Рішення № 80534625, 14.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2019 року № 826/4659/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача, починаючи з 30 червня 2017 року, провести перерахунок та виплату пенсії, із зарахуванням періоду роботи в Дитячому спеціалізованому санаторії «Ялинка» ТМО «Санаторного лікування» у міста Києві, як інфекційному закладі сфери охорони здоров'я, з 01 січня 2004 року до 19 серпня 2017 року включно до стажу роботи для обчислення пенсії у подвійному розмірі, з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив їй у перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в дитячому спеціалізованому санаторії з 01 січня 2004 року по 19 серпня 2017 року в подвійному розмірі, у відповідності до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 17 квітня 2018 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач працює з 01 лютого 2001 року по теперішній час на посаді завідувача 3 відділення дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» та оскільки, відповідно до індивідуальних відомостей, страхові внески сплачено по 31 липня 2017 року, Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу зараховано період роботи у подвійному розмірі з 01 лютого 2001 року по 31 липня 2017 року, як того вимагає пункт 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

19 січня 2018 року позивач звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок її пенсії, шляхом зарахування до її страхового стажу період роботи в дитячому спеціалізованому санаторію «Ялинка» з 01 січня 2004 року по 19 серпня 2017 року в подвійному розмірі, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 30 червня 2017 року.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 30 січня 2018 року №312/8-176 повідомило позивача про те, що відповідно до заяви від 11 жовтня 2017 року №45301/04 та наданих документів позивачу проведено перерахунок пенсії з 30 червня 2017 року та за матеріалами справи загальний страховий стаж складає 42 роки 3 місяці 24 дні (по 31 липня 2017 року), період з 01 лютого 2001 року по 31 липня 2017 року зараховано в подвійному розмірі, відповідно до довідки від 19 серпня 2017 року №16, що відповідає коефіцієнту страхового стажу - 0,42250.

Також у листі зазначено, що розрахунок пенсії проведено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необхідним зазначити наступне.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частинами третьою та четвертою статті 24 Закону передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з підпунктом 24а пункту 24 розділу ХХІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 до таких осіб відносяться працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого - анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до копії трудової книжки позивача, наявної в матеріалах справи, 01 лютого 2001 року позивач була прийнята на посаду лікаря - фтизіатра 2 відділення дитячого санаторію «Ялинка».

31 травня 2010 року позивач звільнена з роботи за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та 01 червня 2010 року прийнята на посаду завідуючої 3 відділення, дитячого лікаря - фтизіатра Дитячого санаторію «Ялинка», де працює по теперішній час.

Судом встановлено, що Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка» Територіального медичного об'єднання «Санаторного лікування» у м. Києві є закладом протитуберкульозного профілю та відноситься до інфекційних закладів.

Згідно з листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві загальний страховий стаж позивача складає 42 роки 3 місяці 24 дні та у період з 01 лютого 2001 року по 31 липня 2017 року його зараховано у подвійному розмірі.

З огляду на зазначене, вимога позивача про зарахування подвійного стажу роботи у період з 01 січня 2014 року до 19 серпня 2017 року є необґрунтованою, оскільки такі дії були здійснені відповідачем при розрахунку пенсії під час її призначення з 30 червня 2017 року.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення відповідачем її прав, свобод та законних інтересів.

У свою чергу, відповідачем доведено правомірність своїх дій при здійсненні розрахунку стажу роботи позивача та розрахунку розміру її пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 77-78, 139, 143, 241-246, 255, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов