Ухвала суду № 80532479, 18.03.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4027/19

2/295/1650/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частини земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила виділити їй частину земельної ділянки площею 0,0817 га із земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:08:007:0051, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи.

Вирішуючи питання про прийняття справи до свого провадження, суддею встановлено наступне.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Параграф третій другої глави ЦПК України регулює інститут територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).

Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановлено, що місцезнаходження нерухомого майна, відносно якого було укладено оскаржувані правочини, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що на території Корольовського району м. Житомира.

Таким чином, дана цивільна справа підсудна Корольовському районному суду м. Житомира.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» роз’яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Недотримання судом правил виключної підсудності є порушенням процесуального закону, що має наслідком скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

За наведених обставин, оскільки суддею встановлено, що згідно правил виключної підсудності дана цивільна справ не підсудна Богунському районному суду м. Житомира, з метою дотримання правил підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи для розгляду до належного суду – Корольовського районного суду м. Житомира.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільної справи №295/4027/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частини земельної ділянки - направити за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п’ятнадцяти днів, з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Чішман