Рішення № 80534592, 19.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/652/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1М.) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якому позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 11.01.2019, щодо відмови позивача у зарахуванні частки пільгового стажу, відповідно Списку № 1 та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи:

- з 19.05.2005 по 01.11.2005 гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Антрацитівському приватному виробничому підприємстві «Шахтобудівельник»;

- з 15.11.2005 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;

- з 23.04.2010 по 07.12.2010 прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;

- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 03 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 03.01.2019 він був зайнятий на підземних гірничих роботах з видобутку вугілля з повнім робочим днем більше 25 років, тому вважав, що має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах. З цього приводу, позивач 03 січня 2019 року звернувся із заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи. Рішенням управління відповідач від 11 січня 2019 року відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Із зазначеним рішенням відповідача не погоджується, зазначає, що, на його думку, у трудовій книжці наявні всі записи щодо спірних періодів, а відомостями в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування також досить повно підтверджено, що він у спірні періоди працював повний робочий день на підземних роботах і це позивач вважає достатньою підставою, для зарахування цих спірних періодів до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою від 20.02.2019 відкрито провадження в зазначеній справі; вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 44-46).

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що згідно із записами трудової книжки БТ- II № 4750599 від 03.07.1990 позивач працював з 19.05.2005 по 01.11.2005 в АЧПП «Шахтобудівник» гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 15.11.2005 по 21.04.2010 та з 23.04.2010 по 07.12.2010 гірничим, прохідником з повним робочим днем під землею в Шахтопрохідничому управлінні № 5 та № 4 ВАТ «Трест Луганскшахтопроходка».

На думку відповідача, записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначених підприємствах. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Зазначив, що до заяви щодо призначення пенсії позивач надав довідку від 27.11.2018 № 105, видану АПВП «Шахтобудівельник», яка уточнює пільговий характер роботи за період з 19.05.2005 по 01.11.2005. Адреса підприємства, яке надало довідку : Антрацитівський район с; Красний Кут, вул. Первомайська, 15. Також , за період роботи в «Шахтопрохідничому управлінні» № 5, №4 з 15.11.2005 по 21.04.2010 та з 23.04.2010 по 07.12.2010 ОСОБА_1 надав особисту карточку № 7, копію наказу від 16.12.2005 №197-к, довідки від 20.09.2018 № 03-14/7021-7023, від 28.09.2018 № 03-14/7026-7029, довідки про заробітну плату від 20.09.2018 № 03-14/7025 за період з листопада 2005 року по квітень 2010 року, від 28.09.2018 № 03-14/7030 за період з квітня 2010 року по січень 2011 року, видані архівним управлінням адміністрації м. Луганська, копію наказу від 11.12.2006 №158, копію наказу від 06.09.2010 № 192-к, копію наказу від 04.10.2010 №212-к. Відповідач вказує, що всі ці документи видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Відповідач зазначає, що зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу згідно з уточнюючими довідками та документами, наданими підприємствами, які залишились на тимчасово окупованій території, у управління не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідач вважає, що ним прийняте цілком правомірне рішення щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, а саме 25 років.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (а.с. 14-15), карткою фізичної особи – платника податків (а.с. 16).

03.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», додавши до заяви такі документи, зазначені в розписці-повідомленні, а саме: трудову книжку від 03.07.1990 БТ-ІІ № 4750599, військовий квиток, довідку про навчання, довідки підтверджуючі пільговий стаж роботи видані ВП шахта «Гірська» від 10.12.2018 № 633-644, від 03.01.2019 № 64-71, довідку про підтвердження пільговий стаж роботи, видану ВП «Шахтобудівник» від 27.11.2018 № 105, особисту карточку № 7, копію наказу від 16.12.2005 №197-к, довідки від 20.09.2018 № 03-14/7021,7023, від 28.09.2018 № 03-14/7026-7029, довідки про заробітну плату від 20.09.2018 № 03-14/7025 за період з листопада 2005 року по квітень 2010 року, від 28.09.2018 № 03-14/7030 за період з квітня 2010 року по січень 2011 року, видані архівним управлінням адміністрації м. Луганська, копію наказу від 11.12.2006 № 158, копію наказу від 06.09.2010 № 192-к, копію наказу від 04.10.2010 № 212-к (а.с. 94 зв. - 83).

11 січня 2019 року відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно ч.3 ст.114. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 34-35).

Відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років у зв’язку з тим, що згідно із записами трудової книжки БТ- II № 4750599 від 03.07.1990 позивач працював з 19.05.2005 по 01.11.2005 в АЧПП «Шахтобудівник» гірничим майстром з повним днем під землею, з 15.11.2005 по 21.04.2010 та з 23.04.2010 по 07.12.2010 гірничим, прохідником з повним робочим днем під землею в Шахтопрохідничому управлінні № 5 та № 4 ВАТ «ТрестЛуганскшахтопроходка», однак записи трудової книжки не містять повної інформації. Зарахувати вищевказані періоди роботи згідно з пільговими довідками та наданими позивачем документами до пільгового стажу роботи не має підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Оскільки згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсними і не створює правових наслідків. Зарахувати зазначені періоди роботи до пільгового стажу згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) немає підстав, оскільки в даних по спецстажу підприємство звітувало про роботу ОСОБА_1 по ст.13А1, згідно з якої право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах за Списком №1 та за результатами атестації робочих місць згідно з ч.2 ст. 114 чоловіки після досягнення 50 років, а заявник звертається за призначенням пенсії згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Оглядом трудової книжки позивача БТ – ІІ № 4750599 від 03.07.1990 (а.с. 9-13) вбачаються, що в ній наявні такі записи про спірні періоди роботи:

АЧПП «Шахтостроітель»:

- 19.05.2005 прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею (запис № 29);

- робоче місце атестоване по умовам праці по Списку № 1 наказ від 02.07.2002 № 75 (запис № 30);

- 01.11.2005 звільнений за власним бажанням (запис № 31);

Шахтопрохідницьке управління № 5 ВАТ «ТрестЛуганскшахтопроходка»:

- 15.11.2005 прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, за результатами атестації робочих місць по умовам труда підтверджено право на пільгову пенсію за Сп. № 1 наказ від 08.10.2003 № 75 (запис № 32);

- 16.12.2005 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею, за результатами атестації робочих місць по умовам труда підтверджено право на пільгову пенсію за Сп. № 1 наказ від 30.09.2008 № 89 (запис № 33);

- 21.04.2010 звільнений за переводом в ШПУ № 4 (ЗАПИС № 34);

Шахтопрохідницьке управління № 4 ВАТ «ТрестЛуганскшахтопроходка»:

- 23.04.2010 прийнятий по переводу прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (запис № 35);

- прохідник підземний з повним робочим днем під землею наказ від 11.12.2006 № 158 по атестуванні (запис № 36);

- 07.12.2010 звільнений за переводом на шахту «Гірська» (запис № 37).

Згідно з інформацією, наявною в індивідуальних відомостях про застраховану особу Форми ОК-5 Пенсійного фонду України, в них наявні відомості про страховий стаж позивача, починаючи з 1999 року, у тому числі й за спірний період роботи (а.с. 29-32).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб’єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058-IV персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат:

код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника);

рік, за який внесено відомості;

розмір страхового внеску за відповідний місяць;

сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

страховий стаж;

кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення;

сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Частиною четвертою статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; […].

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […]

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Згідно з частиною п’ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п’ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно зі статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно в дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць умовами праці після 21 серпня 1992 року.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача із повним робочим днем під землею, а також щодо проведення атестації робочих місць.

Таким чином, стаж позивача на посаді за Списком № 1 підтверджений належним доказом - трудовою книжкою та не потребує додаткового підтвердження уточнюючими довідками та іншими первинними документами.

У зв'язку з чим суд критично ставиться до посилання відповідача як на підставу не неможливості зарахування спірних періодів до пільгового стажу, оскільки надані позивачем уточнюючи довідки та первинні документи, видані установами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, оскільки відповідач безпідставно вимагає від позивача надання таких документів.

Відповідно до частини п’ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній № 415/760/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631775), 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631557), від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631571) висловлена аналогічна правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком № 1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Також випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5, сформованої відповідачем, підтверджено, що у спірному періоді з 2005 по 2010 рік позивач має спеціальний стаж за кодом ЗПЗ013А1.

Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» (Додаток 8),

код ЗПЗ013А1 – працівники, зайняті повний |робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону ( 1058-15 ), на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Таким чином, в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України наявні відомості, що позивач у спірному періоді працював на підземних роботах з повним робочим днем, - за списками робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тобто, відповідач мав всі необхідні відомості для зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV, стаж роботи з 19.05.2005 по 01.11.2005 гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Антрацитівському приватному виробничому підприємстві «Шахтобудівельник»; з 15.11.2005 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»; з 23.04.2010 по 07.12.2010 прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка».

З викладених підстав суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача щодо неможливості зарахувати спецстаж позивача, по якому підприємства звітували про роботу позивача по ст. 13А1, до спецстажу, що дає право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.

Більш того, суд звертає увагу, що дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5, сформованої відповідачем, та оскаржуваного рішення відповідача від 11.01.2019 про відмову у призначенні пенсії встановлено, що відповідач із вище зазначених підстав відмовляє у зарахуванні тільки спірного стажу. При цьому інші періоди роботи позивача, по яких підприємства також звітували по коду ЗПЗ013А1, зараховані відповідачем до стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV.

Таким чином, судом встановлено рішення відповідача від 11 січня 2019 року без номера про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.

Відповідно, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв’язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов’язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 03 січня 2019 року суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об’єкту порушеного права, у зв’язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 11 січня 2019 року без номера про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи:

- з 19.05.2005 по 01.11.2005 гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Антрацитівському приватному виробничому підприємстві «Шахтобудівельник»;

- з 15.11.2005 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;

- з 23.04.2010 по 07.12.2010 прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2019 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 15.02.2019 № 0.0.1267835034.1 (а.с. 3).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: 93292, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місце знаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 21792608) про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 11.01.2019 без номеру про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з частиною третьою статті 114. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи:

- з 19.05.2005 по 01.11.2005 гірничим майстром з повним робочим днем під землею у Антрацитівському приватному виробничому підприємстві «Шахтобудівельник»;

- з 15.11.2005 по 21.04.2010 гірником підземним з повним робочим днем під землею та прохідником з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 5 відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»;

- з 23.04.2010 по 07.12.2010 прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні № 4 публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 січня 2019 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 03 січня 2019 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2