Рішення № 80532812, 18.03.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 р. Справа № 400/114/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та відповідно до Розрахунку на пенсію, починаючи з 01.01.2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що в травні 2018 року йому було перераховано пенсію, але при перерахунку посадовими особами ГУ ПФУ неправомірно, при визначенні максимального розміру пенсії застосована норма 70%. В той же час, при призначенні пенсії згідно Розрахунку на пенсію, позивачу встановлено 90% грошового утримання безстроково. На звернення позивача до ГУ ПФУ від 03.01.2019 року вх. № 8-П-07 ним отримано лист-відповідь від 09.01.2019 року вих. № 8-П-07, в якому повідомлено, що перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова № 103) в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Позивач не погоджується з зазначеним, оскільки 70-відсотковий розмір відповідної суми грошового забезпечення для обрахунку пенсій був встановлений Законом України № 1166-VII від 27.03.2014 року, який вніс зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон України № 2262). Вказаний закон набрав законної сили 01.04.2014 року і розповсюджувався на розмір пенсій, які були призначені після цієї дати. Оскільки позивачу пенсію призначено ще у 1986 році, то він й надалі отримував пенсію в розмірі, призначеному на момент його виходу на пенсію, тобто 90% від його грошового забезпечення. Позивач вважає, що для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону України № 2262, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент первинного призначення пенсії, а відповідачем на його думку неправомірно встановлено відсоткове значення перерахованого пенсійного забезпечення.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що прийняття Постанови № 103 призвело до виникнення обставин, що вплинули на розмір пенсії позивача. Питання встановлення розміру пенсії регулюється ст. 13 Закону України № 2262. На даний момент, редакція вказаної статті передбачає, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Здійснивши перерахунок пенсії позивачу, ГУ ПФУ керувалось нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Ухвалою від 18.01.2019 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних Сил України та перебуває на обліку у ГУ ПФУ.

Згідно Розрахунку на пенсію за вислугу років від 01.03.2011 року основний розмір пенсії позивача складав 90% грошового забезпечення, що становило 3118,50 грн. З урахуванням надбавки у сумі 49,80 грн. загальний розмір пенсії позивача складав 3168,30 грн.

У грудні 2013 року позивачу здійснено перерахунок пенсії, за результатами якого йому було призначено пенсію у розмірі 3862,22 грн., а саме: основний розмір його пенсії склав 90% грошового забезпечення у розмірі 3118,50 грн.; надбавка (діти війни) - 66,43 грн.; надбавка за особливі заслуги (31%) у сумі 294,19 грн.; підвищення за постановою КМУ № 355 у розмірі 383,10 грн.

У березні 2017 року позивачу знов здійснено перерахунок пенсії, за результатом якого йому було призначено пенсію у розмірі 4041,58 грн., з яких: основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення у розмірі 3221,10 грн.; надбавка (діти війни) - 66,43 грн.; надбавка за особливі заслуги (31%) у сумі 386,57 грн.; підвищення за постановою КМУ № 355 у розмірі 280,50 грн.; доплата до розміру пенсії зафіксованої індексації (з 01.10.2012 року) - 86,98 грн.

На виконання Постанови № 103 відповідач з 01.04.2018 року провів перерахунок пенсії позивача, застосувавши під час розрахунку максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 в редакції станом на час перерахунку пенсії.

03.01.2019 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення.

Листом від 09.01.2019 року № 8-П-07 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії позивача згідно Постанови № 103 здійснено з 01.01.2018 року за чинною на вказану дату редакцією Закону України № 2262. Отже, при перерахунку пенсії за Постановою № 103 її максимальний розмір не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України № 2262. Даним законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на березень 2011 року) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України № 2262, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрою « 70».

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262 зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), відповідно до п. 30 якого, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 33 зазначеної постанови, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70% замість 90%.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241, 241 - 246 , 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) перерахунок та виплату з 01.01.2018 року пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2019 року.

Суддя О.В. Малих