Ухвала суду № 80524925, 18.03.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

18 березня 2019 року Справа № 913/478/18

Провадження № 1/913/478/18

Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АРМАЛІТ” (АДРЕСА_1, 49018)

до Приватного акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” (вул.Менделєєва, б.67, м.Рубіжне Луганської області, 93006)

про стягнення 465362 грн 45 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 – адвокат, посвідчення №5237 від 31.10.2018, ордер серії ДН №057501 від 04.01.2019;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АРМАЛІТ” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” про стягнення боргу за договором від 10.11.2016 №642 в сумі 300712 грн 02 коп., пені в сумі 113623 грн 15 коп., 3% річних в сумі 11792 грн 02 коп., інфляційних втрат в сумі 39235 грн 26 коп., всього 465362 грн 45 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що на виконання умов договору від 10.11.2016 №642 він передав у власність відповідача продукцію за наступними видатковими накладними: від 12.12.2016 №А-00000103 на суму 208 грн 80 коп., від 20.12.2016 №А-00000106 на суму 3352 грн 80 коп., від 12.12.2016 №А-00000102 на суму 711 грн 42 коп., від 20.12.2016 №А-00000107 на суму 19056 грн 00 коп., від 12.12.2016 №А-00000104 на суму 8208 грн 00 коп., від 21.12.2016 № А-00000108 на суму 15840 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000110 на суму 26928 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000116 на суму 19956 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000109 на суму 19956 грн 00 коп., від 23.12.2016 №А-00000111 на суму 19056 грн 00 коп. та податковими накладними від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

Також позивач посилається на факти поставки товару 24.01.2017, 02.02.2017, 13.02.2017, 14.03.2017, 11.04.2017, 13.04.2017, 27.04.2017, 03.05.2017, 29.05.2017, 31.05.2017, 19.06.2017 та доводить їх через оформлення відповідних податкових накладних від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

У зв’язку з простроченням грошових зобов’язань позивачем нараховані додаткові вимоги у вигляді 11792 грн 02 коп. – 3% річних, 39235 грн 26 коп. – інфляційних нарахувань та 113623 грн 15 коп. – пені (за змістом позовної заяви).

Ухвалою суду від 09.10.2018 відкрито провадження у справі №913/478/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2018.

Відповідач відзивом від 29.10.2018 №09/6938 проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір від 10.11.2016 №642 не укладений; відсутність угоди про кількість, вартість, якість товару, неузгодженість строку оплати товару та застосування ст.530 ЦК України. Також, відповідач заявив про застосування правил позовної давності щодо пені у розмірі 113623 грн 15 коп.

Ухвалою від 30.10.2018 підготовче засідання відкладено на 13.11.2018 та витребувано у позивача додаткові документи: оригінали договору від 10.11.2016 №642 та документів до нього, специфікації та додатків, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості (сертифікати відповідності), довіреності на отримання продукції, докази направлення вказаних документів на адресу відповідача. Ухвалою від 13.11.2018 підготовче засідання відкладено на 27.11.2018.

19.11.2018 на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 30.10.2018 №8857 про витребування у Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інформацію стосовно включення ПрАТ “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” суми податкового кредиту до декларації з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ “АРМАЛІТ” у період з 24.01.2017 по 19.06.2017 на підставі наступних податкових накладних: від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

Ухвалою від 27.11.2018 підготовче засідання відкладено на 04.12.2018.

У відповіді на відзив №9075 від 26.11.2018 позивач доводи відповідача відхиляє та наполягає на факті укладання договору між сторонами, що підтверджується, зокрема, протоколом узгодження заборгованості та проведення заліку від 20.12.2016, наданого у судовому процесі по справі №904/1710/18. В частині заяви про застосування правил позовної давності щодо пені позивач вказує на переривання відповідних строків, яке відбулось через пред’явлення зустрічного позову у справі № 904/1710/18.

Ухвалою від 04.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 07.01.2019 включно, підготовче засідання відкладено на 21.12.2018.

18.12.2018 позивач звернувся до суду із заявою №9305 про зміну позовних вимог, якою змінено складові ціни позову при збереженні загального розміру останнього, оскільки позивач просить стягнути 279856 грн 02 коп. боргу, 14502 грн 52 коп. 3% річних, 42405 грн 90 коп. інфляційних нарахувань, 128598 грн 01 коп. пені та усього 465362 грн. 45 коп., у зв‘язку з чим надано новий розрахунок цих вимог зі збільшеним періодом прострочення сплати боргу. Таким чином, доплата судового збору за вказаною заявою не вимагається. Позивач надіслав вказану заяву відповідачу 18.12.2018, що підтверджено документально.

Позивачем 21.12.2018 вдруге подане клопотання від 20.12.2018 № 9527 (за листом з ЕЦП) про витребування доказів від Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

У судовому засіданні 21.12.2018 відповідач подав клопотання від 20.12.2018 № 09/5031 про призначення у справі технічної експертизи документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи нанесено відтиск печатки, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надано для порівняльного дослідження на наступних документах:

1.1. на видатковій накладній № А-00000102 від 12.12.2016,

1.2. на видатковій накладній № А-00000103 від 12.12.2016,

1.3. на видатковій накладній № А-00000104 від 12.12.2016,

1.4. на видатковій накладній № А-00000106 від 20.12.2016,

1.5. на видатковій накладній № А-00000107 від 20.12.2016,

1.6. на видатковій накладній № А-00000108 від 21.12.2016,

1.7. на видатковій накладній № А-00000109 від 21.12.2016,

1.8. на видатковій накладній № А-00000110 від 21.12.2016,

1.9. на видатковій накладній № А-00000111 від 23.12.2016;

- чи нанесено відтиск печатки в наданих документах у той час, яким датований документ?

- чи нанесено відтиск печатки в наданих документах однією і тією самою печаткою?

- чи виготовлено надані документи шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки?

Представник позивача у судовому засіданні висловився проти вказаного клопотання, втім, відповідні заперечення слід надати у письмовому вигляді.

Також з пояснень відповідача не зрозуміло, чи збереглася на цей час у Приватного акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” печатка, відтиск якої проставлено на відповідних накладних (на той час – Публічне акціонерне товариство “Рубіжанський картонно-тарний комбінат”).

Ухвалу суду від 04.12.2018 сторонами не виконано, зокрема, позивач не подав товарно-транспортні накладні на доставку товару, вартість якого заявлено до стягнення, не надані відповідні письмові пояснення з цього питання, при тому, що представник усно зазначив про доставка усього вантажу здійснювалась за допомогою послуг “Нової пошти”.

Відповідач не подав доказів відсутності в бухгалтерському обліку на складі підприємства товару у період, вказаний за видатковими накладними, які не визнаються (прошиті, пронумеровані книги обліку тощо). Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про ведення електронного реєстру обліку товару на складі, втім відповідні докази та пояснення теж не надані.

Щодо доказів відхилення відшкодування ПДВ у встановленому порядку за податковими накладними, виставленими позивачем (згідно даних Харківського управління офісу великих платників податків ДФС), то відповідач повідомив про надіслання електронного листа на адресу фіскального органу, втім, за матеріалами справи докази відсутні.

Вдруге подане клопотання позивача від 20.12.2018 №9527 судом залишається на розгляді, оскільки слід оцінити зміст відповідного запиту відповідача, про який вказано вище, а також пояснення та докази позивача щодо доставки вантажу.

Ухвалою від 21.12.2018 підготовче засідання відкладено на 04.01.2019.

У зв’язку з перебуванням судді Зюбанової Н.М. у відпустці з 26.12.2018 по 14.01.2019, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Луганської області від 03.01.2019 №2-р та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019, справу №913/478/18 передано на розгляд судді Віннікову С.В.

Представником позивача у судовому засіданні надані заперечення від 04.01.2019 № 9541, в яких останній проти клопотання про проведення експертизи заперечує, оскільки питання, наведені у клопотанні відповідача, зводяться до встановлення обставин чи здійснено на документах, наданих позивачем до заяв по суті, відтиск печатки конкретною печаткою, яку надасть відповідач. Матеріали справи не містять жодного доказу, що печатка “Для банківських документів”, яка проставлена на первинній документації, використовувалась відповідачем в єдиному екземплярі. За таких підстав існує імовірність, що печатки “Для банківських документів” можуть бути на складах, в бухгалтерії та інших підрозділах відповідача, і встановлення того факту, що відтиск печатки не ставився печаткою, яка знаходиться в бухгалтерії відповідача жодним чином не буде заперечувати, що це є відтиском печатки, яка знаходилась на складі, а як наслідок, не буде мати жодного доказового значення для розгляду цієї справи. Зазначене вказує, що за результатами експертизи, яку просить провести відповідач, будуть неналежними доказами по цій справі, оскільки не будуть підтверджувати або заперечувати обставини, на які посилається відповідач по справі у документах по суті та заперечувати обставини, наведені у позові.

Крім того, надані позивачем податкові накладні разом із відповіддю Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про зарахування відповідачем таких накладних до податкового кредиту самі по собі будуть достатнім доказом здійснення таких господарських операцій, узгодженої сторонами суми та дати вчинення господарської операції. Встановлення обставин того, що печатка, яка стоїть на видаткових накладних, відповідає чи не відповідає печатці, наданої відповідачем, не буде жодним чином впливати на обставини поставки товару, що було відображено у бухгалтерському та податковому обліку відповідача та заперечувати отримання ним товару, оскільки це підтверджується іншими доказами по справі.

Згідно п.14 ст.32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміну складу суду, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про повторне проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2019 підготовче засідання відкладено на 22.01.2019.

Відповідач у письмових поясненнях б/н від 18.01.2019 зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях, позивачем не надано первинних документів, зокрема видаткових накладних, які б підтверджували поставку товару. Крім того, позивач не надав доказів встановлення строку оплати відповідачем товару, а також доказів направлення відповідачу вимоги по оплату товару.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2019 підготовче засідання відкладено на 25.02.2019.

Представником позивача у судовому засіданні 25.02.2019 надані наступні документи: оригінал протоколу узгодження заборгованості з платежів і погашення шляхом проведення взаємозаліку від 20.12.2016, копія договору №642 від 10.11.2016, копія специфікації №1, оригінали видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, оригінал рахунку-фактури №А-00000116 від 21.12.2016. Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів по 03.04.2019 (включно); підготовче засідання відкладено на 18.03.2019.

Відносно клопотань позивача №8857 від 30.10.2018 та №9527 від 20.12.2018 про витребування доказів суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

В обґрунтування вказаних клопотань позивач вказує на те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача взято на облік органом Міндоходів – Харківським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. На думку позивача, відомості про віднесення відповідачем сум ПДВ, що зазначені у податкових накладних від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18 до податкового боргу є доказами, що така господарська операція була виконана, а відповідач прийняв поставки товару на зазначені суми.

Частиною 1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документами, які підтверджують факт поставки товару (продукції), в даному випадку є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Податкові накладні не є первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, з огляду на що суд відхиляє клопотання позивача про витребування доказів.

Відносно клопотання відповідача №09/5031 від 20.12.2018 про проведення експертизи суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач вказав, що надані позивачем первинні документи (видаткові накладні) підписано невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати, бо на зазначених документах відсутні обов’язкові реквізити: посада і прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідач заперечує проставлення у видаткових накладних печатки підприємства “Для банківських документів”.

Частинами 1,2 ст.13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З огляду на те, що видаткова накладна є первинним документом, який підтверджує факт поставки, а відповідач заперечує підписання та засвідчення печаткою підприємства підпису на видаткових накладних, суд вважає що для з’ясування вказаних обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а тому у справі слід призначити технічну експертизу документів.

Статтею 1 Закону України “Про судову експертизу” встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.71 Закону України “Про судову експертизу” підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Пунктом 3.1 розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі – Інструкція), затвердженої наказом Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Відповідно до п.3.3 Інструкції основними завданнями експертизи друкарських форм є, зокрема установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Належною експертною установою в даному випадку є Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.Засл. проф. ОСОБА_2.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Позивачем не надано суду питань, які слід поставити на вирішення експерту.

Відповідач запропонував поставити на вирішення експерту наступні питання: 1)Чи нанесено відтиск печатки експериментальні та вільні зразки відтисків якої надано для порівняльного дослідження на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016? 2) Чи нанесено відтиск печатки в наданих документах у той час, яким датований документ? 3) Чи нанесено відтиск печатки в наданих документах однією і тією самою печаткою? 4) Чи виготовлено надані документи шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки?

Відносно запропонованих відповідачем запитань експерту суд зазначає, що Приватним акціонерним товариством “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” взагалі заперечується факт засвідчення печаткою підприємства підпису на спірних видаткових накладних та наявності печатки підприємства відповідача “Для банківських документів”, не надано суду вільних зразків печатки Публічного (наразі – Приватного) акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” “Для банківських документів”, що унеможливлює вирішення першого та третього питань відповідача експертом.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про призначення у справі технічної експертизи документів, на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) Чи нанесено відтиск печатки Публічного (наразі – Приватного) акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 у той час, яким датований документ? 2) Чи виготовлено відтиск печатки Публічного (наразі – Приватного) акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки?

На дослідження судового експерта надаються оригінали видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016.

Частинами 3, 5 ст.100 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв’язку з характером досліджень, або якщо об’єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність

Пунктом 2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п.6 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи, що в судовому засіданні 18.03.2019 судом призначено технічну експертизу документів, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі №913/478/18 підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.99, 100, 103, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання №09/5031 від 20.12.2018 Приватного акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” про призначення у справі технічної експертизи документів задовольнити частково.

2. Призначити у справі №913/478/18 технічну експертизу документів, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2 (вул.Золочівська, б.8-А, м.Харків, 61177).

3. Експертному дослідженню підлягають оригінали наступних документів: видаткові накладні №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016.

4. На вирішення експерта поставити наступні запитання:

- 1) Чи нанесено відтиск печатки Публічного (наразі – Приватного) акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 у той час, яким датований документ?

- 2) Чи виготовлено відтиск печатки Публічного (наразі – Приватного) акціонерного товариства “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки?

5. У розпорядження експерта надіслати оригінали видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016, які слід вилучити з матеріалів справи, замінивши належним чином засвідченими копіями.

6. Попередити експерта, який буде здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Витрати, пов’язані з проведенням експертизи покласти на відповідача - Приватне акціонерне товариство “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” (вул.Менделєєва, б.67, м.Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01882551). Зобов’язати відповідача оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з моменту виставлення рахунку, докази оплати надати суду.

8. Зупинити провадження у справі № 913/478/18 до одержання результатів судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 18.03.2019 відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С.В. Вінніков