Ухвала суду № 80522561, 18.03.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/33/19

Провадження № 1-кс/626/171/2019

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 березня 2019 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., при секретарі Зінченко Л.В., за участю прокурора Бобрицького В.А., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст.слідчого СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_2, погодженого з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури в рамках кримінального за № 12019220350000014 від 05.01.2019р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, 3 м/р-нАДРЕСА_1, раніше засуджений:

- 23.01.2018 Красноградським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмір 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень).

- який підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ч.1, 2, 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення умисного злочину, маючи не зняту та не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та скоїв нові умисні злочини при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1, 31.12.2018, о 15.38 годині, знаходячись в приміщенні автовокзалу, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 91, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, по корисливим мотивам, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з рук ОСОБА_3, який сидячи спав на лавці у вказаному приміщенні, здійснив крадіжку його мобільного телефону марки Xiomi Redmi 5 Black, всередині якого знаходилась карта-пам’яті марки Verico MicroSDHC 32GB UHS-I Class 10. Вартість викраденого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №6/69се-19 від 22.01.2019 становить 1900 гривень та 148 гривень, відповідно.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце злочину та цього ж дня розпорядився викраденим на власний розсуд, продавши мобільний телефон ОСОБА_4, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2048 гривень.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, ОСОБА_1, в ніч з 14.01.2019 на 15.01.2019, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, через незачинену хвірту воріт, проник на територію домоволодіння ОСОБА_5, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Благовіщенська, буд.54. Після чого, ОСОБА_1, діючи повторно, з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за допомогою принесеного із собою ключа, здійснив крадіжку двох супутникових антен марки Variat та чотирьох конверторів марки Orton Twin LTP-04H, які були прикріплені на будинку ОСОБА_5 Відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №6/201СЕ-19 від 04.02.2019 вартість однієї супутникової антени марки Variat становить 106 гривень, а вартість одного конвертора марки Orton Twin LTP-04H – 35 гривень.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце події, перенісши вищевказані предмети на територію свого домоволодіння, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 352 гривень.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, а саме крадіжку, поєднану з проникненням до сховища, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1, 26.01.2019, близько 10.00 години, рухаючись по вул. Короленка м. Красноград, побачив біля буд.142 припаркований автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер 81867ХК, що належить ОСОБА_6, двері якого були не зачинені. Через лобове скло даного автомобіля, ОСОБА_1 помітив мобільний телефон, що належить ОСОБА_6 Після чого, ОСОБА_1, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, по корисливим мотивам, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, з вищевказаного автомобіля, здійснив крадіжку мобільного телефону марки Samsung Galaxy J5 SM-J510HZKDSEK. Вартість викраденого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №6/318CЕ-19 від 05.02.2019 становить 1963,33 гривень.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце злочину та цього ж дня розпорядився викраденим на власний розсуд, продавши мобільний телефон ОСОБА_7, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1, 02.02.2019, близько 13.00 години, знаходячись в магазині «Брусничка», розташованого за адресою: Харківська область, м. Красноград, 3 м/р-н буд.31, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, по корисливим мотивам, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, з прилавку здійснив крадіжку двох пляшок коньяку марки «Erivan Gold», об’ємом 0,5 л кожна, вартість яких становить 137,64 гривень за одиницю, а після чого зник з місця події і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Український Рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 275,28 гривень.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена повторно.

Крім того, ОСОБА_1, 09.02.2019, близько 10.00 години, знаходячись в магазині «Брусничка», розташованого за адресою: Харківська область, м. Красноград, 3 м/р-н буд.31, діючи повторно, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, по корисливим мотивам, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, з прилавку здійснив крадіжку двох пачок кави в зернах «Чорна карта» 500 г, вартість яких становить 138,30 гривень за одиницю, а після чого зник з місця події і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Український Рітейл» матеріальну шкоду на загальну суму 276,60 гривень.

Такі його дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена повторно.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України, вину свою визнав повністю та щиро каявся.

Крім того обгрунтованість підозри останньому у вчиненні даних злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-свідченнями потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив факт крадіжки у нього мобільного телефону;

-протоколом огляду від 09.01.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Лермонтова, буд.84, під час якого ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон ОСОБА_3;

-свідченнями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що мобільний телефон ОСОБА_3, він придбав у ОСОБА_1;

-свідченнями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що був присутній під час продажу ОСОБА_1 мобільного телефону;

-протоколом огляду предмету, а саме: диску з відеозаписом з камер відеоспостереження приміщення автовокзалу м. Красноград під час якого встановлено, яким саме чином ОСОБА_1 здійснив крадіжку мобільного телефону;

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/69се-19 від 22.01.2019;

-протоколом огляду від 16.01.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Благовіщенська буд. 54, відповідно до якого було зафіксовано факт крадіжки майна з території домоволодіння ОСОБА_5;

-протоколом огляду від 16.01.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Петровського, буд.31, під час якого ОСОБА_1 добровільно видав речі викрадені у ОСОБА_5;

-свідченнями потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив факт крадіжки;

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/201СЕ-19 від 04.02.2019;

-свідченнями потерпілого ОСОБА_6, який підтвердив факт крадіжки у нього мобільного телефону;

-протоколом огляду від 30.01.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул. Лермонтова, буд.84, під час якого ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон, що належить ОСОБА_6;

-свідченнями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що мобільний телефон ОСОБА_6, він придбав у ОСОБА_1;

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/318СЕ-19 від 05.02.2019;

-протоколом огляду від 09.02.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, 3 м/р-н буд. 31, відповідно до якого було зафіксовано факт крадіжки двох пачок кави з магазину «Брусничка»;

-протоколом огляду від 09.02.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, 3 м/р-н неподалік буд. 31, під час якого було виявлено та вилучено два пачки кави у ОСОБА_1;

-свідченнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що знаходячись за компьютером, вона по камерам відеоспостереження магазину виявила, як покупець магазину викрав дві пачки кави та вийшов з магазину;

-протоколом огляду предмету, а саме: диску з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Брусничка» під час якого встановлено, яким чином ОСОБА_1 здійснив крадіжку двох пачок кави;

-свідченнями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що ними був зупинений ОСОБА_1 у якого при собі були дві пачки кави викрадені з магазину «Брусничка»;

-протоколом огляду від 07.02.2019, за адресою: Харківська область, м. Красноград, 3 м/р-н буд. 31, відповідно до якого було зафіксовано факт крадіжки двох пляшок коньяку з магазину «Брусничка»;

-протоколом огляду предмету, а саме: диску з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Брусничка» під час якого встановлено, яким чином ОСОБА_1 здійснив крадіжку двох пляшок коньяку;

-свідченнями свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що при перегляді відеозаписів з камер спостереження магазину виявила, як ОСОБА_1 викрав дві пляшки коньяку та вийшов з магазину;

-свідченнями підозрюваного ОСОБА_1, який повністю зізнався у вчиненні даних злочинів;

-речовими доказами, а саме: мобільним телефоном марки Xiomi Redmi 5 Black, двома супутниковими антенами марки Variat та чотирьма конверторами марки Orton Twin LTP-04H, мобільним телефоном марки Samsung Galaxy J5 SM-J510HZKDSEК, двома пачками кави в зернах «Чорна карта» 500 г.

Враховуючи вищевикладене, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ст.177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

2.Незаконно впливати на потерпілих та свідків (п.3 ст.177 КПК України) з тією метою, щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.

3.Вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ст. 177 КПК України), так як підозрюваний засуджений 23.01.2018 Красноградським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмір 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Підозрюваний ОСОБА_1, маючи не погашену та не зняту в установленому порядку судимість, продовжував вчиняти корисливі кримінальні правопорушення. Постійного місця роботи не має, постійного джерела доходу для існування також не має, що в сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення корисливих злочинів та може продовжити свою злочинну діяльність, пов’язану із заволодінням чужим майном.

Крім того у провадженні СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській області перебувають три кримінальні проваження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, де встановлено, що до вчинення вказаних злочинів причетний ОСОБА_1

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, відсутність міцних соціальних зв’язків, відсутність постійного місця роботи, що також впливає на його майновий стан, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного, який просив обрати йому міру запобіжного заходу, не пов’язану з позбавленням волі, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені ряду умисних, в тому числі тяжких злочинів за ч.1, 2 та 3 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком до 6 років.

Окрім того, ОСОБА_1 раніше судимий за умисний злочин. На даний час йому пред’явлена підозра у скоєнні п’яти епізодів крадіжок.

Також СВ Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у інших кримінальних провадженнях за №12019220350000124, №12019220350000158, №12019220350000169 за фактом ряду крадіжок, як пояснив сам ОСОБА_1 в судовому засіданні, вказані крадіжки скоїв саме він у чому він розкаюється. При цьому дві з цих крадіжок були ним скоєні 12 та 14 березня 2019 року, тобто після пред’явлення підозри за попередні злочини, в зв’язку з чим останній може вчините ще інші кримінальні правопорушення(п.5 ст.177 КПК України).

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий. Крім того, останній міцних соціальних зав’язків не має, не працює, не одружений, дітей не має, господарства не веде, стійкі соціальні зв'язки у нього відсутні, раніше судимий, що може його спонукати до переховування від органів слідства та суду(п.1 ст.177 КПК України).

Крім того, суд вбачає певні ризики, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих та ряд свідків, повне коло яких на даний час ще не встановлено (п.3 ст.177 КПК України).

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання в залі суду після оголошення ухвали суду.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_1 та даних про його особу, суд застосовує її у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням певних обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 153680,00грн.(80х1921грн).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ст.слідчого СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 16год. 40хв. 18 березня 2019 року до 16год. 40хв. 16 травня 2019 року.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, в зв’язку з чим ОСОБА_1 необхідно взяти під варту в залі суду.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до Харківської установи виконання покарань №27.

Визначити стосовно ОСОБА_1 суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153.680(сто п’ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (банк отримувач - ДКС України, код отримувача ЄДРПОУ - 26281249, код банк отримувач (МФО) – 820172, рахунок отримувача 37318098006674, отримувач коштів ТУ ДСА України в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1, з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз'яснити ОСОБА_1, що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора і з’явитися до слідчого для встановлення електронного засобу контролю.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_12