Рішення № 80523583, 01.03.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/15462/16-ц

Провадження №2/523/264/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2019 р. Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий - суддя Бабаков В.П.,

при секретарі - Мельніченко Г.О.

за участю сторін, представників сторін, третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м. Одесі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про поділ спільного сумісного майна подружжя, та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за самостійними вимогами третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Вона послалась на те, що позивачка та відповідач уклали шлюб 05.06.2014 року, від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Одесі та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 . Гроші на придбання квартири позивачці надав батько в розмірі 30000 доларів США та 30000 доларів США позивачка позичила у третьої особи ОСОБА_4 про що склала власноруч написану розписку. Відповідач переоформив автомобіль на свою матір, без згоди позивачки. Тому позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу автомобіля недійсним, передати їй у власність спірну квартиру, передати відповідачу у власність спірний автомобіль, стягнути з відповідача на її користь різницю вартості часток з урахуванням боргу.

Відповідач в свою чергу звернувся з позовом до позивачки про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Він послався на те, що позивачка та відповідач уклали шлюб 05.06.2014 року, від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Одесі та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 . Гроші на придбання квартири в розмірі 44400 доларів США він позичив у ОСОБА_6 про що написав власноруч написану розписку. Тому він просить суд передати йому у власність спірну квартиру, автомобіль залишити у власності його матері, а позивачці сплатити компенсацію з урахуванням боргу.

Третя особа ОСОБА_4 звернувся до суду з самостійними вимогами щодо предмету спору до позивачки про стягнення боргу.

Він послався на те, що він є директором та співзасновником ТОВ «Світоч». Одним з півзасновників ТОВ «Світоч» є також ОСОБА_7 який є батьком позивачки. ОСОБА_7 попросив його позичити його дочці гроші в сумі 30000 доларів США на придбання квартири подружжям позивачки та відповідача. Він погодився та позичив позивачці вказані кошти, про що вона склала власноруч написану розписку. В подальшому подружжя позивачки та відповідача гроші не повернули, тому він просить суд стягнути з позивачки на його користь вказану суму.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні, позов відповідача не визнали, просили в його задоволенні відмовити, самостійні вимоги третьої особи визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Відповідач та його представник первісний позов не визнали просили в його задоволенні відмовити, свій позов підтримали, просили його задовольнити, самостійні вимоги третьої особи не визнали просили в них відмовити.

Відповідачка ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа підтримала свої самостійні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні самостійних вимог третьої особи слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що позивачка та відповідач уклали шлюб 05.06.2014 року, від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В період шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 м. Одесі та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль в подальшому відповідачем без згоди позивачки було переоформлено на відповідачку.

В обгунтування своїх позовних вимог позивачка та третя особа послалися на боргову розписку, згідно якої позивачка позичила у третьої особи 30000 доларів США.

Суд критично ставиться до вказаної розписки, оскільки судом з метою перевірки часу складання розписки призначено експертизу, однак третя особа ОСОБА_4 відмовився надавати оригінал розписки експертам, в зв`язку з чим експертиза не була проведена, тому суд приходить до висновку про відсутність боргу за вказаною розпискою.

При таких обставинах в задоволенні самостійних вимог третьої особи слід відмовити.

Також суд критично ставиться до пояснень позивачки про те, що їй також батьком надавалися кошти в розмірі 30000 доларів США, оскільки позивачка не змогла суду довести природу вказаних грошей, змінивши обґрунтування позовних вимог, з цього приводу.

Натомість позивачка та її представник не змогли оспорити та поставити під сумнів боргову розписку надану відповідачем, згідно якої він позичив у ОСОБА_6 . 44400 доларів США на придбання спірної квартири.

Також суду не надано доказів того що позивачка надавала згоду, або схвалила продаж спірного автомобіля відповідачці. А тому при продажу цього автомобіля відповідачем було порушено вимоги ч.2 ст. 65 СК України. А тому позивачка правомірно звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу спірного автомобіля недійсним. Та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти які належали їй, йому особисто.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що квартира АДРЕСА_1 . Одесі та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя позивачки та відповідача.

Згідно зі ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, та за змістом ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, законом.

У відповідності до ст. 70 СК України кожен із сторін має право на Ѕ частку цього майна.

Згідно ст. 71 ч. 1 СК України майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Так суд вважає передати у власність позивачки автомобіль, передати у власність відповідача квартиру, залишити за відповідачем зобов`язання по борговій розписці, та стягнути з відповідача на користь позивачки 10712 доларів США різниці вартості часток майна.

Згідно ст. 141 ЦПК України сторони несуть всі судові витрати ними зроблені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 63, 70 СК України, ст. 368, 372, 1049 ЦК України, ст. ст. 12,13,89,95,141,259,263,265,272 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в :

ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про поділ спільного сумісного майна подружжя, та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, укладений 14 вересня 2016 року в Територіальному сервісному центрі № 5146 регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за № 5146/2016/067882 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині за кожним - квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску.

Визнати спільним сумісним зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині за кожним - борг у розмірі 44400 доларів США перед ОСОБА_6 за борговою розпискою від 03.10.2014 року.

Спільне сумісне майно та зобов`язання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поділити в натурі, наступним чином:

Виділити ОСОБА_2 у право власності квартиру АДРЕСА_1 визнавши за ним право власності та зобов`язання за борговою розпискою від 03.10.2014 року перед ОСОБА_6 у розмірі 44400 доларів США.

Виділити ОСОБА_9 автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, визнавши за нею право власності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10712 доларів США по курсу НБУ на день винесення рішення в гривневому еквіваленті різницю вартості часток майна та боргового зобов`язання.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволенні самостійних вимог третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Сторони несуть судові витрати які вони зробили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.03.2019 року.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :