 грудня 2017 р. ;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРГІН № 9272585751 від 20 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень місяць 2017 р. реєстраційний номер в ЄРПН № 9274714571 від 22 грудня 2017 р.;

2. до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 342 до податкової накладної № 197 за вересень 2017 p.:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9271529553 від 19 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9272985850 від 20 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9274714314 від 22 грудня 2017 р.;

3. до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 340 до податкової накладної № 210 за жовтень 2017 р.:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9271529543 від 19 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9273389334 від 21 грудня 2017 р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень місяць 2017 p., реєстраційний номер в ЄРПН № 9274712948 від 22 грудня 2017 р.

Як вже зазначалося, під час камеральної перевірки відповідачем було використано уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість № 9271529543 від 19 грудня 2017 р., № 9271529553 від 19 грудня 2017 р., № 9271467021 від 19 грудня 2017 р., а також бази даних ДФС України.

В акті перевірки відповідач зазначає, що позивач порушує терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема, позивачем сплачено з затримкою у 3 дні такі суми узгодженого податкового зобов'язання: 58878 грн. 00 коп., 91938 грн. 50 коп., 51 грн. 60 коп., 209858 грн. 50 коп., 58929 грн. 60 коп., 208952 грн. 50 коп. та з затримкою в 1 календарний день - 51 грн. 00 коп.

Тому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2017 р.

При вирішенні справи судом враховано, що позивачем до відповідача уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість подавалися не тільки 19 грудня 2017 р., але ще й 20-22 грудня 2017 р. При цьому, перевірка відповідачем здійснювалася 30 березня 2018 р.

Наведене свідчить, що під час перевірки відповідачем не було досліджено уточнюючі розрахунку, які позивачем було подано після 19 грудня 2017 р., а взято до уваги лише три перших уточнюючих розрахунки.

Суд враховує, що ці уточнюючі розрахунки було подано позивачем до відповідача і прийнято податковим органом у строк 20-22 грудня 2017 р., тобто через 1-3 дні після подання уточнюючого розрахунку від 19 грудня 2017 р., який опрацьовувався податковим органом під час перевірки. Відповідач зазначив в акті перевірки про пропуск строку сплати узгоджених податкових зобов'язань на строк від 1 до 3 днів, проте при цьому не врахував подані позивачем через 1-3 дні вказані уточнюючі розрахунки. Це означає, що у разі врахування зазначених уточнюючих розрахунків висновок податкового органу щодо дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов'язання міг бути іншим.

Оскільки ці розрахунки без будь-якого обґрунтування взагалі не було взято до уваги податковим органом при проведенні вказаної перевірки, то її висновки не можуть бути визнані об'єктивними і повними. Це означає, що прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення ґрунтується на даних, які є помилковими і неповними, отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Підставою застосування до позивача штрафу податковим органом визначено ст.126 Податкового кодексу України, пунктом 126.1 якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз зазначеної норми дозволяє здійснити висновок про те, що об'єктом застосування штрафу є несвоєчасно сплачена сума узгодженого грошового зобов'язання.

Проте, з акта перевірки не вбачається за можливе встановити походження сум, стосовно яких відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату з затримкою на 1 та 3 дні, оскільки суми, які зазначені в акті перевірки, в уточнюючих розрахунках позивача відсутні.

Крім того, ніяких розрахунків, які б підтверджували порядок формування вказаних сум, в акті перевірки не зазначено.

Представник відповідача також не надав суду пояснень з приводу зазначених в акті перевірки сум податкового зобов'язання.

Це означає, що висновок відповідача про сплату позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання із затримкою у 1 та 3 календарних дні є передчасним.

При вирішенні справи судом також враховано, що уточнюючі розрахунки позивачем було подано на виконання вимог ст. 50 Податкового кодексу України, якими було виключено помилково відображені показники, які на думку податкового органу несвоєчасно сплачені позивачем до бюджету. Отже, податковим органом застосовано штраф за несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання на суму, яка зменшена Товариством шляхом подання уточнюючої декларації. Відтак, об'єкт застосування штрафу в межах спірних правовідносин відсутній.

Крім того, зменшення абсолютного значення суми самостійно визначеного податкового зобов'язання шляхом подачі уточнюючих розрахунків не свідчить про погашення податкового боргу для цілей нарахування штрафних санкцій відповідно до ст.126 Податкового кодексу України.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 р. у справі № 820/4177/17, 14 серпня 2018 р. у справі № 818/1507/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає також, що добровільна сплата позивачем частини податкового зобов'язання, визначеного цим спірним рішенням, не може бути розцінено як визнання позивачем обґрунтованості спірного рішення. Факт звернення позивача до суду з цим позовом свідчить про незгоду позивача з винесеним податковим повідомленням-рішенням. Суд погоджується із твердженнями позивача про те, що ці дії вчинено ним вимушено з метою попередження нарахування пені, тому вони не є підставою для визнання вказаного рішення правомірним (повністю чи в частині).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено податкове повідомлення-рішення від 2 травня 2018 р. № 0011635501, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Відповідачем в обґрунтування правомірності своїх дій жодних доказів не надано.

Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача щодо винесення податкового-повідомлення рішення були протиправними. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 10 серпня 2018 р. № 3204 позивачем сплачено судовий збір на суму 1762 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1762 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 2 травня 2018 р. № 0011635501.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Обухівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260) на користь Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства (код ЄДРПОУ - 25690247) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Обухівське водопровідно-каналізаційне підприємство, адреса: вул. Каштанова, буд. 23, м. Обухів, Київська область, 08703 , код ЄДРПОУ - 25690247.

Відповідач - Обухівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ - 39393260.

Суддя Журавель В.О.

Дата складання тесту рішення суду 19 березня 2019 р.