Ухвала суду № 80533559, 14.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 березня 2019 року м. Київ№ 640/18401/18Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді - Келеберди В.І., розглянувши клопотання Державної регуляторної служби України про закриття провадження у справі за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний центр поводження з небезпечними відходами» про визнання протиправним та скасування розпорядження № 93 від 14.09.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 29.11.2018 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін справи.

25.01.2019 року до суду надійшло клопотання Державної регуляторної служби України про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

05.02.2019 року Міністерством екології та природних ресурсів України було подано письмові пояснення з проханням клопотання Державної регуляторної служби України про закриття провадження залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши наведені у заяві доводи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положенням п. 8 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. З урахуванням того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, КАС України обмежено випадки звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом та встановлено вичерпний перелік адміністративних позовів суб'єктів владних повноважень, з якими останні можуть звернутись до адміністративного суду. Однак, як вбачається з матеріалів справи, поданий позов не стосуються порушених прав, що є необхідною умовою звернення до суду. При цьому, розпорядження ДРС України, яке оскаржуж позивач, лише зобов'язує його усунути встановлені порушення чинного законодавства. Як вбачається з п.п. 7 п. 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 3, Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення ліцензування господарської діяльності, повноваження органів ліцензування та спеціального органу з питань ліцензування визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі по тексту - Закон), який, зокрема, встановлює порядок нагляду і контролю у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Абзацом 2 ч.9 статті 16 Закону № 222 встановлено, що рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування набирає чинності з дня видання ним розпорядження про задоволення або відхилення апеляції чи про необхідність усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Натомість, ані вказаним Законом, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено право Мінприроди на оскарження обов'язкових до виконання розпоряджень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. В цьому випадку, орган ліцензування повинен діяти виключно на виконання повноважень, передбачених Законом. З огляду на викладене вбачається, що розпорядження ДРС від 14.09.2018 року № 93 «Про усунення порушень законодавства у сфер ліцензування» є актом індивідуальної дії, який породжує обов'язок Мінприроди усунути порушення законодавства у сфері ліцензування та не підлягає оскарженню цим суб'єктом владних повноважень. Подавши даний адміністративний позов, Міністерство екології та природних ресурсів України вийшло за межі власних повноважень, чим порушило вказані вище норми законодавства. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Підсумовуючи вищенаведе, та, враховуючи те, що законодавством не встановлено повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України на звернення до суду з приводу оскарження обов'язкових до виконання розпоряджень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та закрити провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства. Відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Згідно частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Враховуючи те, що позивачем при зверненні до адміністративного збору сплачено судовий збір у розмірі 3 524,00 грн., суд вважає за необхідне повернути йому з бюджету зазначену суму. Враховуючи викладене, керуючись ст. 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 640/8401/18 за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологічний центр поводження з небезпечними відходами» про визнання протиправним та скасування розпорядження № 93 від 14.09.2018 року.

Роз'яснити Міністерству екології та природних ресурсів України, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Міністерству екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) з Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 3 524,00 грн. згідно платіжного доручення № 620 від 08 жовтня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.І. Келеберда