Ухвала суду № 80532766, 15.03.2019, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 березня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4173/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шеховцової А.С.,

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

від відповідача - Матусевича Р.М.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачем в позовній заяві заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з даним позовом (а.с. 8).

В обґрунтування клопотання зазначив, що був незаконно звільнений зі служби в ГУНП Луганської області 14.09.2016, та за час незаконного утримання під вартою до 31.10.2018 йому ніхто офіційно не повідомив про звільнення зі служби та не надав копію наказу від 14.09.2016 № 623 о/с та копію наказу від 31.08.2016 № 2227, а копію витягу з наказу від 14.09.2016 №623 о/с він отримав у представника відповідача на свої вимоги тільки 13.11.2018.

Ухвалою від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, питання чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, залишено до вирішення у підготовчому судовому засіданні (а.с. 1-2).

Від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 48).

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивача було звільнено зі служби в поліції 14.09.2016 відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 14.09.2016 № 623 о/с за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В свою чергу позивачу відповідно до ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2016 (справа № 428/8299/16-к), в рамках кримінального провадження було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою обчислювати з моменту його затримання 16 години 12 хвилин 01.08.2016 до 16 години 12 хвилин 29.09.2016. Тобто в день звільнення, позивач на службі був відсутній, а тому відповідач був позбавлений можливості в день звільнення вручити йому наказ (витяг) про звільнення та заповнити трудову книжку. враховуючи обставини перебування позивача на час звільнення в СІЗО м. Старобільська, на ім'я, його матері листом від 20.10.2016 № 1908/111/30-2016, було поінформовано про звільнення та необхідність подання її сином декларацію після звільненням відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Також листом від 03.11.2016 № 1955/111/30-2016 на ім'я, начальника Старобільського СІЗО було інформовано, про необхідність подання ОСОБА_1 декларації. Додатком до цього листа зокрема був лист адресований на ім'я ОСОБА_1, в якому останньому повідомлялось про, те що останній не подав декларацію після звільнення. Підтвердження отримання зазначеного листа є декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік, яка в свою чергу була спрямована до відповідача за вих. 07.11.2016 № 36/2201 зі Старобільського слідчого ізолятора. Тобто про факт свого звільнення позивачу достеменно було відома, ще з листопада 2016 року. Крім того під час перебування позивача в СІЗО м. Старобільська, останній не був позбавлений можливості здійснювати переписку в установленому законом порядку. Також позивач не зазначає де він перебував у період часу з 31.10.2018 до 13.11.2018 до часу звернення за документами, якщо він вважав себе співробітником поліції. 13.11.2018 позивач звернувся із заявою до командира БПСПОП «Лугасньк-1», щодо видачі йому витягу з наказу про його звільнення. Цього ж дня позивачем був отриманий наказ (витяг) ГУНП в Луганській області від 14.09.2016 № 623 о/с, що підтверджується власноруч складеною розпискою. Також 13.11.2018 позивач звернувся із заявою, в якій просив внести відповідні записи в його трудову книжку, крім того позивач пояснив, що трудова книжка увесь час перебувала у нього. 21.11.2018 позивачу було видано трудову книжку про, що свідчить його власноруч складена розписка.

Відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши зазначені клопотання, суд дійшов такого.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У відповідності до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

З наявних на час розгляду клопотань матеріалів справи судом встановлено, що позивач отримав витяг з наказу про звільнення 13.11.2018, що підтверджується його особистою розпискою, наявною в матеріалах прави (а.с. 67).

Відповідачем станом на час розгляду клопотань сторін зазначена обставина не спростована.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, а тому в задоволенні клопотань позивача та представника відповідача слід відмовити.

Однак суд вважає за необхідне зауважити, що відмова у задоволенні вищезазначених клопотань не перешкоджає суду застосувати приписи, передбачені статтями 123, 171 КАС України, в разі надання сторонами додаткових доказів.

З огляду на викладене та керуючись статтями 121, 122, 241, 255 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1, про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та клопотання відповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області, про залишення позовної заяви без розгляду відмовити, оскільки строк звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не пропущено.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу суду складено 19 березня 2019 року.

Суддя С.М. Чиркін