Рішення № 80524808, 18.03.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2578/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум”

03680, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Качалова, буд. 5-Д, код ЄДРПОУ 32047909

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС”

07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Торф’яна, буд. 40, код ЄДРПОУ 40302318

про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №2677/18 від 20.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС” про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором на виконання робіт № 27-13-33 від 27.07.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Магнум” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2018 у справі №911/2578/18 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 34484/18 від 14.12.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 29.11.2018 у справі №911/2578/18.

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області 29.11.2018 позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 344484/18 від 14.12.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум» (далі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівське ГНС» (далі - відповідача, замовник) укладено договір на виконання робіт № 27-13-33 від 27.07.2018 (далі - Договір), згідно з умовам якого, замовник доручає, а виконавець зобов’язується на власний ризик та у передбачений законом термін виконати роботи з дроблення матеріалів (залізобетон) з виділення арматури (якщо така є) спеціально пристосованим для цього приводом (далі-роботи) за умови використання власного подрібнювального обкладання та обслуговуючого персоналу на об’єкті замовника за адресою: 07500, Київська обл., смт Баришівка, вул. Торфяна, буд. 40, а замовник зобов’язується прийняти роботи та оплати їх.

Відповідно до пункту 2.1. Договору початок виконання робіт за даним договором відраховуються з моменту підписання договору сторонами та отримання виконавцем гарантованого платежу в розмірі 40 % від загальної вартості договору та вартості транспортування дробарки в обидві сторони.

Згідно з пунктом 2.4. Договору, роботи виконуються в термін до закінчення перероблення матеріалу в об’ємі 1000 куб. м. за умови своєчасного фінансування та наявності гарантованого платежу на рахунок виконавця в розмірі 40 % від загальної вартості робіт по договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість робіт складається з вартості всього об’єму робіт, що буде виконано протягом цього договору та розраховується, виходячи з ціни за 1 м куб. переробленого матеріалу – 5,0 доларів США без ПДВ.

Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на день оплати з урахуванням ПДВ.

До початку підписання договору вартість транспортування дробарки повідомляється потенційному замовнику і замовник надає письмову згоду на вартість транспортування.

Згідно з пунктом 4.6. Договору ціна договору складає 5000,00 доларів США по курсу НБУ у гривневому еквіваленті без ПДВ на день виставлення рахунку.

Згідно з пунктом 4.7. Договору оплата за виконану роботу по дробленню матеріалів вчиняється на підставі підписаних актів виконаних робіт, виставленого рахунку бухгалтерією та сплачуються замовником протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків.

Пунктом 4.10. Договору встановлено, що при відсутності можливості навантаження дробарки (відсутній підготовлений матеріал для дроблення, відсутній екскаватор чи інші фактори, за які відповідає замовник), замовник сплачує виконавцю 10000,00 грн. за кожен день простою, який фіксується актом простою за підписом уповноважених представників та печаток підприємств.

Відповідно до пункту 4.12. Договору по прибуттю техніки уповноваженими представниками сторін підписуються акти прибуття техніки, які скріплюються відбитком печаток підприємств.

Згідно з пунктом 5.1.4 Договору замовник зобов’язаний своєчасно здійснювати розрахунки за виконанні роботі.

Відповідно до пункту 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов’язань.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на виконання робіт № 27-13-33 від 27.07.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Магнум” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС”, у результаті чого, позивачем заявлено до стягнення 52587,47 грн. боргу за виконані роботи, 303,00 грн. 3 % річних, 1910,12 грн. інфляційних втрат (нараховані на вказаний борг), 110000,00 грн. борг за простій обладнання, 416,00 грн. 3 % річних, 1870,00 грн. інфляційних втрат (нараховані на вказаний борг).

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум”

На виконання умов Договору, позивачем здійснені роботи на об’єкті замовника, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000044 від 26.06.2018 у розмірі 5398,01 грн., № ОУ – 0000042 від 31.06.2018 у розмірі 58560,00 грн., № ОУ – 0000041 від 21.08.2018 у розмірі 52738,08 грн., № ОУ – 0000053 від 22.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., №ОУ – 0000054 від 23.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000055 від 25.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000056 від 26.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000057 від 27.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000058 від 28.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000059 від 29.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000060 від 30.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000061 від 31.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000062 від 01.09.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000063 від 02.09.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000043 від 03.09.2018 у розмірі 56084,04 грн., № ОУ – 0000045 від 04.09.2018 у розмірі 36667,68 грн., № ОУ – 0000046 від 05.09.2018 у розмірі 79883,16 грн., всього на суму 399330,97 грн., вказані акти направлені на адресу відповідача, що підтверджується копією поштового відправлення ПАТ «Укрпошта».

Крім того, на адресу відповідача направлено лист (вх. № 17 від 27.09.2018) з вимогою підписати акти тимчасової зупинки робіт за період з 22.08.2018 по 02.09.2018 у зв’язку із відсутністю на об’єкті замовника екскаватора для навантаження дробарної установки.

Відповідачем частково сплачено грошові кошти у розмірі 236743,50 грн., отже, станом на 09.11.2018 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 162587,47 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку № 361 за період з 01.01.2018 по 09.11.2018 за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ «Магнум».

Оскільки, відповідачем порушені строки оплати виконаних робіт, позивачем на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних у розмірі 719,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2780,00 грн.

Позивач визнає, що після подання ним позову відповідач сплатив борг за виконані роботи - 52587,47 грн.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС”

Протягом дії Договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи всього на суму 289330,97 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000044 від 26.06.2018, № ОУ – 0000042 від 31.06.2018, № ОУ – 0000041 від 21.08.2018, № ОУ – 0000043, № ОУ – 0000045 від 04.09.2018, № ОУ – 0000046 від 05.09.2018, які оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 607 від 26.07.2018 у розмірі 5398,00 грн., № 629 від 31.07.2018 у розмірі 33560,00 грн., № 638 від 02.08.2018 у розмірі 25000,00 грн., № 639 від 02.08.2018 у розмірі 63963,38 грн., № 668 від 30.08.2018 у розмірі 52738,08 грн., № 678 від 06.09.2018 у розмірі 56084,04 грн., № 854 від 20.11.2018 у розмірі 52587,47 грн.

Тобто, відповідач виконав зобов’язання з оплати виконаних робіт, що покладені на нього Договором у повному обсязі.

Відносно заявленої до стягнення суми грошових коштів у розмірі 110000,00 грн. відповідач зазначає, що акти здачі-прийняття робіт: № ОУ – 0000053 від 22.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., №ОУ – 0000054 від 23.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000055 від 25.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000056 від 26.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000057 від 27.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000058 від 28.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000059 від 29.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000060 від 30.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000061 від 31.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000062 від 01.09.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000063 від 02.09.2018 у розмірі 10000,00 грн. підписані одноособово позивачем.

Пунктом 4.10. Договору встановлено, що при відсутності можливості навантаження дробарки (відсутній підготовлений матеріал для дроблення, відсутній екскаватор чи інші фактори, за які відповідає замовник), замовник сплачує виконавцю 10000,00 грн. за кожен день простою, який фіксується актом простою за підписом уповноважених представників та печаток підприємств.

Позивачем до матеріалів справи додані акти тимчасової зупинки робіт за: 22.08.2018, 23.08.2018, 25.08.2018, 26.08.2018, 27.08.2018, 29.08.2018, 30.08.2018, проте, вони не можуть бути належними доказами та підставою для складання вищезазначених актів здачі - приймання робіт на суму 110000,00 грн., оскільки, не відповідають вимогам пункту 4.10 Договору.

Крім того, враховуючи дату складення актів тимчасової зупинки робіт та дату складання акту звірки розрахунків - 10.09.2018, сторонами погоджено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 52587,47 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників обох сторін та відбитками їх печаток на вказаному акті звірки.

Тобто, позивачем не доведена заборгованість відповідача за простій обладнання у розмірі 110000,00 грн., що автоматично виключає підстави для нарахування на цю суму 3% річних та інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають застосуванню

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини 2 статті 317 Господарського кодексу України передбачено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (користувачами (користувачами фінансової звітності) для цілей цього Закону, за статтею 1, є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень; а відповідно до статті 9 цього Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум» (далі – позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівське ГНС» (далі - відповідач, замовник) укладено договір на виконання робіт № 27-13-33 від 27.07.2018 (далі - Договір), згідно з умовам якого, замовник доручає, а виконавець зобов’язується на власний ризик та у передбачений договором строк виконати роботи з дроблення матеріалів (залізобетон) з виділенням арматури (якщо така є) спеціально пристосованим для цього приводом (далі-роботи) за умови використання власного подрібнювального обладання та обслуговуючого персоналу на об’єкті замовника за адресою: 07500, Київська обл., смт Баришівка, вул. Торфяна, буд. 40, а замовник зобов’язується прийняти роботи та оплати їх.

Відповідно до пункту 2.1. Договору початок виконання робіт за даним договором відраховується з моменту підписання договору сторонами та отримання виконавцем гарантованого платежу в розмірі 40 % від загальної вартості договору та вартості транспортування дробарки в обидві сторони.

Пунктом 4.10. Договору встановлено, що при відсутності можливості навантаження дробарки (відсутній підготовлений матеріал для дроблення, відсутній екскаватор чи інші фактори, за які відповідає замовник), замовник сплачує виконавцю 10000,00 грн. за кожен день простою, який фіксується актом простою за підписом уповноважених представників та печаток підприємств.

На виконання умов Договору, здійснені роботи на об’єкті замовника, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000044 від 26.06.2018 у розмірі 5398,01 грн., № ОУ – 0000042 від 31.06.2018 у розмірі 58560,00 грн., № ОУ – 0000041 від 21.08.2018 у розмірі 52738,08 грн., № ОУ – 0000043 від 03.09.2018 у розмірі 56084,04 грн., № ОУ – 0000045 від 04.09.2018 у розмірі 36667,68 грн., № ОУ – 0000046 від 05.09.2018 у розмірі 79883,16 грн., за підписами уповноважених представників обох сторін, що скріплені відбитками їх печаток, всього на суму 289330,97 грн., копії яких долучені до матеріалів справи та визнаються обома сторонами у заявах по суті справи.

На підтвердження виконання відповідачем грошових зобов’язань з оплати вказаних робіт, у повному обсязі, до матеріалів справи долучені платіжні доручення: № 607 від 26.07.2018 у розмірі 5398,00 грн., № 629 від 31.07.2018 у розмірі 33560,00 грн., № 638 від 02.08.2018 у розмірі 25000,00 грн., № 639 від 02.08.2018 у розмірі 63963,38 грн., № 668 від 30.08.2018 у розмірі 52738,08 грн., № 678 від 06.09.2018 у розмірі 56084,04 грн., № 854 від 20.11.2018 у розмірі 52587,47 грн., фактичне здійснення вказаних оплат також визнається обома сторонами.

Тобто, станом на момент розгляду справи, у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за актами здачі-приймання виконаних робіт, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, оскільки, заявлена до стягнення частина заборгованості сплачена відповідачем 20.11.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 854, тобто, позовна вимога в частині стягнення основного боргу у розмірі 52587,47 грн., не підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що відповідно до відмітки банку на вказаному платіжному дорученні, спірні кошти одержано на рахунок позивача 20.11.2018, згідно з пунктом 4.1. Договору, розрахунки здійснюються безготівково, день виконання грошового зобов'язання не включається до періоду заборгованості, отже, у день звернення позивача до господарського суду Київської області - 20.11.2018 (вх.№ 2677/18) дана заборгованість вже була відсутня.

Крім того, суд відзначає, що позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-прийняття робіт: № ОУ – 0000053 від 22.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000054 від 23.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000055 від 25.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000056 від 26.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000057 від 27.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000058 від 28.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000059 від 29.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000060 від 30.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000061 від 31.08.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000062 від 01.09.2018 у розмірі 10000,00 грн., № ОУ – 0000063 від 02.09.2018 у розмірі 10000,00 грн., що підписані одноособово позивачем та направлені на адресу відповідача 27.09.2018, що підтверджується копіями поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» та відбитком печатки поштового відділення.

Також, позивачем надано до матеріалів справи акти тимчасової зупинки робіт за: 22.08.2018, 23.08.2018, 25.08.2018, 26.08.2018, 27.08.2018, 29.08.2018, 30.08.2018, що направлені на адресу відповідача 28.09.2018, що підтверджується копіями поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» з відбитком печатки поштового відділення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд відхиляє аргументи позивача про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 110000,00 грн. за простій обладнання, з огляду на таке.

Враховуючи дати зазначених актів приймання - передачі виконаних робіт, що складені на підставі актів тимчасової зупинки: 22.08.2018, 23.08.2018, 25.08.2018, 26.08.2018, 27.08.2018, 29.08.2018, 30.08.2018 та дату підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків за Договором – 10.09.2018, за яким сторонами погоджена наявність заборгованості за Договором лише з оплати виконаних робіт (із зазначенням конкретних первинних бухгалтерських документів до цих господарських операцій) у розмірі 52587,47 грн., суд зазначає, що позивач був зобов'язаний за статтями 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" включити всю суму заборгованості, що була наявна на той час за Договором, до акту звірки взаєморозрахунків за Договором, оскільки, зазначені обставини на які позивач посилається як на підставу позовних вимог у частині 110000,00 грн. боргу з простою обладнання, а саме: відсутність на об’єкті замовника екскаватора для навантаження дробарної установки відбулись з 22.08.2018 по 30.08.2018, тобто, раніше від дати підписання акту звірки взаєморозрахунків за Договором – 10.09.2018.

Не спростовуються вказані доводи суду і наданою позивачем копією картки рахунку, де включено спірну заборгованість, що лише свідчить про непослідовність бухгалтерського обліку позивача. З одного боку, ним погоджено з відповідачем стан взаєморозрахунків за Договором, а з іншого, через 18 днів - 28.09.2018, позивач надсилає відповідачу документи щодо боргу, що виник до погодження акту звірки.

Крім того, з огляду на побудову Договору, суд відхиляє доводи позивача про можливість застосування аналогії регулювання Договором правовідносин сторін щодо актів виконаних робіт до правовідносин щодо актів простою, у частині того, що відсутність підпису замовника не впливає на їх юридичну силу, оскільки, вказані правовідносини чітко визначені в окремих пунктах Договору, а складання позивачем на підставі актів тимчасової зупинки додатково актів приймання-передачі робіт не змінює правової природи цих документів.

Судом враховано, що надані до матеріалів справи акти тимчасової зупинки не містять підписів представника замовника, також у них не вказано про відмову представника від підпису, натомість, в актах вказано, що сторони не мають претензій одна до одної.

Інших доказів простою обладнання з вини відповідача суду не надано.

Суд не може дійти однозначного висновку, що визначення "простій" та "тимчасова зупинка" - це синоніми у розумінні Договору, в актах, що надані позивачем, відсутні відомості про нарахування сум за простій, однак, вказано, що акти складені за формою додатку № 2 до Договору, що за пунктом 4.10 Договору визначає форму акту простою, проте, це не підтверджується наданими суду матеріалами справи, оскільки вказаного додатку до Договору суду не надано.

Крім того, судом враховано пункт 3.3. Договору, відповідно до якого сторони погодили, що до початку робіт на об'єкті сторони зобов'язані визначити відповідальних осіб (представників), які матимуть право підписувати документи, складені на місці виконання робіт, за довіреностями, що мають бути передані виконавцю. Суду не надано відомостей, з відповідними доказами, про осіб, уповноважених від імені замовника підписувати документи за Договором, відтак, не доведено наявності підстав визнавати уповноваженою особою відповідача, особу, що вказана в актах тимчасової зупинки як його представник.

Зважаючи на вказане, у сукупності, суд дійшов висновку про відстуність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 110000,00 грн. боргу за простій обладнання.

За порушення строків оплати виконаних робіт, позивач, керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, правомірно нарахував 3 % річних у розмірі 303,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1910,12 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, що нараховані позивачем на борг у розмірі 52587,00 грн., суд відзначає, що він арифметично вірний.

Також позивачем за порушення строків оплати виконаних робіт за актами: № ОУ – 0000053 від 22.08.2018, №ОУ – 0000054 від 23.08.2018, № ОУ – 0000055 від 25.08.2018, № ОУ – 0000056 від 26.08.2018, № ОУ – 0000057 від 27.08.2018, № ОУ – 0000058 від 28.08.2018, № ОУ – 0000059 від 29.08.2018, № ОУ – 0000060 від 30.08.2018, № ОУ – 0000061 від 31.08.2018, № ОУ – 0000062 від 01.09.2018, № ОУ – 0000063 від 02.09.2018 нараховано на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 416,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1870,00 грн., проте, як встановлено судом вище, позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у відповідача спірної заборгованості за Договором у розмірі 110000,00 грн. з простою обладнання, на які нараховано 3% річних та інфляційні втрати, отже, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» встановлено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

З огляду на зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Позивачем заявлені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. згідно з договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 9 від 19.11.2018, з огляду на що судом враховане таке.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, до витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини 6 статті статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За результатами розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн., суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів фактичної сплати позивачем цих грошових коштів адвокату за послуги, що надані.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому, керуючись частиною 9 цієї статті, з огляду на те, що спір, у частині заявлених до стягнення 52587,47 грн. боргу за виконані роботи, виник з вини відповідача, який порушив строк виконання вказаного зобов'язання і фактично виконав його в день звернення позивача до суду, судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов (вх. №2677/18 від 20.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС” про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Баришівська ГНС” (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт Баришівка, вул. Торф’яна, буд. 40, код ЄДРПОУ 40302318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнум” (03680, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Качалова, буд. 5-Д, код ЄДРПОУ 32047909) 303,00 грн. (триста три гривні) 3 % річних, 1910,12 грн. (одна тисяча дев’ятсот десять гривень дванадцять копійок) інфляційних втрат, 822,00 грн. (вісімсот двадцять дві гривні) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.03.2019.

Суддя С.О. Саванчук