Ухвала суду № 80523309, 13.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20455/18

Провадження по справі № 1-кс/522/3879/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області Витяганця С.В. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000172 від 20.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 419, ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2018 року ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000172 від 20.11.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 419, ч. 1 ст. 204 КК України.

20.11.2018 року до слідчого відділу УСБУ в Одеській області, надійшло повідомлення з Південного регіонального управління ДПС України про те, що отримано інформацію від Азово-Чорноморського регіонального управління ДПС України, що невстановлені особи, з метою власного збагачення, організували незаконне переміщення через митний кордон України сильнодіючих речовин іноземного виробництва, використовуючи баржу ДМ-2309 (прапор України), яка о 22.00 годині 19.11.2018, в районі пункту базування маломірних плавзасобів № 121, за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Таїрове, вул. Рибпортовська 98-а, сіла на мілину. Також, внаслідок порушення військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, в умовах особливого періоду, правил несення прикордонної служби, невстановлені особи, здійснили на баржі «UDP-DM-2309-УДП», яка можливо належить ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», через митний кордон України поза митним контролем, транспортування морем з метою збуту незаконно виготовлених близько 5 млн. пачок тютюнових виробів.

В ході перевірки вказаної інформації, 12.03.2019 слідчим відділом УСБУ в Одеській області було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки «Ulefone S7», з сім-картою НОМЕР_1 , іmеi НОМЕР_2 , на якому є зображення тютюнових виробів.

У судове засідання слідчий не з`явився, надавши суду заяву про розгляд матеріалів клопотання без його участі.

Надішла заява від власника майна - ОСОБА_1 , про розгляд за його відсутністю та відсутністю заперечень щодо арешту майна.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч.2 ст.201 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, з конфіскацією майна.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що на майно, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та є предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.201 КК України, а тому має значення речових доказів у кримінальному провадженні та може підлягати конфіскації майна як виду покарання при винесені вироку.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання в цій частині та накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.

Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області Витяганця С.В. -задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене у кримінальному провадженні № 22018160000000172 від 20.11.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 419, ч. 1 ст. 204 КК України, майно а саме:

- мобільний телефон марки «Ulefone S7», з сім-картою НОМЕР_1 , імеi № НОМЕР_2 , на якому є зображення тютюнових виробів.

Виконання ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу Управління служби безпеки України в Одеській області Витяганця С.В., або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

13.03.2019