Рішення № 80533753, 18.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2019 року № 826/9840/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до про Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення строку надання відповіді на її інформаційний запит від 23.05.2018 № 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до відповідача, як розпорядника інформації, з відповідним запитом на отримання публічної інформації, однак останній всупереч вимог чинного законодавства надав відповідь з порушенням строку розгляду запиту на публічну інформацію. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач своєю бездіяльністю порушив право позивача на вчасне отримання публічної інформації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 826/9840/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

10.08.2018 до суду від представника відповідача Норенко Т.А. надійшли заперечення проти позову, у яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, 01.06.2018 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано відповідь гр. ОСОБА_1 щодо запитуваної нею інформації. 15.06.2018 до Директора Департаменту надійшла скарга позивача про порушення її права щодо несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит № 1 від 30.05.2018 № 055-243з. Стверджує, що 06.07.2018 позивача було запрошено на особистий прийом до директора Департаменту для розгляду скарги від 15.06.2018. Зазначила, що листом від 13.07.2018 № 055-9064 відповідач повідомив позивача про те, що відповідальний працівник, який не направив вчасно лист з відповіддю на інформаційний запит № 1 від 30.05.2018 № 055-243з, попереджений про недопущення в майбутньому повторних порушень строків відправки та відповідного настання негативних наслідків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

23.05.2018 позивач електронною поштою направила на електронну адресу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформаційний запит № 1, у якому, керуючись Законом України "Про доступ до публічної інформації" просила надати витяг з містобудівного кадастру Києва щодо земельної ділянки (кадастровий код: НОМЕР_2 відповідно до даних Публічної кадастрової карти), яка розташована у м. Києві, Голосіївському районі (а.с. 17).

Вказаний запит був зареєстрований у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.05.2018 за № 055-243(з).

01.06.2018 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було підготовлено лист № 055-7121 про надання інформації, проте, направлено вказаний лист було лише 08.06.2018, що підтверджується копією конверта з відповідною відміткою відділу поштового зв'язку.

Враховуючи, що відповідачем не було дотримано встановлених законом строків надання відповіді на інформаційний запит, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України "Про доступ до публічної інформації".

За визначенням статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1-2 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, а також юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та визнається відповідачем у запереченнях, відповідь на інформаційний запит позивача від 23.05.2018 засобами поштового зв'язку направлена відповідачем лише 08.06.2018.

Аналізуючи зміст вищенаведених норм Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд вважає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації.

Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17 (провадження № 11-259заі18).

Враховуючи викладене, зважаючи на зміст заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була надана відповідь на запит про публічну інформацію позивача, однак із порушенням спеціального строку, визначеного Законом України "Про доступ до публічної інформації", а відтак наявні підстави для визнання таких дій протиправними.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Одночасно частиною четвертою вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за надання адвокатом Кальком Д.О. професійної правничої допомоги сплачено 5600,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21.06.2018 № 0.0.1067290281.1.

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви додано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/06-1 від 05.06.2018, укладеного між позивачем (замовник) та адвокатом Кальком Дмитром Олексійовичем, рахунок № 1 від 21.06.2018, акт виконаних робіт від 21.06.2018 та ставки гонорару адвоката на 2018 рік, згідно яких складання адміністративної позовної заяви коштує від 5600,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Представником відповідача також подано клопотання з запереченнями проти задоволення відшкодування витрат на правову допомогу, мотивуючи його тим, що згідно відповіді Національної асоціації адвокатів України б/н та дати (вхід. від 05.10.2018 №055/9532), інформація про адвоката Калько Дмитра Олексійовича станом на 26.09.2018 відсутня у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Суд критично оцінює дане клопотання, виходячи з того, що представником позивача в підтвердження наявності повноважень адвоката надано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №6075 від 26.04.2018, Диплом магістра від 30.09.2006 та ордер КВ №404718 від 02.07.2018.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код 26345558) щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 23.05.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, ідентифікаційний код 26345558) понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5600,00 грн (п'ять тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко