Ухвала суду № 80524537, 15.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

15.03.2019

Справа № 910/3172/19

Суддя Ягічева Н.І., розглянувши

позовну заяву Керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: Департаменту капітального будівництва Донецької обласної дердавної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХРЕСУРС"

про стягнення невикористаного авансу в сумі 1 000 000,00 грн. та штрафних санкцій 23 671,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» про стягнення невикористаного авансу за договором підряду в сумі 1 000 000,00 грн. та штрафних санкцій за цим договором у сумі 23 671,23 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли до суду 14.03.2019, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для такого представництва.

Прокурор, звертаючись до суду, в даному випадку з позовною заявою, мав обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в даному випадку право подавати апеляційну скаргу, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

В контексті зазначеного судам слід враховувати, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.01.2019 №47/66-08.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної з позовною заявою.

При цьому, наявність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор обґрунтовує тим, що в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності, боротьби із злочинністю і корупцією та реагування на порушення законодавства України, на території м.Бахмут та Бахмутського р-н. Донецької області в бюджетній сфері. При цьому встановлені порушення вимог Бюджетного кодексу України, ГК України, під час використання бюджетних коштів на фінансування робіт по об’єкту «Будівництво адміністративної будівлі за адресою вул..Привокзальна, буд.3 у м.Бахмут, Донецької обл.», що стало підставою для ініціювання прокурором питання про стягнення суми невикористаного авансу та штрафних санкцій за договором.

Пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Одночасно з цим, господарський суд наголошує, що наявність чи відсутність порушення інтересів держави та, відповідно, наявність чи відсутність особи (органу), що може виступати позивачем у справі за позовом прокурора, у конкретному випадку залежить не виключно від суб'єктного складу учасників, а й від характеру спірних правовідносин.

Згідно з частиною 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Тобто, прокурор, який вбачає наявність порушеного права держави (територіальної громади) не позбавлений права та можливості самостійно звернутись до суду з відповідним позовом в якості позивача. У такому випадку обґрунтованість чи безпідставність вимог прокурора встановлюється судом під час розгляду справи по суті.

Пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява Керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області вважається неподаною та підлягає поверненню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області вважати неподаною і повернути прокурору.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Додаток: позовна заява від 11.03.2019 вих. № 01-38-941-вих.19 з доданими до неї документами (у т. ч. платіжне доручення № 253 від 12.02.2019 на суму 16 921,00 грн).

Суддя Н.І. Ягічева