Рішення № 80533416, 18.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/475/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Фам Тхі Не (65000, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (650144, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправною відмови у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фам Тхі Не до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просила:

визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання;

зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідку на тимчасове проживання.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Громадянка ОСОБА_3 Фам Тхі Не на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018р. утримувалась у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з 26.05.2018 р. по 25.11.2018 р.

25.11.2018 року Фам Тхі Не була звільнена з Чернігівського ПТПІ у зв’язку з неможливістю ії примусового видворення за межі території України, отримала довідку про перебування іноземця або особи без громадянства в ПТПІ та була направлена до ГУ ДМС України в Одеській області.

Право на отримання посвідки на тимчасове проживання мають іноземці та особи без громадянства, які після завершення граничного терміну перебування в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, звернулися із заявою про отримання посвідки на тимчасове проживання.

У зв’язку з тим, що Фам Тхі Не утримумалась у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на підставі рішення суду, ГУ ДМС України в Одеській області було зобов’язано надати вищезазначений Висновок, а Чернігівський ПТПІ - видати на його підставі довідку про тримання іноземця у ПТПІ.

ГУ ДМС України в Одеській області було відмовлено Позивачу у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Оскільки обов’язок видати Фам Тхі Не необхідну довідку для отримання посвідки на тимчасове проживання на території України покладено на органи ДМС України, Позивач вважає, що ГУ ДМС України в Одеській області було неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

19.02.2019 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що 17.12.2018 року до Головного управління звернулась громадянка ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 з пакетом документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Позивачкою було надано: квитанцію про сплату державного мита, чотири фотокартки, довідку про тримання іноземця в ПТПІ та паспортний документ і копії сторінок паспорта з особистими даними. У зв’язку із тим, що довідка про тримання громадянки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ПТПІ не відповідала вимогам чинного законодавства, було відмовлено в прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Відповідач зазначає, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

11.03.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що у відзиві ГУ ДМС України в Одеській області посилається на Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року № 321, проте позивач зверталася до ГУ ДМС України в Одеській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання та в такому випадку не можуть бути застосовані зазначеного вище Порядку, оскільки ним не регламентується процедура документування посвідкою на тимчасове проживання.

Стосовно довідки про тримання громадянки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ПТПІ позивач зазначає, що зазначена довідка надається адміністрацією ПТПІ на підставі висновку територіального органу ДМС України, який розмістив іноземця у ПТПІ. Належне та своєчасне документування іноземця необхідною для оформлення посвідки на тимчасове проживання довідкою цілком покладається на суб’єкта владних повноважень, а саме: територіальний орган ДМС України. Зазначений висновок про неможливість примусового видворення іноземця та особи без громадянства за межі України Фам Тхі Не не було надано до суду відповідачем.

В судовому засіданні 12.03.2019 року представник Позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 12.03.2019 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Громадянка ОСОБА_3 Фам Тхі Не на підставі Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018р. утримувалась у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з 26.05.2018 р. по 25.11.2018 р.

20.11.2018 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області було подано позов про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення громадянки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1

22.11.2018 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/20423/18 в задоволені позову було відмовлено.

25.11.2018 року Фам Тхі Не була звільнена з Чернігівського ПТПІ у зв’язку з неможливістю ії примусового видворення за межі території України, отримала довідку про перебування іноземця або особи без громадянства в ПТПІ та була направлена до ГУ ДМС України в Одеській області.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 по справі №522/20423/18 апеляційну скаргу Головного управління було залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2018 року без змін.

17.12.2018 року до Головного управління звернулась громадянка ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 з пакетом документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Позивачкем було надано: квитанцію про сплату державного мита, чотири фотокартки, довідку про тримання іноземця в ПТПІ та паспортний документ і копії сторінок паспорта з особистими даними.

Листом ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.5.3-861/51.1-19 від 21.01.2019 р. було відмовлено Позивачу у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання, у зв’язку із тим, що довідка про отримання громадянки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ПТПІ не відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» особи, звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України, або яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їхнього походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, визнаються такими, які на законних підставах тимчасово перебувають в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють їх примусове видворення за межі України.

Згідно до положень ч. 16 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною вісімнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, подана після завершення граничного терміну тримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження іноземця або особи без громадянства або з причин, що не залежать від таких осіб, після завершення строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було з'ясовано раніше.

Згідно до положень ч. 17 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - шістнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи: 1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; 2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов’язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України; 3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку; 4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.

Відповідно до п. 21 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті. У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Згідно з підпунктом 13 пункту 33 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання передбачено документи, які подаються залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства визначених ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме для іноземців або осіб без громадянства, які звільнені з пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на підставі рішення суду про скасування рішення про їх затримання або примусове видворення за межі України чи яких до завершення граничного строку перебування у таких пунктах не було примусово видворено за межі України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, незалежних від таких осіб, передбачена довідка про утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, яка видається на підставі висновку ДМС про неможливість примусового видворення з України іноземця або особи без громадянства з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження чи з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, або якщо технічну неможливість здійснити примусове видворення іноземця було виявлено раніше.

Відповідно до пп. 12 п. 3.1 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, право на отримання посвідки на тимчасове проживання мають іноземці та особи без громадянства, які після завершення граничного терміну перебування в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), звернулися із заявою про отримання посвідки на тимчасове проживання.

Відповідно до п. 3.2 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, разом із заявою для оформлення посвідки на тимчасове проживання (додаток 6) іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем проживання подаються: 1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 2) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 3) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 4) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 5) копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності); 6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (крім осіб, зазначених у підпункті 12 пункту 3.1 цього розділу).

Відповідно до пп. 12 п. 3.3 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, крім документів, зазначених у пункті 3.2 цього розділу, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства подаються для осіб, зазначених у підпункті 12 пункту 3.1 цього розділу, разом із заявою іноземця або особи без громадянства про отримання посвідки на тимчасове проживання, що подається після завершення граничного терміну тримання в ПТПІ, подаються документи, вказані у підпунктах 3, 4 пункту 3.2 цього розділу, довідка про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ та за наявності паспортний документ (після пред’явлення повертається) і копії сторінок паспорта з особистими даними.

Довідка про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ оформляється ПТПІ в трьох примірниках: перший - під розписку видається іноземцеві або особі без громадянства після закінчення граничного терміну перебування в ПТПІ, другий - надсилається до органу, який помістив іноземця або особу без громадянства в ПТПІ, для долучення до матеріалів справи, третій - долучається до особової справи іноземця та особи без громадянства в ПТПІ (її копія може бути надана на запит територіального органу ДМС у разі втрати чи пошкодження довідки, виданої іноземцеві чи особі без громадянства).

Вказана довідка видається на підставі висновку територіального органу ДМС, який розмістив іноземця або особу без громадянства в ПТПІ, про те, що іноземець чи особа без громадянства може бути документована посвідкою на тимчасове проживання відповідно до частини п’ятнадцятої статті 5 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” у зв’язку з неможливістю примусового видворення іноземця та особи без громадянства за межі України.

Підготовку висновку не пізніше ніж за один місяць до закінчення граничного терміну перебування особи в ПТПІ здійснює територіальний орган ДМС, який розміщував іноземця або особу без громадянства в ПТПІ.

Як було встановлено судом, підставою відмови у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання було те, що довідка про тримання громадянки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ПТПІ не відповідає вимогам чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що належне та своєчасне документування іноземця необхідною для оформлення посвідки на тимчасове проживання довідкою цілком залежить від суб’єкта владних повноважень, а саме територіального органу ДМС України, який розмістив іноземця або особу без громадянства в ПТПІ. Зазначена довідка надається адміністрацією ПТПІ на підставі висновку про неможливість примусового видворення з України, складеного територіальним органом ДМС України, який розмістив іноземця у ПТПІ.

Як вбачається зі змісту рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2018 року по справі №522/20423/18, яке залишено без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, звертаючись 20.11.2018 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про продовження строку затримання Фам Тхі Не, посилалось на існування умов, що перешкоджають примусовому видворенню громадянки республіки ОСОБА_3 Фам Тхі Не, оскільки інформація щодо підтвердження факту належності до громадянства відсутня і остання не може бути документована сертифікатом на повернення в країну походження.

Отже, станом на дату звернення до суду Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області вважало, що існують обставини, які перешкоджають примусовому видворенню Фам Тхі Не, проте висновок про неможливість примусового видворення Фам Тхі Не не складався, та, як наслідок, ПТПІ не складалась і відповідна довідка.

В свою чергу, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2018 року по справі №522/20423/18, яке залишено без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року, відмовлено у задоволенні позову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про продовження строку затримання Фам Тхі Не.

Таким чином суд дійшов висновку, що Фам Тхі Не не було примусово видворено за межі України з причин, незалежних від неї, а тому, відповідно до положень ч.18 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Фам Тхі Не вважається такою, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні на період дії обставин, що унеможливлюють її примусове видворення за межі України.

Враховуючи, що саме від дій відповідача залежало документування громадянки республіки ОСОБА_3 Фам Тхі Не довідкою про тримання у ПТПІ належного зразку, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Разом з цим суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідку на тимчасове проживання, оскільки зобов'язання відповідача видати посвідку на тимчасове проживання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захистить порушене право Позивача.

При цьому суд зазначає, що відповідно до положень пп. 12 п. 3.3 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, орган, який розміщував іноземця або особу без громадянства в ПТПІ, після документування іноземця або особи без громадянства посвідкою на тимчасове проживання продовжує здійснювати заходи щодо усунення обставин, що унеможливлюють його примусове видворення з України. У разі усунення таких обставин та підготовки матеріалів про примусове видворення посвідка на тимчасове проживання в іноземця або особи без громадянства вилучається органом, що здійснює видворення, та надсилається до органу ДМС, який видавав посвідку на тимчасове проживання, для її знищення. У разі відсутності посвідки в іноземця або особи без громадянства, який видворяється, повідомлення про це надсилається до органу ДМС, який видав посвідку, для її скасування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У зв’язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фам Тхі Не (65000, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (650144, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) про визнання протиправною відмови у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, у прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області видати громадянці ОСОБА_3 Фам Тхі Не, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідку на тимчасове проживання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (650144, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) на користь Фам Тхі Не (65000, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 2, паспорт громадянинки соціалістичної республіки ОСОБА_3 С1804557) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.03.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.