Ухвала суду № 80533593, 19.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/677/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС України в Кіровоградській області (вул. Святомиколаївська 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) та ГУ ДФС України в Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати вимогу про сплату боргу «недоїмки» від 09.11.2018 року №Ф-97793-53 винесену відносно ОСОБА_1 начальником Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Тітекіна А. по сплаті заборгованості станом на 31.10.2018 року зі сплати єдиного внеску в розмірі 15819,54 грн.

Також позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, в зв'язку з тим, що він є пенсіонером і ветераном органів внутрішніх справ України.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелічені умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити сторону від сплати судового збору, а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно частини другої вказаної статті Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони, який повинен бути доведений достовірними доказами.

Беручи до уваги те, що позивач відсутній у списку суб'єктів, звільнених від сплати судового збору, а також те, що в даному випадку позивачем не доведено та не надані докази у підтвердження неспроможності оплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання.

Відтак, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею сьомою Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривень.

Зі змісту п.3.1.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру за як1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що позивачем судовий збір не сплачено, документів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону до суду також не надано.

З огляду на вищевикладене, для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачеві до суду необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. або докази наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Також відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

Із прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про скасування вимоги про сплату боргу «недоїмки» від 09.11.2018 року №Ф-97793-53, та яка спрямована до начальника Олександрійського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Тітекіна А., натомість по даній справі відповідачами зазначено Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС України в Кіровоградській області та ГУ ДФС України в Кіровоградській області, до яких позовні вимоги не спрямовані.

Таким чином, з огляду на викладене, позивачеві необхідно уточнити зміст позовних вимог та/або суб'єктний склад відповідачів, шляхом подання уточненої позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС України в Кіровоградській області та ГУ ДФС України в Кіровоградській області про скасування вимог - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун