Ухвала суду № 80531585, 14.03.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5103/18

Провадження № 2/206/98/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Мороза К.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Самарський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпрі ради про визнання шлюбу недійсним

ВСТАНОВИВ

У провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_6, Самарський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Самарської районної у м. Дніпрі ради про визнання шлюбу недійсним та фіктивним з моменту його укладення (далі - справа).

Вимоги позивача, зокрема, обґрунтовані тим, що відповідач - ОСОБА_4, який приходиться позивачу рідним дядьком, під час його реєстрації шлюбу з іншим відповідачем - ОСОБА_3, на думку позивача, страждав важким психічним розладом, внаслідок якого не міг усвідомлювати значення своїх дій і не міг керувати ними. Окрім того, позивач не має будь-якої освіти, що свідчить про його невміння ні писати ні читати. На думку позивача, реєстрація такого шлюбу була вчинена в інтересах ОСОБА_3, яка як дружина ОСОБА_4, набула прав проживання у квартирі останнього, порушуючи при цьому права позивача, оскільки відповідно до ст. ст. 64, 65 ЖК УРСР він є членом сім’ї ОСОБА_4, як наймача, однак письмової згоди ОСОБА_4 на вселення його дружини – ОСОБА_3 він не надавав (т. 1 а.с. 2-10).

В ході судового розгляду даної справи, позивач подав до суду клопотання, за змістом якого просив призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання: чи не виконано підпис від імені ОСОБА_4 в актовому записі про шлюб № 150 від 02.07.2004, який знаходиться в Самарському районному у м. Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області і в ксерокопії наданій суду, іншою особою та чи виконано підпис від імені ОСОБА_4 в актовому записі про шлюб № 150 від 02.07.2004, який знаходиться в Самарському районному у м. Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області і в ксерокопії наданій суду, його матір’ю – ОСОБА_7, яка померла в м. Дніпро 12.08.2015 (т. 2 а.с. 26-27).

Вказане клопотання було мотивовано тим, що в копії актового запису про шлюб № 150 від 02.07.2004 підпис від імені відповідача ОСОБА_4 виконаний не ним, тому що на думку позивача, він схожий на підпис його померлої матері – ОСОБА_7, крім того, вказаний підпис не схожий на підписи ОСОБА_4, які виконані у документах з 2006 року по 2018 рік, а також його паспорті.

У судовому засіданні позивач, його представник, та третя особа - ОСОБА_6клопотання підтримали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що підпис в актовому записі про шлюб було зроблено власноруч ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_4, також, заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що підпис в актовому записі про шлюб було ним здійснено самостійно. Додатково пояснив, що вони з ОСОБА_3 досі проживають разом у шлюбі.

Представник відповідача - ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, наголосив на тому, що ОСОБА_4 недієздатним визнано не було, відповідне рішення суду відсутнє, останній живе разом із ОСОБА_3, більш того, ОСОБА_4 неодноразово підтвердив у судовому засіданні своє волевиявлення (згоду) щодо укладеного шлюбу, вчинення саме ним підпису в актовому записі. Крім того, представник позивача зазначив, що у даному випадку, підстави для проведення почеркознавчої експертизи відсутні.

Самарським районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було надано письмові заперечення за змістом яких було вказано, що актовий запис про шлюб № 150 від 02.07.2004 було складено в присутності наречених в приміщенні відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян та скріплено їх власними підписами. При реєстрації шлюбу жодних порушень законодавства не було допущено. Інформації про те, що наречений страждає важким психічним розладом, проходить амбулаторне лікування у психіатра до відділу не надходило. Заяви громадян про реєстрацію шлюбу надати суду не є можливим, оскільки такі були знищені згідно з актом про виділення до знищення справ.

Вислухавши клопотання позивача, думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, частиною 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, окрім іншого, суд вирішуючи питання щодо призначення експертизи має зокрема дослідити мотиви та підстави для її призначення, а також і те чи стосуються порушене заявником питання предмету доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, зокрема, подавати суду клопотання та докази.

Отже, відповідно до п. 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) (далі - рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп’яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

При цьому, пунктом 1.5. вказаних рекомендації встановлено, що вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

В той же час, згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст. 51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю.

Статтею 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що добровільна згода подружжя є підставою для реєстрації шлюбу, беручи до уваги те, що відповідачі, шлюб яких оскаржується, зазначають, що їхній шлюб було зареєстровано за їхньої вільної згоди, а також і те, що останні досі проживають разом, шлюб не розірвали, їхні особисті пояснення надані по суті справи, а також те, що дана цивільна справа в провадженні суду перебуває з вересня 2018 року, по зазначеній цивільній справі було заслухано сторони, треті особи та їх представників, допитано свідків, суд вважає, що необхідність призначення даної експертизи не обґрунтовано та її призначення лише негативно вплине на строки розгляду даної цивільної справи та призведе до порушення ст. 6, 8 Конвенції.

Таким чином, з метою не допущення порушення прав учасників процесу та недопущення безпідставного зупинення провадження та порушення розумних строків розгляду даної цивільної справи, суд вважає, що підстави для призначення відповідної експертизи на сьогоднішній день відсутні.

Щодо посилань позивача (заявника) на те, що відповідач не має освіти – як наслідок не може ні писати ні читати, суд ставиться критично, оскільки той же позивач за змістом поданого клопотання просить виконати дослідження рукописних записів, в тому числі, підписів ОСОБА_4, виконаних останнім у документах з 2006 року по 2018 рік, а також його паспорті.

Крім того, заявником суду не було надано вільних зразків ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за часом виконання підпису в актовому записі (2004 рік), а також інших оригіналів документів для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів, як і клопотань про їх витребування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 103, 104, 260, 261, 263, 264 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 19.03.2019.

Суддя К.С. Маштак