Рішення № 80533308, 11.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 березня 2019 р. Справа № 0240/3246/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника відповідача: Вініцької Б.А.

свідка: ОСОБА_2

у відсутність позивача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства " Фірма " Дуумвірат"

до: Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування припису, постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Фірма "Дуумвірат" (далі - ПП "Фірма Дуумвірат", позивач) до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - ДДАБІ у Вінницькій області, департамент, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування припису № С-17.08./1 від 17.08.2018 року складеного головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Степанець Любов’ю Федорівною, яким ПП Фірма "Дуумвірат" зобов'язано привести об'єкт будівництва до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- визнання протиправною та скасування постанови № 23/1002-09-1431 від 30.08.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесеної головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляром Романом Володимировичем, відповідно до якої ПП "Фірма "Дуумвірат" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 6 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 33 138 гривень.

На обґрунтування позову зазначено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при будівництві консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясорослинних консервів та холодильних установок", за результатом якої складені акт, протокол та винесено припис.

В подальшому на підставі даних документів прийнято оскаржувану постанову, якою застосовано штраф в сумі 33 138 грн.

З таким рішеннями позивач не погоджується і вказує на наступне.

Так, Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області не було повідомлено ПП "Фірма "Дуумвірат" про проведення планової перевірки із дотриманням встановленого Законом строку. Це призвело до порушення законних прав та інтересів ПП "Фірма "Дуумвірат", позбавило можливості підприємство підготуватися до перевірки, надати представникам контролюючої установи всі необхідні на будівництві документи, які у підприємства були в наявності. Також це призвело до того, що до акту перевірки, припису та протоколу, відповідно, і до постанови, яка оскаржується, службовими особами відповідача внесено недостовірні дані щодо нібито виявлених порушень чинного законодавства з боку ПП "Фірма "Дуумвірат", хоча у підприємства були наявні всі необхідні виконавчі документи які стосувалися будівельного об'єкту - "Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясо-рослинних консервів та холодильних установок за межами с. Красненьке, територія Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області".

Також позивач вказує, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляр Р.В. не звернув уваги на те, що представники ПП "Фірма "Дуумвірат" подали всі виконавчі документи до Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Вінницькій області, вказані в приписі і зазначили, що вони були в наявності на момент перевірки.

Окрім того, позивач зазначає, що документація підприємства велась у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується наявністю записів в Загальному Журналі робіт. Звертає увагу на те, що в оспорюваних рішеннях відповідач вказує на невідповідність ведення загального Журналу Виконання Будівельних робіт. Однак такого документу загалом не існує, а лише Загальний Журнал Робіт, заповнення якого відповідає вимогам спеціального законодавства.

За таких обставин, на думку позивача, спірні припис і постанова є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернулись до суду.

Ухвалою суду від 21.09.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2018 р.

Підготовчі засідання відкладались на 12.11.2018 р. та 26.11.2018 р.

Ухвалою від 12.11.2018 р. продовжено підготовче засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 26.11.2018 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.11.2018 р.

Ухвалами суду від 30.11.2018 р. заяву про зміну підстав позову повернуто заявнику та викликано в якості свідка начальника відділу технічного нагляду ДП "Архітектурно -будівельний інженерінг" ОСОБА_2 Окрім того, протокольною ухвалою від 30.11.2018 р. відкладено розгляд справи на 06.12.2018 р.

06.12.2018 р. ухвалою суду прийнято заяву про зміну підстав позову та відкладено підготовче засідання на 21.12.2018 р.

21.12.2018 р. закінчено підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 18.01.2019 р. і витребувано додаткові докази.

18.01.2019 р. ухвалою суду передано справу для вирішення питання про відвід судді та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 23.01.2019 р. відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

04.02.2019 р. поновлено провадження у справі і призначено її до розгляду на 21.02.2019 р., також ухвалою витребувано докази і викликано свідка.

Ухвалами від 21.02.2019 р. витребувано додаткові докази і відкладено розгляд справи на 11.03.2019 р.

9.10.20118 р. до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у позові. Обґрунтовуючи свою позицію представник вказав на дотримання порядку та процедури проведення перевірки; на наявність виявлених та зафіксованих в ході проведення перевірки порушень та, відповідно, про підставність та законність прийнятих за результатом перевірки рішень.

12.11.2018 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідачем протиправно не взято до уваги ряд документів, наданих позивачем, однак враховано та описано у акті чорновий варіант Загального журналу робіт.

11.03.2019 р. представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. Про поважність причин неявки не повідомив. Протокольною ухвалою суду, з посиланням на положення статті 205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виявлених під час проведення перевірки об'єкту містобудування та зафіксованих у акті перевірки, про що зазначено у відзиві. Окремо вказав, що при складанні акту перевірки та оскаржуваних рішень, помилково «Загальний журнал робіт» названо як «загальний журнал виконання будівельних робіт», що не впливає на суть виявлених порушень.

Розглянувши матеріали справи дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1943 від 29.12.2017 р. та направлення №Я/П-02.08/2 від 02.08.2018 р., головним інспектором будівельного нагляду інспекційних відділів №1 Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області з 07.08.2018 р. по 17.08.2018 р. проведено планову перевірку заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясорослинних консервів та холодильних установок» .

За наслідком проведеної перевірки складено акт № Т/П-16.08/2 від 17.08.2018 р., в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме:

- виконавча документація (загальний журнал виконання будівельних робіт ведеться з порушенням, а саме: на титульній сторінці журналу відсутні підписи відповідальної особи за будівництво об'єкта від будівельної організації, головного інженера проекту та замовника будівництва, що є порушенням п.11 Вказівок щодо ведення загального журналу робіт Додаток А (обов'язковий) ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва";

- у журналі відсутні відомості результатів випереджувального контролю якості будівельно-монтажних робіт; у відомостях про виконання робіт відсутні умови виконання робіт; невідповідність записів у загальному журналі робіт з записами у журналі бетонних робіт, зокрема, у журналі робіт від 22.05.2018 взагалі відсутній запис, проте у журналі бетонних робіт на вказаний день зазначено "укладання бетону" ;

- відсутні виконавчі схеми, зокрема, схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівлі і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту сформовано припис № С-17.08/1 від 17.08.2018 р., яким вимагається у ПП «Фірма «Дуумвірат» привести проектну документацію у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 07.09.2018 р.

30.08.2018 р. Департаментом прийнято постанову №23/1002-09-1431 про накладення штрафу на ПП "Фірма "Дуумвірат" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 33 138 грн.

Не погоджуючись з даними приписом та постановою, вказуючи на відсутність зазначених у акті порушень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV).

Так, відповідно до статті 10 Закону №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

В розумінні частин першої - другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).

Із положень пункту 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п. 12 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку №553).

Відповідно до п. 22 Порядку №553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Із положень Закону №3038-VI випливає, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, як видно за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил до суб'єкта містобудування застосовується штраф.

Оцінюючи правомірність припису та наявність порушень зафіксованих в акті, та відповідно, правомірність застосування штрафу, суд вказує на наступне.

Згідно ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" у пунктах 1, 2, 3 "Вказівок щодо ведення загального журналу робіт" зазначено, що загальний журнал робіт (далі - Журнал) є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.

Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об'єктів, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.

Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об'єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об'єкті особисто або доручає керівникам змін.

Отже, саме відповідальною особою будівельної організації ведеться відповідний журнал або за її дорученням, керівниками змін.

При цьому, суд зауважує, що жодною будівельною нормою або нормою спеціального закону не передбачено ведення чернетки загального журналу робіт, що не заперечував представник позивача у одному із судових засідань, хоча вказував на дублювання цього журналу шляхом заповнення чернетки.

Так, позивач зазначає, що під час перевірки було надано саме чернетку Загального журналу робіт, оскільки оригінал зберігався у іншому місці. Відтак, пояснює, що перевірено було фактично неналежний документ, який і не міг відповідати всім вимогам будівельного законодавства. Натомість в оригіналі Журналу заповнені всі графи та поставлені всі підписи, однак відповідачем під час прийняття оскарженої постанови його до уваги не взято.

На підтвердження своєї позиції щодо належного ведення Загального журналу робіт, стороною позивача у підготовче засідання надано, як вказав представник, оригінал журналу та його чернетку. В журналі, який позивач визначив як оригінал, - необхідні графи заповнені.

Разом з цим, спростовуючи доводи сторони позивача та вказуючи на факт неналежного ведення Загального журналу робіт представником відповідача надано отриману під час перевірки копію журналу, яка завірена ПП «Фірма Дуумвірат». При цьому, зміст цієї копії збігається зі змістом копії Журналу, яку відзнято судом у підготовчому судовому засіданні з наданої, як вказав позивач, саме чернетки Журналу.

Оцінюючи надані сторонами докази та визначаючись з питанням який із наданих журналів є оригіналом та підлягає фактичній оцінці і має перевагу над іншим як доказ, суд вказує на наступне.

По - перше, законодавець не передбачає ведення чернетки Загального журналу робіт і така, відповідно, не може бути надана на перевірку та не може бути об'єктом перевірки, що не узгоджується з позицією позивача, який вказує, що перевірялась саме чернетка.

По - друге, зі змісту процитованих вище ДБН А.3.1-5:2016 видно, що Загальний журнал робіт ведеться саме відповідальною особою будівельної організації або за її дорученням керівником зміни, та на будівництві об'єкту, який і перевіряється.

Відтак, судом не беруться до уваги доводи сторони позивача про перебування журналу в офісі підприємства у м. Бершадь у зв'язку з перебуванням виконроба в відпустці.

По - третє, як свідчать копії Журналу наданого відповідачем та відзнятого судом, в розділі «Зауваження контролюючих органів і служб», інспектором ОСОБА_2 вчинено під час перевірки ряд записів датованих 23.05.17 р. та 16.01.2018 р.

Водночас, відповідними ухвалами суду, начальник відділу технічного нагляду ДП "Архітектурно-будівельний інженерінг" ОСОБА_2 викликана в судове засідання в якості свідка та підтвердила, що під час проведення нею відповідних перевірок ПП «Фірма «Дуумвірат» робила певні записи у наданому їй Загальному журналі робіт. Після огляду наданих судом копій Журналу, свідок підтвердила, що відповідні записи зроблено та підписано саме нею. Пояснила, що журнал надавався як оригінал.

Отже, аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що наданий на перевірку Журнал не є чернеткою.

За таких обставин, при вирішені даного спору, судом надається оцінка саме тій копії примірника журналу (як оригіналу), що надана представником відповідача та ідентична відзнятій судом.

З наведених вище мотивів, суд ставиться критично та не бере до уваги посилання сторони позивача на примірник Журналу, який зветься позивачем оригінал Журналу, однак на перевірку не надавався.

Так, судом встановлено, у наданій копії Журналу, на титульній сторінці відсутні підписи відповідальної особи за будівництво об'єкта від будівельної організації, головного інженера проекту та замовника будівництва, що суперечить пункту 11 «Вказівок щодо ведення загального журналу робіт» ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

У журналі відсутні відомості результатів випереджувального контролю якості будівельно-монтажних робіт (таблиця А 3), що є порушенням пункту 7 «Вказівок щодо ведення загального журналу робіт» ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" .

У відомостях про виконання робіт, відсутні метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт, що є порушенням п. 9 «Вказівок щодо ведення загального журналу робіт»; існує невідповідність записів у загальному журналі робіт з записами у журналі бетонних робіт, зокрема, у журналі бетонних робіт, 22.05.2018 зазначено "укладання бетону об'ємом 10 м.куб", проте в загальному журналі робіт запис від взагалі відсутній.

Як зазначено у акті та оскаржуваних рішеннх, в порушення норм п. 4.8(е) ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" та п.7.11 ДБН В. 1.3- 2:2010 "Геодезичні роботи в будівництві", у підприємства відсутні виконавчі схеми, а саме, схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівлі і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками.

З цього приводу суд окремо зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7.2.2 Розділу 7 Геодезичний контроль точності геометричних параметрів будівель (споруд) та виконавче геодезичне знімання» ДБН В.1.3-2:2010 Геодезичні роботи у будівництві «Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві», забороняється починати наступний етап будівельно-монтажних робіт до закінчення виконавчого знімання та складання виконавчих схем (креслень). Виконавча схема є одним з основних документів на підставі якого надається дозвіл на виконання наступного етапу будівельно-монтажних робіт. Виконавча схема повинна підписуватись геодезистом, виконробом та головним інженером підрядника.

Так, на спростування позиції сторони відповідача щодо відсутності виконавчої схеми, а саме, «схеми розмічування головних (основних) будівельних осей будівлі і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками» позивачем надано копію «виконавчої схеми виносу вісей в натуру і висотного положення фундаментів виробничого цеху».

Проте, наданий документ не відповідає процитованим вище вимогам п. 7.2.2 ДБН В.1.3-2:2010, оскільки на ньому відсутні підписи геодезиста, виконроба та головним інженера підрядника. Більш того, про участь геодезиста та головного інженера у складанні схеми взагалі не відображено.

Відтак, суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності у будівельної організації виконавчої схеми під час проведення перевірки.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність виявлених перевіркою порушень.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на довідку ТОВ «Подільський проектний інститут» №116 від 9.11.2018 р. та довідку ТОВ «Ладус» № 17/2 від 9.11.2018, у яких зазначено, що в загальному журналі робіт «Будівництво консервного цеху з виробництва мясних та м'ясо-росилинних консервів та холодильних установок за межами с. Красненьке», територія Красненьківської сільської ради Іллінецького району Вінницької області», на стор 1 -16.05.2017 р. та 12.01.2018 р. проставлено підписи, а також вказано, що станом на 16.05.2017 р. у підрядника ПП «Фірма «Дуумвірат» була в наявності схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівлі і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками під назвою «Виконавча схема виносу вісей в натуру і висотного погодження фундаментів виробничого цеху», оскільки дані докази не є належними, допустимими та достовірними у розумінні процесуального законодавства,

Так, згідно частин першої, другої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України)

Відповідно до частини першої статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного оформлення Журналу, а саме, не заповнення певних граф та невнесення відомостей. Наявність чи відсутність таких записів може підтверджуватись лише самим Журналом, а не письмовими поясненнями інших осіб про наявність записів. Тим більш, що такі особи, навіть не є свідками у справі.

Стосовно посилань позивача на розбіжності у назві заходу (плановий чи позаплановий) у акті та оскаржуваних рішеннях, а також на відсутність дати у акті перевірки, то суд такі до уваги не бере, виходячи з наступного.

Як видно з наданого повідомлення № 1002-09-1144 від 18.07.2018 р., Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області повідомив ПП «Фірма» «Дуумвірта», що у період з 6.08.2018 р. по 17.08.2018 р. буде здійснено планову перевірку. У направлені «для проведення планового (позаплановго ) заходу» № Я/11-02.08/2 від 2.08.2018 р., у акті № Т/П-16.08/2 та у приписі №С-17.08/1 від 17.08.2018 р. також вказано про здійснення планового заходу. Лише у постанові № 23/1002-09-1431 від 30.08.2018 р. зазначено про проведення позапланового заходу.

З цього приводу суд зазначає, що окремі дефекти форми рішення чи помилки у його змісті не є безумовною підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст самого рішення (зокрема порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнано правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Отже вказані позивачем недоліки щодо зазначення виду перевірки в оскаржуваній постанові не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такої за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний контролюючий орган. При розгляді спору надається перевага змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Відповідна позиція щодо переваги змісту рішення над його формою висловлена Верховним судом у справі № 826/11623/16 від 11.09.2018 р.

Щодо відсутності дати складання у акті, то суд зауважує, що його форма відповідає затвердженій Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №240 від 15.05.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 4 липня 2012 р. за № 1116/21428 (в редакції чинній на момент проведення перевірки та складання акта) та встановлює строк проведення заходу державного нагляду (контролю).

Оцінюючи доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, то суд зазначає про наступне.

Як зазначалось вище, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Так, наказом Держархбудінспекції від 29.12.2017 № 1943 затверджено внесення змін до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік, до якого включено Приватне підприємство "Фірма "Дуумвірат".

20.07.2018 р. Департаментом направлено рекомендованим листом на адресу ПП Фірма "Дуумвірат" повідомлення про проведення планового заходу на об'єкті "Будівництво консервного цеху з виробництва м'ясних та м'ясорослинних консервів та холодильних установок за межами населеного пункту с. Красненьке Іллінецького району Вінницької області" із зазначенням строку проведення перевірки (з 06.08.2018 р. по 17.08.2018) та необхідністю забезпечити під час здійснення перевірки присутність керівника або уповноваженої особи суб'єкта містобудування .

Даний лист Позивач отримав 23.07.2018, тобто в межах строку, передбаченого Порядком №553, що підтверджується Витягом із сайту Укрпошти.

Для проведення планового заходу Департаментом оформлено направлення на проведення планового заходу № Я/П-02.08/2 від 02.08.2018, копію якого уповноважена особа позивача - заступник директора Кручаненко Михайло Миколайович, отримав 07.08.2018, що підтверджується його особистим підписом.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для висновку про те, що під час проведення планової перевірки Департаментом було допущено порушення, що могли би свідчити про незаконність проведення планового заходу та складання матеріалів перевірки за його результатами.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що Департамент при здійсненні перевірки, діяв у межах наданих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства та наявність порушень зафіксованих у акті, суд доходить висновку, що оскаржувані припис і постанова є правомірними, відповідно, підстави для їх скасування, - відсутні. не підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, яка не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство «Фірма «Дуумвірат» (вул. Пархоменка, 24, м. Бершадь, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - 13325689).

Відповідач: Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (вул. Театральна, 14, м. Вінниця).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна