Рішення № 80532616, 15.03.2019, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2870/18

Провадження №2/283/176/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2019 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Міхненка С.Д.

за участю

секретаря – Ільніцької С.В.

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом прибирання кам’яного відсіву, перенести паркан, стягнути 20 тис. грн. майнової шкоди та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн.,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача.

В судове засідання позивач не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.

Представник позивача позов підтримав повністю, пояснив, що відповідно до договору купівлі – продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 21 лютого 2007 року ОСОБА_1 набула у власність об’єкт нерухомості - незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по вул. Польовій,11 м. Малина.

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0881 га, яка знаходиться за вищезазначеною адресою.

Власником суміжної земельної ділянки за адресою: м. Малин вул. Польова,9-а , є ОСОБА_3

ОСОБА_3 створює позивачеві перешкоди у користуванні земельною ділянкою, а саме самовільно зайняв частину земельною ділянки, яка межує з земельною ділянкою позивача та належить Малинській міській раді, на якій відповідно до плану забудови ОСОБА_1 потрібно будувати підсобні приміщення, відповідач насипав кам’яний відсів та таким чином проклав дорогу до свого гаражу, а також самовільно встановив на цієї земельній ділянці ( Малинської міської ради) паркан.

Внаслідок самовільно захоплення відповідачем земельної ділянки, позивачу завдана моральна шкода , яку вона оцінює в розмірі 10 тис. грн.

Також рішенням Малинського районного суду від 03 жовтня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 безпідставно стягнуті кошти в розмірі близько 6 тис. грн. Враховуючи, що курс долара США на даний час збільшився майже втричі, тому позивач просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду в розмірі 20 тис. грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав повністю, в заперечення позову пояснив, що він є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Малин по вул. Польова,9-а. Його земельна ділянка межує з земельною ділянкою позивача.

Не заперечив той факт, що ним було насипано кам’яний відсів для проїзду до гаражу, однак будь – яким чином право власності позивача він не порушив, оскільки відсів насипано на земельній ділянці, що належить Малинській міській раді.

Також, встановивши паркан, ОСОБА_3 зайняв частину земельної ділянки, яка також є власністю міської ради.

Будь – яких перешкод ОСОБА_1 у користуванні нею земельною ділянкою відповідач не створює.

Ті обставини на які посилається позивач, а саме, що вона має намір на земельній ділянці, що належить Малинській міській раді та, яка межує з її земельною ділянкою, в майбутньому здійснювати будівництво підсобних приміщень, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки на даний час право позивача не порушується, остання не є власником цієї земельної ділянки, а тому їй не належить право вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Представник третьої особи на стороні відповідача виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

В судовому засіданні, будучи допитаним в якості свідка, ОСОБА_4 надав показання аналогічні показанням представника позивача.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК).

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується.

Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 травня 2016 р. у справі N 6-658цс15).

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі – продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 21 лютого 2007 року ОСОБА_1 набула у власність об’єкт нерухомості незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по вул. Польовій, 11 м. Малина.

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею,0,0881 га , що розташована по вул. Польова,11 м. Малина.

Дане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого 20 серпня 2008 року.( а.с.14).

Актом обстеження постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради від 23 березня 2016 року ( а.с.10), встановлено, що при висипці проїзду до існуючих гаражів було частково засипано межі земельної ділянки, що розташована по вул. Польова,11 м. Малина, загальної площею 105,72 м-2. ( а.с.10).

Заперечуючи по суті позову ОСОБА_3 надав суду рішення Малинського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2014 року,яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено та зобов’язано останню усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, яка призначена для проїзду до домоволодіння № 9а по вул. Польовій в м. Малині довжиною 5,91 м. від межі земельної ділянки (позначеної в плані меж земельної ділянки Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_1 літерою Г) та демонтувати за власний рахунок фундамент під огорожу зведений на цьому проїзді.

Рішення суду залишено в силі відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 19 січня 2015 року ( а.с. 37-40).

При ухваленні рішення суд приймає до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77 – 78, ч.5 ст. 82, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов’язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач – для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Обґрунтовуючи позов, позивач послалась на доказ - акт обстеження постійною діючою комісією з питань земельних відносин, містобудування та охорони природного середовища міської ради від 23 березня 2016 року, однак суд вважає, що даний акт не є належними та допустимими доказом, оскільки носить передбачуваний, а не доведений характер.

Крім того в судовому засіданні представник позивача, відповідач та свідок ОСОБА_4 пояснили,що кам’яний відсів та паркан знаходяться на земельній ділянці, яка є власністю Малинської міської ради.

Відповідно до статей 102,103 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Суд вважає, що для правильного вирішення справі у справі, а саме для надання відповіді чи порушуються відповідачем права позивача як власника земельної ділянки, повинен бути висновок експерта, який у відповідності до статті 76 ЦПК України є доказом у цивільному процесі.

З метою сприяння учасникам справі у поданні доказів, судом роз’яснювалось представнику позивача про можливість заявити клопотання про призначення відповідної земельно - технічної експертизи, однак останній відмовився від даного.

Позивачем дане клопотання також не заявлялось.

Тому вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом прибирання кам’яного відсіву та перенести паркан є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Також безпідставними суд вважає вимоги про стягнення майнової шкоди в розмірі 20 тис. грн., оскільки дану шкоду позивач обґрунтовувала розміром витрат, які з неї були стягнуті відповідно до рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Будь – яких доказів, щодо завдавання майнової шкоди позивачу при розгляді даного позову, остання суду не надала.

Виходячи, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними вимогами та їх задоволення залежить від обґрунтованості та задоволення судом вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, тому суд також відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 тис. грн.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Позивач звільнена судом від сплати судового збору на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4,13,76,263,265,273,354 ЦПК України, на підставі статті 152 Земельного Кодексу України ,суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволені позову ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області, місцезнаходження м. Малин Житомирська область площа Соборна,6-а, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом прибирання кам’яного відсіву, перенести паркан , стягнути 20 тис. грн. майнової шкоди та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн. відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд шляхом подання в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повне рішення виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_5