Рішення № 80524285, 12.03.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1055/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

секретар судового засідання: Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 29.12.2018

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 22.10.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

(м. Житомир)

про стягнення 45200,02 грн.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення 17210,96грн. - пені, 9052,99грн. - 3% річних та 18936,07грн. - інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу по договору №1109011140/П12 від 28.09.2011.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.69-71). Вважає, що в зобов'язаннях між сторонами мала місце новація, яка знайшла своє підтвердження в тому, що попередньо сторонами було укладено договір від 28.09.2011, але в подальшому мала місце новація у вигляді договору від 17.12.2015, яким врегульовано питання надання послуг з транспортування природного газу. При цьому, вже в новому правочині (договорі від 17.12.2015) відсутній момент, з якого виникає зобов'язання з оплати за послуги з транспортування природного газу, що відповідно переадресовує до норми законодавства, а саме до ч.2 ст.530 ЦК України. Беручи до уваги, що позивачем не направлялась вимога в порядку ч.2 ст.530 ЦК України, то підстави для задоволення позову відсутні.

17.01.2019 до суду від АТ "Укртрансгаз" надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.101-102), в якому позивач зазначає, що в даному випадку твердження Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" щодо застосування новації до зобов'язань сторін даного спору є безпідставним та необґрунтованим, так як обставини, на які посилається відповідач, не відповідають умовам, які ставляться до новації, викладеним в ч.2 ст.604 ЦК України, а саме, у даних правовідносинах відсутні взаємна згода сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2011 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (яке реорганізоване в Акціонерне товариство "Укртрансгаз") (газотранспортне підприємство/позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (замовник/відповідач) укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011140/П12 з додатковими угодами (далі - договір-2011, а.с.19-39), за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами договору.

Згідно п.1.2 договору-2011 річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 48000 тис.куб.м.

Пунктами 2.11.1, 2.11.4 договору-2011 визначено, що послуги по транспортуванню природного газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Згідно п. 4.1 договору-2011 розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Газотранспортне підприємство зобов'язується розміщувати інформацію про діючі тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 09:00 години першого дня місяця до 09:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п.п.4.3, 4.4 договору-2011).

Відповідно до п.4.5 договору-2011 оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 6.3 договору-2011 передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.10.2011. Договір діє в частині транспортування газу до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1 договору-2011).

Договір підписаний і скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору-2011 позивач надав відповідачу послуги з транспортування газу у 2015 - 2017 роках на загальну суму 6 802 936,00грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг, що місяться у матеріалах справи (а.с.40-65).

На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за надані послуги з транспортування газу позивач нарахував відповідачу 17210,96грн. - пені згідно п.6.3 договору-2011, 9052,99грн. - 3% річних та 18936,07грн. - інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, які є предметом даного позову.

Як зазначалось вище, відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на ч.2 ст.604 ЦК України, і вважає, що в зв"язку з укладенням між сторонами нового договору від 17.12.2015, має місце новація.

Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що 17.12.2015 між тими ж сторонами укладено договір транспортування природного газу №1512000704 (далі - договір-2015, а.с.75-85), за умовами якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1).

Відповідно до п.2.3 договору-2015 послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, є:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

За умовами п.2.5 договору-2015, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

Пунктами 2.6, 2.7 договору-2015 сторони погодили, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також - оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом (п.4.1 договору-2015).

Пунктом 17.1 договору-2015 сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015 року.

Спростовуючи заперечення відповідача, позивач пояснив, що за договором-2015 надавалися послуги балансування обсягів природного газу. Послуги з транспортування природного газу надавалися згідно договору-2011, на підтвердження яких між сторонами складалися відповідні акти наданих послуг.

Оцінивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши надані докази, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останнім проведена оплата наданих позивачем у 2015 - 2017 роках послуг з транспортування магістральними трубопроводами природного газу з порушенням строків оплати, визначених умовами договору-2011.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору-2011 встановлено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись вказаними нормами закону та умовами договору-2011, позивач просить стягнути з відповідача 17210,96грн. - пені, 9052,99грн. - 3% річних та 18936,07грн. - інфляційних.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних штрафних санкцій, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства та умовам договору-2011.

Частиною 2 статті 604 ЦК України, якою відповідач обгрунтовує свої заперечення, передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про зміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Відповідач вважає, що внаслідок укладення між сторонами договору-2015 має місце новація. Отже, до правовідносин, які склалися між сторонами в 2015 - 2017 роках стосовно транспортування природного газу, слід застосовувати положення договору-2015.

З пояснень позивача слідує, що згідно договору-2015 надавалися послуги з балансування, а послуги з транспортування природного газу надавалися за договором-2011.

Проаналізувавши умови договору-2015, суд констатує відсутність в ньому положень про припинення договору-2011, укладеного між сторонами.

Разом з тим, пунктом 8.3 договору-2015 визначено, що вартість послуг транспортування природного газу в точці виходу складається з двох частин: перша - виражена в грошовій формі (визначається з урахуванням тарифів у точках виходу та замовленої потужності в цих точках); друга - у натуральному вираженні обсягів природного газу для забезпечення витрат Оператора для точок виходу (визначається у відсотках до обсягу протранспортованого газу в точках виходу), що передаються Замовником Оператору за кожний газовий місяць та оформлюються актом приймання-передачі природного газу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. У платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер Договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У разі якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначено номера Договору, дати його підписання, звітного періоду (місяць, рік), за який здійснюється оплата, Оператор зараховує кошти, що надійшли від Замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла у попередніх періодах.

Відповідачем не надані суду відповідні докази отримання та оплати наданих позивачем послуг з транспортування природного газу згідно договору-2015 (акти приймання-передачі, платіжні документи тощо).

Водночас, позивачем на підтвердження виконання зобов"язань саме за договором-2011 долучені до матеріалів справи акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в період 2015 - 2017 роки, підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, в яких міститься посилання на договір №1109011140/П12 від 28.09.2011 (а.с.40-65).

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки відповідачем не надані докази отримання ним в 2015 - 2017 роках послуг з транспортування природного газу на підставі договору №1512000704 від 17.12.2015, доводи позивача, якими обгрунтовані позовні вимоги, відповідачем не спростовані, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства" Укртрансгаз" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071)

на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801):

- 17210,96грн. - пені;

- 9052,99грн. - 3% річних;

- 18936,07грн. - інфляційних;

- 1762,00грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.03.19

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)