Ухвала суду № 80534902, 18.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/103

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

18 березня 2019 року м. Київ № 640/21247/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (надалі – позивач, ДСНС, адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13, код ЄДРПОУ 38620155) до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» (надалі – відповідач, ТОВ «ІТАК», адреса: 02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 44, код ЄДРПОУ 16476839), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК», розташованого за адресою: вулиця Червоноткацька, 44 у Деснянському районі міста Києва – до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву разом з заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача послався на те, що вказана справа має велике значення для сторін спору, стосується можливості його подальшої діяльності та забезпечення роботою більше 300 працівників, в період розгляду справи відповідачем можуть бути подані додаткові докази, що вплинуть на рішення суду, справа складна, а тому, за доводами представника відповідача, її недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб.

Розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позовну заяву (в матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву), не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За таких підстав, враховуючи, що будь – яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Керуючись частиною 4 статті 260, статтями 257, 258, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова