Рішення № 80533631, 11.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 березня 2019 р. справа №520/928/19

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ: 39440996; місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, буд.11 Г) у вигляді відмови в задоволенні запиту ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1;

- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надати у відповідь на запит ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1 належним чином завірену копію доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2018 № 79526/28-10- 5 0-16-10 та документів, на підставі яких вказану Доповідну записку було складено, у строк, що встановлений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Проте, позивачу відмовлено в наданні запитуваної інформації. Позивач не погоджується з визначеними відповідачем підставами відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України та порушують права позивача на отримання інформації.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Коробкової Х.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що інформація, яка зазначена у запиті підприємства, пов'язана з виконанням контрольних функцій контролюючим органом щодо повноти нарахування та сплати ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Таким чином, керуючись ст. 22 Закону України №2939-УІ, інформація, зазначена у запиті є інформацією, яка містить відомості щодо контрольно-перевірочних заходів з метою недопущення втрат бюджету, тобто є службовою інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом, в рамках податкового контролю винесено наказ від 04.04.01.2019 №21 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (а.с.13). Зі змісту вказаного наказу вбачається те, що наказ винесений на підставі п.п. 78.1.6 п. 78.1 ст. 78 ПК України та доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 29.12.2018 №79526/28-10-50-16-10 (а.с.13).

Також судом встановлено, що позивач звернувся до Офісу великих платників податків ДФС з запитом від 14.01.2019 №2019/01/14-1 на доступ до публічної інформації (а.с.15).

Як вбачається з вказаного запиту, позивач просив відповідача надати належним чином завірену копію доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 29.12.2018 №79526/28-10-50-16-10, а також документи, на підставі яких вказану доповідну записку було складено.

Листом від 21.01.2019 №2730/10/28-10-50-16-15, за підписом начальника Офісу великих платників податків ДФС Феденко Г.М., позивача повідомлено про те, що інформація, яка зазначена у запиті підприємства, пов'язана з виконанням контрольних функцій контролюючим органом щодо повноти нарахування та сплати ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Таким чином, керуючись ст. 22 Закону України №2939-УІ, інформація, зазначена у запиті є інформацією, яка містить відомості щодо контрольно-перевірочних заходів з метою недопущення втрат бюджету, тобто є службовою інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.

По суті спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд зазначає, що відмова відповідача у задоволенні запиту позивача вмотивована тим, що запитувана позивачем інформація і документ є службовою інформацією, яка належить до інформації з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений у Законі України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції. Тому відповідно пункту 3 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником інформації, пов'язаної з виконанням цих повноважень.

Пунктом 6 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядники зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Положеннями ст. 6 цього Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для такого обмеження.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, до службової інформації допускається обмеження виключно за умови застосовування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Таким чином, аналіз визначення "публічна інформація" та переліку розпорядників публічної інформації свідчить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб. Разом з тим до видів публічної інформації: конфіденційної, таємної та службової, може бути обмежено доступ у разі сукупності обов'язкових умов, визначених у законі.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації", документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частина 3 статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього Закону.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до частин 1,2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" - інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про інформацію", інформацію про фізичну особу (персональні дані) становлять відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про інформацію").

Згідно ст. 20 Закону України "Про інформацію", за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію», інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені, зокрема, відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Офіс великих платників податків ДФС є розпорядником інформації, якою він володіє, тому при вирішенні питань щодо доступу до інформації має керуватися вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині надання відповідної інформації за запитами.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що запитувана позивачем інформація, а саме доповідна записка стала підставою для винесення контролюючим органом наказу про проведення позапланової перевірки позивача, що прямо заначено в наказі відповідача від 04.01.2019 №21 про проведення перевірки. Проте, суд зазначає, що ані в наказі , ані в інших матеріалах справи відсутні посилання або докази щодо реквізитів документів, на підставі яких скадаено доповідну записку.

Водночас, судом враховано, що ані у відповіді на запит, ані у відзиві на позов відповідачем не заперечувалося існування документів, на підставі яких складено доповідну записку..

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав «трискладового тесту» означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Водночас, ч 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст "трискладового тесту".

Водночас, суд зазначає, що згідно п. 1 Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 28.08.2014 № 88, до такої інформації належить: інформація, яка містить відомості щодо фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, надана Державною службою фінансового моніторінгу України, а також запити і повідомлення ДФС про хід і результати опрацювання таких відомостей; інформація, яка містить відомості про надання пільг з податку на прибуток по підприємствах військово - промислового комплексу, Міністерству оборони, МВС, СБУ; відомості щодо Базової системи оперативного реагування та подолання проявів тіньової економіки.

Таким чином, інформація, яка містить відомості щодо контрольно-перевірочних заходів, не належить до Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що запитувана інформація належить до службової.

При цьому, п.п.п.39.5.3.3. п.п. 39.5.3. п. 39.5. статті 39 ПК України, для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).

Враховуючи те, що наказ було винесено на підставі запитуваної доповідної записки, а також враховуючи те, що контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною, суд дійшов висновку про наявність правових підставі вважати, що відмова податкового органу в запитуваній інформації є протиправною.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про визнання протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ: 39440996; місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, буд.11 Г) у вигляді відмови в задоволенні запиту ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1.

Таким чином, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надати у відповідь на запит ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1 належним чином завірену копію доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2018 № 79526/28-10- 5 0-16-10 та документів, на підставі яких вказану Доповідну записку було складено, у строк, що з встановлений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2019 №233 (а.с.5).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ: 39440996; місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, буд.11 Г) у вигляді відмови в задоволенні запиту ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1.

Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надати у відповідь на запит ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» на доступ до публічної інформації від 14.01.2019 № 2019/01/14-1 належним чином завірену копію доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29.12.2018 № 79526/28-10- 5 0-16-10 та документів, на підставі яких вказану Доповідну записку було складено, у строк, що з встановлений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (код ЄДРПОУ 37364327) у розмірі 1921 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.