Рішення № 80534930, 19.03.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/492/19

19 березня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Бонзер" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер» про стягнення податкового боргу в сумі 212924,33 грн.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бонзер» як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов’язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 05.02.2019 року рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 212924,33 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: основний платіж – 211881,00 грн., штрафні санкції 1043,33 грн., пеня – 0,00 грн.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 березня 2019 року.

У строк встановлений судом відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідні заяви учасників процесу про розгляд справи без їх участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бонзер» (код ЄДРПОУ 38838245) 22.07.2013 року зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управління ДФС у Тернопільській області (а.с.9-10).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов’язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на 05.02.2019 року рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 212924,33 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: основний платіж – 211881,00 грн., штрафні санкції 1043,33 грн., пеня – 0,00 грн. (а.с.11).

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначеного платником узгодженого податкового зобов’язання нарахованого згідно податкових декларацій (а.с.16-20) від 15.12.2018 року на суму – 3683 грн. (за листопад 2018 року), від 18.11.2018 року на суму – 13433 грн. (за жовтень 2018 року), від 19.10.2018 року на суму – 21633 грн. (за вересень 2018 року), від 16.09.2018 року на суму – 17089 грн. (за серпень 2018 року), від 19.08.2018 року на суму – 156353 грн. (за липень 2018 року).

Також заборгованість виникла у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов’язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0008005405 від 19.11.2018 року на суму – 1043,33 грн. (а.с.21) винесеного на підставі Акта перевірки №5146/19-00-12-07/38838245 від 14.09.2018 року.

Так, контролюючим органом 14.09.2018 року, проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер» з питань порушення терміну реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість за період з 15.06.2018 року по 13.07.2018 року, якою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН (а.с.24).

Зазначене податкове повідомлення – рішення не було оскаржено відповідачем ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу форми «Ю» №14373-17 від 17.04.2018 року з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався (а.с.15).

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 212924,33 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ЄДРПОУ / ІПН: 39403535) до товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер» (місцезнаходження: вул. Текстильна, 36, м. Тернопіль, 46010, ЄДРПОУ: 38838245) задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер» (місцезнаходження: вул. Текстильна, 36, м. Тернопіль, 46010, ЄДРПОУ: 38838245) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Бонзер» кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 212924 (двісті дванадцять тисяч дев’ятсот двадцять чотири) гривні 33 (тридцять три) копійки на р/р 31119029019002, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 14010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 березня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.